Леонід Полтава
АБЕТКА ВЕСЕЛЕНЬКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ І МАЛЕНЬКИХ
Завантажити текст "Абетки веселенької для дорослих і маленьких" Леоніда Полтави (txt.zip)
|
|
Антін, Аркадій та Андрій Гули, неначе бджілок рій: - Ага, ага, в нас імена Всі починаються на А! А це почула з-за Дніпра Ворона і сказала: - Кра-а-а! |
|
|
|
Біб, цибуля й бурячон Бубоніли біля тину: - Заблукав сюди бичок І брикає безупину! Б’є нас боляче в бочок Забіяка, цей бичок! Баба вибігла з бучком І побігла за бичком! |
|
|
|
Вітер віяв, повівав, З хмарки воду розливав. Квіти воду випивали, Випиваючи, співали. Тільки вивірці біда, Бо в дупло пливе вода! |
|
|
|
Гриб зігнувся у дугу, Доки гув над гаєм сніг, Повесні ж, як згинув сніг, |
|
|
|
Ґава звечора до ранку Шила ґудзики на ґанку, Шила, шила, пришивала, Ґавеняток зодягала. Стали гуси ґелґотати: - Де б нам ґудзиків дістати? |
|
|
|
Дикі бджоли, дуже злі, Мед надибали в дуплі; Дід придибав по медок - Ледве втік від бджіл дідок! |
|
|
|
- Еге, еге! Тане, таке! Таке, таке, скре-ке-ке-ке!.. Таку сорока річ вела І медівник мені пекла, Та не дісталося мені, Бо це усе-було у сні! |
|
|
|
Є під нашим гаєм, Під зеленим раєм, Річка невеличка, Прозвана Удаєм. А в ній рибка грає, Грає-виграває, Бризкає Удаєм, Наче водограєм! Йшов Євген тим краєм Та й понад Удаєм, Кинув вудку геть від себе - Хай рибка гуляє! |
|
|
|
Жук по стежечці повзе, У візку жучка везе. Каже жук-дідусь:- Жу-жу! Я за вами не збіжу! Вже не чую ніг і рук, Я ж не жаба вам, а жук! |
|
|
|
Зайчик із лози зирнув, Звично вушком козирнув І сказав: - Біля берізки На землі лежать дві кізни; Вийду в лузі погулять, - Не боюсь я кіз, що сплять! |
|
|
|
«И» - хоч як пізнаймо мову І хоч як би нам здавалось, Все ж нема такого слова В українській рідній мові, Щоб на «И» розпочиналось! |
|
|
|
Індик впарі з індичком Зустрів півня з мідяком. Півень пісні заспівав І мідяк у нірку впав! Просить півень: - Підійдіть, Мідячка мені знайдіть! |
|
|
|
Їхав возом їжачок, Їжу віз для діточок, Їжу віз для діточок - Переїхав патичок! Їжа впала на подвір’ї, Обкачалася у пір’ї... І сказав тоді їжак: - Я доїхав, але як?! |
|
|
|
Йосип вийшов у гайок, Як герой іде з кийочном, |
|
|
|
Курка скочила з гнізда І сказала: - Куд-ку-да! Швидко гляньте у гніздечко, Я поклала там яєчко! |
|
|
|
Летять, летять лелеки У вирій, у далекий, Курличуть про любов, Бо як весна прилине, У любу Україну Вони прилинуть знов. |
|
|
|
Муха, муха-цокотуха Містом мчалася щодуху, Муха мамою була І маляток берегла: Все купила муха-мати, Щоб малят нагодувати, Ще й три пари чоботят, Для маленьких мушенят! |
|
|
|
Неньна Ніну носить, Ненька Ніну просить: - На, Нінусю, на Кашки із пшона! - Ні, - Нінуся каже,- ні, Не давай пшона мені! Тільки голуб при вікні Наче просить: - Дай мені! |
|
|
|
Орел промовив до ворони: - Чого тобі, вороно, лінь Помчати в небо із розгону До сонця просто в височінь?! - Ого! -в ідмовила матрона, Того, що ти - орел, А я - ворона... |
|
|
|
Папуга плигав при вікні, А потім спав і бачив сни: У теплім краї річку По Й гіпопотама, Лімпопо... А ще папуга бачив там, Як випив По гіпопотам! |
