Як і з якого матеріалу робити іграшку - пояснення


Що потрібно в роботі над іграшкою

Робити іграшки можна з будь-якого матеріалу: із клаптиків хутра, фетру, сукна, плюшу, трикотажу, байки, шкіри і навіть з поролону. Матеріал не обов'язково має бути новий, можна використати старі рукавички, фетровий капелюшок чи хутряний комірець, які знайдуться у кожному домі.
Перш ніж кроїти іграшку, стару річ слід почистити і випрасувати. Фетровий капелюшок обов'язково треба вирівняти. Для цього розріжте його на дві-три частини і гарненько випрасуйте через вологу ганчірку гарячою праскою.
Щоб іграшка була об'ємна, її треба наповнити ватою, обрізками поролону, клоччям. Можна використати й старі капронові панчохи.
Щоб іграшка була стійка, в ноги вставляється дріт. Дріт краще брати гнучкий—мідний, 1—2 мм завтовшки. Потрібен буде і зовсім тоненький дріт. Його для пружності вставляють у вуха, хвіст, у руки лялькам. Іноді дріт стає основою іграшки. Такі іграшки називають каркасними.
Для роботи вам може знадобитися і картон. З нього ви робитимете каркаси для таких іграшок, як качка, кицька; устілки в черевички та денця для таких іграшок, як каченя, граченя, їжачок; цяточки для очей, мордочки.
Очі можна робити з ґудзиків, намистинок, бісеру, клейонки, шкіри чи блискучого кольорового паперу, наклеєного на картон, але можна купити й готові, чучельні, - їх продають у зоомагазинах.
Очі, вдало зроблені й відтінені білою клейонкою чи хутряними віями, надають іграшці ще більшої привабливості. Пам'ятайте — очі у звірят кріпляться завжди на рівні перенісся!
Для носів теж можна брати ґудзики чи намистинки, але можна робити їх і з чорного трикотажу або оксамиту. Робиться це так: з матеріалу вирізують кружальце, прошивають його по краю наживлюючим швом і злегка, не до кінця, стягують нитку. У капшучок вкладають кульку з вати і стягують нитку до кінця. Маленьким звіряткам носи можна робити з фетру: фетрове кружальце пришивається чи приклеюється.
У роботі над іграшкою часом буває потрібен клей: наприклад, щоб зробити подвійні вуха, очі з клейонки та кольорової фольги, щоб приклеїти на місце картонні устілки, ніс, очі тощо. Якщо вам доведеться склеювати картон чи хутро, користуйтеся клеєм ПВА-М, для тканин краще брати клей БФ-6.
І, нарешті, приладдя. Воно нескладне і знайдеться у кожного з вас дома. Це голки різного розміру, нитки котушкові № 10—№ 40, капронові та муліне. Потрібні також наперсток, ножиці, шило, дерев'яний чи залізний стержень або пінцет, щоб вивертати шитво на лицевий бік і наповнювати форму ватою, та кусачки (бокорізи) для дроту.

Як користуватися викройкою

Вам сподобалась якась іграшка, і ви вирішили зробити її. Приготували все, що треба, але не впевнені, чи вистачить у вас тканини.
Перевірити це можна так. Переведіть креслення на картон і виріжте всі деталі.
Вирізані з картону деталі називаються лекала. Лекала розкладіть на зворотному боці тканини по поздовжній нитці, і ви одразу побачите, чи вистачає у вас матеріалу. Якщо все гаразд, то обкресліть кожну деталь гостро відточеним кольоровим олівцем і починайте кроїти. Стежте, щоб парні деталі лежали правильно. Для цього, обкресливши деталь, переверніть лекало на другий бік (див. рис. 1).
Сипкі матеріали: плюш, вельвет, штапель, штучне хутро та інші  слід   кроїти з припуском
0,5 см на шов, а несипкі: фетр, сукно, замшу — можна вирізувати по лінії олівця.
Шиються різні матеріали теж по-різному: сипкі — з вивороту швом «позад голки» або строчаться на машинці, несипкі — з лиця швом «упритул» або «петельним», а несипке хутро треба шити із зворотного боку швом «через край». В кутиках та на вигинах крою слід обов'язково робити ножицями невеличкі надрізи, надсічки, щоб шитво не брижилось (див. рис. 2).
При бажанні викройку можна збільшити або зменшити (див. рис. 3). Наприклад, вам треба збільшити її удвоє. Нанесіть на креслення сітку з квадратів. Сторона кожного квадрата має дорівнювати 0,5 см. На чистому аркуші паперу накресліть сітку з такої самої кількості квадратів, але сторона кожного з них має дорівнювати 1 см. Дотримуючись клітинок, креслення перемалюйте.

Як і з якого матеріалу робити іграшку - пояснення

Шви

Коли ви робите іграшки, вам доводиться використовувати різні тканини: товсті й тонкі, міцні й сипкі, ворсисті й гладенькі. Залежно від тканини ви повинні добрати нитки та голку, а також обрати шов, яким шитимете свою іграшку. Познайомтесь з кількома ручними швами (див. рис. 4, 5, 6, 7, 8).

Як і з якого матеріалу робити іграшку - пояснення

Тож, отримавши інформацію, як робити іграшку і приготувавши потрібні матеріали, приступаємо до найцікавішого і найголовнішого - робимо самостійно іграшку для себе чи для подарунка близьким.

За матеріалами: Ірина Горобець. "Для братика й сестрички". Київ, "Веселка", 1981.


Останні коментарі до сторінки
«Як і з якого матеріалу робити іграшку - пояснення»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми