КОЛИСКОВІ ДЛЯ МАЛЯТ
ХОДИТЬ СОНКО ПО ВУЛИЦІ
Ходить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці. (Двічі)
Чужих дітей пробуджає,
А Ларису присипляє. (Двічі)
— Ходи, сонко, сюди, до нас,
Буде тобі добре у нас: (Двічі)
У нас хата тепленькая
І Лариса маленькая. (Двічі)
* * *
ОЙ ХОДИТЬ СОН ПО ДОЛИНІ
Ой ходить сон по долині (Двічі)
У червоній кожушині. (Двічі)
Кличе мати до дитини: (Двічі)
— Іди, сонку, в колисоньку, (Двічі)
Приспи мою дитиноньку. (Двічі)
* * *
СОНКУ, ДРІМКУ, ГОЛУБОНЬКУ!
Сонку, дрімку, голубоньку!
Приспи мою дитиноньку.
Приспи ж її вдень і вночі —
Буде мати чорні очі,
Чорні очі, біле тіло,
Щоб кожному була мила,
Та щоб росла, не боліла,
Головоньки не сушила.
* * *
ПРИЙДИ, СОНКУ, В КОЛИСОНЬКУ
Прийди, сонку, в колисоньку,
Приспи мою дитиноньку.
Та щоб спала, не плакала,
Та щоб росла, не боліла
На головку і все тіло,
Та щоб личко не марніло.
* * *
ПИТАЄТЬСЯ СОН ДРІМОТИ
Питається сон дрімоти,
Питається сон дрімоти:
— Де ми будем ночувати?
Де ми будем ночувати,
А в которій будем хаті?
— Там, де хата тепленькая,
Де дитина маленькая,
Там ми будем ночувати
І дитину колихати.
* * *
КОЛИСОНЬКО, КОЛИСОНЬКО
Колисонько, колисонько,
Колиши нам дитиноньку,
А щоб спало, не плакало,
А щоб росло, не боліло
Ні головка, ні все тіло.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТЯ, В КОЛИСОНЬЦІ
Ой спи, дитя, в колисоньці,
Як горошок в билиноньці.
Буде вітрець повівати
Та й горошком колихати.
Як горошок загуркоче,
А Галюня спатки схоче.
А горошок як загримить,
Галюнечку нашу приспить.
* * *
ПРИЛИНУЛИ ГОЛУБИ
Прилинули голуби,
Сіли, впали, загули.
— Ви, голуби, не гудіть,
Настусеньки не збудіть.
* * *
ОЙ НУ, ЛЮЛІ, ЛЮЛІ
Ой ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі
Та й сіли на люлі.
Стали думать і гадать,
Чим дитину годувать:
Чи сливок, чи грушок,
Чи вишневих ягідок,
А чи кашки з молочком,
Чи бублика з медочком?
* * *
А-А, ЛЮЛІ
А-а, люлі,
Налетіли гулі,
Сіли на воротях
В червоних чоботях.
— Ти, Петрику, не гуляй,
Піди гулі позганяй,
А щоб гулі не гули, Двічі
Щоб Ганнусі спать дали.
* * *
А, НУ, ЛЮЛІ, ЛЮЛІ
А, ну, люлі, люлі,
Налинули гулі,
Сіли на воротях
В червоних чоботях.
* * *
СПАЛО ДИТЯ, СПАТИ БУДЕ
Спало дитя, спати буде,
Йому мати сторож буде,
А сестричка до помочі
Та як удень, так і вночі.
Щоб зростало маленятко,
Наше любе пташенятко,
Наша квітонька маленька,
Наша зіронька ясненька.
* * *
ЩУКА-РИБА В МОРІ ГРАЄ
Щука-риба в морі грає,
А Івасик спать лягає.
Я рибоньки наловлю,
Івасику та наварю.
* * *
ОЙ Я ЙОГО ЗАКОЛИШУ
Ой я його заколишу.
А Івасик буде спати,
А я буду колихати.
Коли б спало, щастя мало,
Коли б росло, не боліло
На головку і все тіло.
* * *
ОЙ НУ, БАЮ, БАЮ
Ой ну, баю, баю,
Іванка качаю.
Іван хоче, та не спить,
Треба його прутом бить,
А прут не поможе,
Поки сон ізможе.
