Хоч гірше, аби інше
Недогода бабиній дівці!
Захотілось мерзлого в петрівку!
Ні в поле не бери, ні вдома не лиши.
Ви мене просіть, а я ніби не хочу.
— Хочу пирогів, а нема!
— Та он, на печі, бери їж!
— Не хочу, я думав, що нема!
Забажалося печеного леду.
Командує, як свиня мішком.
Хоч миску з пирогами, хоч дідька з рогами.
Захоче — на гору доскоче, а не схоче — з гори не скоче.
Сім п'ятниць на тиждень.
Вибирала дівка, та вибрала дідька.
Невигода нашій бабці ні на печі, ні на лавці.
На печі гаряче, а на лавці тісно, на лежанці пече, а на полу смішно.
Сирого не їм, печеного не хочу, вареного не можу.
Хоч того самого, аби в другу миску.
Без кінця воду варить.
Удень душно, а вночі кусаються комарі.
Знала кобила, нащо воза побила — щоб новий був!
Іще той ся не вродив, щоби йому догодив.
Не хочу в ворота, розбирайте тин!
А мені хоч з-під нігтя виколупай
Шукає з-під дохлого коня підкову.
Який тебе ґедзь напав?
Мабуть, з лівої ноги встав.
Як хоче — сокоче, а як не хоче — кудкудаче.
І так і сяк, а все не так.
Того мені бажається, чого вдома не мається.
Сип борщ, клади кашу, подай пить.
Хто перебирає, той голодом перемирає.
Захотілось — запрягайте, розхотілось — випрягайте!
На тобі гріш, купи рака, звари юшку та з'їж, рака продай, а мені гроші віддай.
Хоч піду до їх, та не піду в двір; хоч піду в двір, та не піду в хату; хоч піду в хату, та не сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти.
Хто в ліс, а хто — по дрова.
Хто про Хому, а він про Ярему.
Хто із ступою, а я з товкачем.
Ти йому — «стрижене», він тобі — «голене».
Їй кажеш «ячмінь», а вона каже «гречка».
Ти йому — «гарбузи», а він тобі — «луб'я»!
Ти йому про Тараса, а він — півтораста.
Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи.
Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.
Один до ліса, другий до біса.
Отак: той у ріпу, той — у мак.
Хоч кілка на голові теши, а він своє.
Хоч гавкай на нього — нічого не вдієш.
Се таке, що не уступить ні кінному, ні пішому.
Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху.
Хоч на споді лежатиму, а в вічі плюватиму.
Ні, дяче, не буде іначе!
Відхорую, але не подарую.
Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться!
Говори до гори, а гора — горою.
Упертий гірше свині.
Ти його хрести, ти його святи, а воно в болото лізе.
Катерина та Дем'ян посварились за бур'ян. Катерина Дем'яну не попустить бур'яну.
Масти Федя медом, а Федь усе Федем!
Горбатого виправить могила, а упертого дубина.
На, бісе, груш, та мене не руш!
Нехай книш, аби не паляниця.
Нехай буде гречка, аби не суперечка.
Говори до нього — як горохом об стінку.
Затявсь у волову шкуру.
А таки буду проти шерсті стригти.
І знову за рибу гроші.
Уперта коза вовку користь.
Як тягли ведмедя до меду, то урвали вуха, а як від меду, то урвали хвоста.
---------------------------------------------
Збірка "Народ скаже — як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки, скоромовки." Упорядник - Н. С. Шумада. Київ, Веселка, 1985