|
|
|
Рак рачкує у ріці, Розкидає камінці І кричить: - Втікай усяк, Я не риба вам, а рак, Рак, рак-неборак, Як пр-р-ритисну, буде знак! |
|
|
|
Сарна скочила в лісок, А в лісочку - сірий вовк! Хоч була до вовка близько - Спав вовчисьно-волочисько: Сіроманець міцно спав - Сам від когось утікав! |
|
|
|
Тука-тука, стука-стука Впертий дятел-трудівник: То притиснеться до сука, То - погляньте! - миттю зник! Що ж там сталося, малята? Чом униз летять листки?.. То стоять в бою завзятім Впертий дятел і жуки! |
|
|
|
Увечорі кувала зозуля у ліску І пісеньку співала одну-однісіньку: - Ку-ку, ку-ку, живу я у ліску І пісеньку співаю все ту самісіньку: Ку-ку, ку-ку... |
|
|
|
Федір коника ловив, Фіртки він не причинив: Фиркнув коник - скік та скік - Через фіртку геть утік! |
|
|
|
Хрущ із хрущиком удвох Принесли у лапках мох, Хутко-хутко принесли, Гарну хатку утяли І удвох сказали: - Ох, Ох, який хороший мох! Хай там дощ торох-торох, Нас обох захистить мох! |
|
|
|
Цуцик бавився з цапном Розцяцькованим ціпком, Скочив цуцик до цапка - Поламав цапок ціпка! |
|
|
|
Чах-чах! - паротяг, Сто будиночнів потяг! Їдуть, їдуть черевички, Чобітки і рукавични, Чай, часник і калачі, І червонії м’ячі... Мчить, гуркоче, а над ним, Чорним чубом в’ється дим! |
|
|
|
Шаруділа, шаруділа мишка, У шухляді шелестіла книжка... А як мишка скінчила «читати» - Довелося книжку підшивати. |
|
|
|
Щиглик щиро щебетав, Щигленяток научав: Щоб щасливими вам стати - Треба вміти щебетати! Так як мама, так як татко - Хай щебече щигленятко! |
|
|
|
Юшки мушка наварила, Юшку скраю примостила. - Розкажу я солов'ю Про цю юшечку мою! Доки мушка шась та шась - Юшка впала й розлилась! |
|
|
|
Яків яблука шукав, Біля яблуні кружляв. Раптом ящірка з кущів! - Яків з ляку аж присів, Кинув яблуно і втік (Бо йому лиш п’ятий рік): - А-я-я-я, а-я-я! Няню,няню, то - змія! |
|
|
|
Я маленький, я тоненький, Знак пом’якшення худенький, Йду із буквами в танець, Їх пом’якшую раденько, Найчастіше ж під - кінець. |
|
За матеріалами: Леонід Полтава. "Абетка веселенька для дорослих і маленьких". Ілюстрації Петра Сидоренка. Видавництво центральної управи спілки української молоді. Брюссель - Лондон - Мюнхен — Нью-Йорк - Торонто, 1969 р., 35 с.
Читайте також на "Малій Сторінці":
Леонід Полтава — чудовий дитячий поет, на творах якого виростали покоління українців Західної Європи та Америки. Ось деякі з його дитячих книжок: «Котячий хор», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких», вірші, казки, поеми, оповідання, лібретто оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Мавп’ячий король», «Лисячий базар».
Вірші та оповідання про абетку та літери, абетки в картинках
У розділі представлено віршовані абетки від Марійки Підгірянки, Володимира Нагорняка, Григорія Усача, Оксани Сенатович, Наталі Забіли, Ганни Чубач, Варвари Гринько, Олександра Олеся, Анатолія Камінчука, Надії Репети, Тетяни Бойченко, Ярослава Паладія, Оксани Кротюк, Галини Мирослави, Леоніда Полтави та інших українських авторів.