* * *
БАЮ, БАЮ, БАЮ, БАЙ
Баю, баю, баю, бай,
Не лягай, мале, на край —
Впадеш на долівку
Та заб’єш голівку.
Голівка буде боліть —
Та нікому пожаліть.
А-а-а!
* * *
ОЙ НУ, БАЮ, БАЇНЬКА
Ой ну, баю, баїнька,
Засни, мала дитино,
Засни, засни, задрімай,
Свого горя не думай.
* * *
ХИТІ, ХИТІ
Хиті, хиті,
А коники в житі.
Нехай собі побігають,
Зелен-траву поміряють,
Нехай собі походять,
Вони нікому не шкодять.
* * *
ТУСІ, ТУСІ
Тусі, тусі,
Пішов батько по груші,
А мати по дині,
Принесуть дитині.
Люлі, люлі,
Прилетіли гулі,
Посіли на люлі,
Стали думати, гадати,
Чим дитину годувати:
Чи кашкою, чи медком,
Чи солодким яблучком.
* * *
ГОЙДА, ГОЙДА, ГОЙДАШЕЧКИ
Гойда, гойда, гойдашечки,
Зимна роса на пташечки,
А найбільша на одную,
На Марушку маленькую.
* * *
ГОЙДА, ГОЙДА, ГОЙДАША
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка, там лоша.
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка, там лоша.
Ми кобилку продамо,
А лошатко зростимо.
* * *
ЛЮЛІ, ЛЮЛІ, ВАСИЛЕЧКУ
Люлі, люлі, Василечку,
Сплету тобі колисочку
Та й повішу й у садочку.
Буде вітер повівати,
Василечка колисати,
Будуть пташки прилітати,
Василечка забавляти.
* * *
ОЙ НУ, ЛЮЛІ, ЛЮЛІ, КУВАЛА ЗОЗУЛЯ
Ой ну, люлі, люлі,
Кувала зозуля,
Зозуля кувала,
Правдоньку казала:
Буду сто літ жити,
Тебе годувати,
В жупані водити,
В золотім намисті,
На печі, в колисці.
* * *
А-А, ЛЮЛЮ
А-а, люлю,
Треба ложки, треба й миски,
Треба няньки до колиски.
А-а!..
Няньці треба їсти дати,
Щоб уміла колисати.
А-а...
* * *
Е-Е, Е-Е, ЛЮЛЮ, ЛЮЛЮ
Е-е, е-е, люлю, люлю,
Пішла баба по цибулю,
А дід по петрушку
Закришити дітям юшку.
Е-е, е-е, люлюлю!
Е-е, е-е, е-е, е!
* * *
ЛЮЛЮ, ЛЮЛЮ, ЛЮЛЕШИКУ
Люлю, люлю, люлешику,
Зварю тобі кулешику,
Нагодую, накормлю
І спаточки положу.
Коти сірі, коти білі,
Коти волохаті,
Не ходіть по хаті,
Не будіть дитяти.
* * *
ЛЕЛЕ, ЛЕЛЕ, ЛЕЛЕСЕНЬКО
Леле, леле, лелесенько,
Засни ж моє малесеньке.
Будеш легко, сину, спати.
Будеш здоров уставати.
Леле, леле, лелесенько,
Засни ж моє малесеньке.
А-а, а-а!
* * *
А, НУ, КОТЕ, ЛЮЛЕЧКИ
А, ну, коте, люлечки,
Шовковії вервечки,
Золотії бильця,
Колишу я чорнобривця.
А! А!
* * *
ЛЮЛІ, ЛЮЛІ, ЛЮЛЯТА
Люлі, люлі, люлята,
Гоніть, хлопці, телята.
Теляточка пасуться
І в хлівець заженуться.
Та спати полягають,
А пастушка згадають.
Люлі, люлі, люлята,
А пастушок у мішок,
А з мішечка в торбиночку,
Приспи нашу дитиночку.
Засни, засни, задрімай
Та нічого не думай!
* * *
ОЙ БАЮ МІЙ, БАЮ
Ой баю мій, баю,
Котка заспіваю.
А-а-а!
Щоб дитятко спало,
Горенька не знало.
А-а-а!
Щоб дитятко спало,
Щасливим зростало.
А-а-а!
Щоб дитятко спало,
Здоровим зростало.
А-а-а!
Ой баю мій, баю,
Котка заспіваю.
А-а-а! А-а-а-а!
* * *
КОТИКУ СІРЕНЬКИЙ
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик воркотати.
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота.
А-а-а-а!
* * *
ПІШЛА КИЦЯ ПО ВОДИЦЮ
Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю.
Пішов котик рятувать,
А вже киці не видать.
Узяв кицю за вушко,
Та й положив на сушко.
— Лежи, киця, до вечора,
Дам тобі хліба до печива.
Ой будь, киця, весела,
Та поїдьмо на села
Хліба добувати,
Дітей годувати.
* * *
ОЙ НУ, ОЙ НУ, КОТОЧОК
Ой ну, ой ну, коточок,
Не йди рано в садочок,
Не полохай діточок.
Нехай дітки гуляють
І квіточки збирають.
Нехай дітки вінки в’ють
Та Галочці на голівку кладуть.
* * *
ОЙ НУ, КОТЕ, КОТОЧОК
Ой ну, коте, коточок,
Не йди рано в садочок,
Не полохай галочок —
Нехай зів’ють віночок
Із руточки, із м’яточки
Дитиночці до шапочки,
З хрещатого барвіночку,
З запашного васильочку.
* * *
ОЙ КОТОЧОК, КОТОЧОК
Ой коточок, коточок,
Злизав бабин медочок.
Сама баба злизала
І на кота сказала.
* * *
ОЙ НУ, КОТИК, КОТИНО
Ой ну, котик, котино,
Засни, мала дитино.
Засни, засни, задрімай
Та нічого не думай.
А-а-а-а-а!
* * *
ОЙ НА КОТА ВОРКОТА
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота;
Як буде кіт воркотати,
То дитина буде спати.
* * *
ОЙ ТИ, КОТЕ, НЕ ГУДИ
Ой ти, коте, не гуди,
Спить дитина, не збуди.
Дитяточко маленьке,
Воно спатки раденьке,
Дитяточко малесеньке,
Воно спатки радесеньке.
* * *
ОЙ КІТ ВОРКНЕ
Ой кіт воркне, дитиночка вмовкне,
Ой кіт лясне, дитиночка засне.
Ой кіт воркоче,
дитиночка спать хоче.
Ой хоч хоче, та не спить,
Треба котка дубцем бить,
Не дубчиком — різочками,
Щоб не плакало слізочками.
А-а-а-а! А-а-а-а!
* * *
Е-Е, КОТОЧОК
Е-е, коточок
Украв в баби клубочок
Та поніс поза ліс
Та й до Галі приніс.
Стала його Галя бити:
— Ой не вчися, котку, красти,
А вчися робити,
Черевички шити.
Е, спать, люлі.
* * *
ОЙ КІТ-ВОРКІТ
Ой кіт-воркіт
Та з віконечка скік,
А з віконця додолу,
У зелену діброву.
Ой діброво шумова,
Приспи наше дитиня,
А дібровонька шумить,
Наше мале дитя спить.
* * *
ОЙ ТИ, КІТ, ТИ ВОРКІТ
Ой ти, кіт, ти воркіт,
На віконечко скік,
А з віконця на торжок,
Купив собі кожушок
Та шапочку боброву,
Та стьожечку шовкову.
Треба з кота зняти
Та дитині дати.
Ой ти, кіт, ти воркіт,
На віконечко скік,
А з віконця на торжок,
Купив собі пиріжок.
Та й став воркотать,
Галі спатки не давать,
Треба котика піймать,
Вушка сірії нам’ять
Та вигнати з хати,
Щоб не шкодив спати.
Хай йде собі в лози
Та й ганяє кози.
* * *
ХОДИТЬ КІТ ПО ГОРІ
Ходить кіт по горі,
Носить сон в рукаві,
Всім дітям продає,
Василькові так дає.
* * *
ХОДИВ КОТИК ПО ГОРІ
Ходив котик по горі,
Носив сало в пелені.
Та не знав, де діти,
Та вкинув між діти,
Діти полякались,
В хату поховались.
А-а! А-а!
* * *
ОЙ КОТУСЮ, КОТУСЮ
Ой котусю, котусю,
Займи нашу телусю
Та й пожени на пашу,
Дасть молочка на кашу.
* * *
А, НУ, НУ, НУ, КОТАРУ
А, ну, ну, ну, котару,
Та вимети кошару,
Та настели сінця
Вівцям по колінця:
Нехай вівці не бринчать,
Бо в нас дівка хоче спать.
* * *
ОЙ НУ, КОТКУ РЯБКУ
Ой ну, котку рябку,
Та скопай нам грядку,
Малу, невеличку,
Як із рукавичку.
Ми насієм маку
Та ще й пастернаку,
Та насадим квіточок
Забавляти діточок,
Бо в нас діти маленькі,
Гулять вони раденькі.
* * *
ОЙ ТИ, КОТЕ РЯБКУ
Ой ти, коте рябку,
Та вимети хатку,
А ти, коте сірий,
Та вимети сіни,
А ти, котку рудю,
Та вимети грубу,
А ти, кішко, не ворчи,
Піди сміття одімчи *.
А ти, волохатий,
Біжи кругом хати.
Тільки, котку, не мурчи,
Дитиночки не збуди,
А ти, коте муругий,
Прийди до нас удруге,
До нашої хати
Дитя колихати.
А ти, коте чорний,
Та сідай у човен,
Та й поїдеш на лужок,
Наламаєш квіточок
Забавляти діточок.
Поїдеш у долину
По червону калину
Забавляти дитину.
* Одімчи — віднеси
* * *
ОЙ НУ, КОТУ СІРИЙ
Ой ну, коту сірий,
Позамітай сіни.
А ти, коту, не лежи,
Піди сміття однеси.
А ти, коту волохатий,
Та оббіжи кругом хати,
Та піймаєш мишку,
Та вкинеш в колиску:
Мишка буде воркотать,
А дитина буде спать.
* * *
ОЙ ТИ, КОТУ ВОЛОХАТИЙ
Ой ти, коту волохатий,
Та оббіжи кругом хати,
Та упіймай мишку,
Та вкинь у колиску.
Мишка буде шкряботіть,
Мишко буде реготіть.
* * *
СКОЧИВ КОТИК НА ПОЛИЦЮ
Скочив котик на полицю
Та й з’їв же він паляницю.
Треба котка бити,
Щоб йшов молотити,
Грабельками загрібати,
А хвостиком замітати.
Скочив котик на полицю
Та й з’їв же він паляницю.
* * *
КИЦЯ-МУРА
— Киця-мура, де ти була?
Я гукала, ти не чула.
— Я сиділа під столом,
їла кашку з молочком.
* * *
А-А, КОТКИ ДВА
А-а, котки два,
Побилися обидва.
За якую винку?
За Гриця-дитинку.
А-а-а-а!
* * *
ЛЮЛЯЮ, ЛЮЛЯЮ
Люляю, люляю,
Котика полаю,
Щоб по ночах не ходив,
Малих діток не будив.
А-а-а-а!
* * *
КОТЕ, КОТЕ, ВИЛИЙ ВОДУ
Коте, коте, вилий воду,
Вилий воду на колоду
Цебром, цебром, цебрицею,
Холодною водицею
Чи на дощ, чи на дощ,
Чи на сонечко.
Виглянь, матінко, в віконечко.
Дитиночка купається
І пісочком туляється.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТЯ, БЕЗ СПОВИТТЯ
Ой спи, дитя, без сповиття,
Поки мати з поля прийде
Та принесе три квіточки.
Одна буде дрімливая,
Друга буде сонливая,
Третя буде щасливая.
Ой, щоб спало, щастя мало
Та щоб росло, не боліло,
На серденько не скорбіло.
Ой рісточки у кісточки,
Здоров’ячко на серденько,
Добрий розум в головоньку,
Сонки-дрімки у віченьки,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусіньки,
А в рученьки ладусіньки.
За матеріалами: "Ходить сонко по вулиці". Українські народні колискові пісні. Пісенник. Упорядник О. Шевчук. Художник 3. М. Кункіна. Київ, "Музична Україна", 1988.
Більше колискових пісень на нашому сайті:
Мати й дитина – це найпрекрасніший образ. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», – писав Т.Г. Шевченко. Чуттєвий зв'язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Народні колискові пісні зачаровують ніжністю, безпосередністю, простотою, досконалістю. В них - материнська любов, світ добра і краси...
Супер