Вірші-смішинки Грицька Бойка про школу


Грицько Бойко. Жартівливі вірші про школу.

 

Завантажити текст добірки жартівливих віршів Грицька Бойка про школу (txt.zip)

 

 

Грицько Бойко

ЩОБ НЕ ЗАПІЗНИТИСЬ

Мама черепаха
В серпні перший раз
Проводжала сина
В школу, в перший клас.
А чому це в серпні?
Ясно нам чому:
Щоб не запізнитись
На урок йому!

 

 

* * *

 

ЗМАГАННЯ

 

— Чого з ганчірками весь клас?
— За чистоту змагання в нас!
— Ну, а чого так розкричались?
— Бо ми за тишу вже змагались!

 

 

* * *

 


ДЕ ІВАНКО?

 

— Де Іванко? — запитав
наш учитель Тому.
— Та він ногу поламав
і побіг додому!

 

 

* * *

 


ПОЯСНИЛА

 

— Чого увесь урок ти, Лідо,
пасешся в зошиті сусіда?
— Перевіряю я Семена:
чи вірно він списав у мене?

 

 

* * *

 

 

ШВИДКО ВІДПОВІВ

Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів...
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п'ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те...

 

За матеріалами: "Перший раз у перший клас". Київ, "Веселка", 1986. Малюнки Миколи Пшінки та Анатолія Василенка.

 

 

* * *

 

 

Грицько бойко, вірші-смішинки про школу, малюнки Юрія Северина

 

МАРИНКА ТА ГАЛИНКА

Сьогодні Маринка
Уроків не знала.
Домашнє завдання
В Галинки списала.

Зі школи додому 
Вернулись дівчатка.
І тут повторилось
Усе в них спочатку.

Удома Маринка 
Отак міркувала:
«Сьогодні в Галинки 
Уроки списала.

Чого ж я завдання 
Робити спішу?
І завтра в Галинки 
Уроки спишу!»

Галинка ж удома 
Отак міркувала: 
«Сьогодні Маринка 
У мене списала.

Чого ж я завдання 
Робити спішу?
Його у Маринки 
Я завтра спишу!»

А ранком у школі 
Зустрілися двоє. 
Спочатку дівчатка 
Зраділи обоє.

Та стала Маринка 
Галинку питати:
— Чи можна іще раз 
У тебе списати?
 
Галинка у сльози:
— От бачиш, яка ти,—
Я думала в тебе
Сьогодні списати!..

До столу учителька
Їх запросила
І порівну двійку
На двох розділила.

 

 

 

* * *

 

Грицько бойко, вірші-смішинки про школу, малюнки Юрія Северина

 

КРУТЬКО

Толі в класі не сидиться, 
Непосиді все б крутиться.
То щипа свого сусіда,
То поглядує навкруг,
То під партою обіда,
То на парті ловить мух...

Хтось запитує у Толі:
- Ти завжди крутько такий? 
- Ні, не кожен день я в школі, 
У неділю ж — вихідний!

 

* * *

 

ЗНАЙШОВ ТЕМУ

У шкільну газету Юра 
Мав подать карикатури.

Каже Юра жартома:
— Теми вдалої нема...

Хоч би ти, Мишко, побився,-
Я б тебе намалював.

Тут Мишко як розізлився — 
Штурхана Юркові дав!
 
А Юрко підставив ногу.
Бац! — і впали на підлогу, 
Учепились за чуби,
Аж тріщать у них лоби...

От і тема є у Юри 
Аж на дві карикатури!

 

* * *

 

ОБІЦЯЛЬНИК

Митрофанка в школі й дома 
Обіцяльником звемо ми.
Та і як його не звать?— 
Любить хлопець обіцять.

Тільки те, що обіцяє,
Він одразу ж забуває...

Всі сміються з Митрофанка:
- На наступних зборах ланки, 
Коли будеш виступать, 
Обіцяй... НЕ ОБІЦЯТЬ!

 

 

 

* * *

 

 

Грицько бойко, вірші-смішинки про школу, малюнки Юрія Северина

 

ДВА МИКОЛИ

В нашій школі два Миколи,
Два любителі футбола.
 
Правду скажем: добре грають 
Та уроки забувають.
І тому в обох Микол 
У журналі «кол» та «кол».

Невеселі вийшли з школи.
І сьогодні два Миколи 
Стали хлопці міркувать:

 Як же нам дістати "п’ять" **

І сказав один Микола:
— Може, кинути футбола?
А Микола до Миколи:

 Що? Футбола? Та ніколи!
Я придумав, ти послухай,— 
Другу він шепнув на вухо,—
І в футбола будем грати,
І уроки готувати 
Ми по перзі, як брати:
Я — сьогодні, завтра — ти. 
Вчитель здумає, спитать 
Хоч один з нас буде знать!

Підбадьорений Микола 
До півдня ганя в футбола.
За уроки — ні-ні-ні!
Вчить сьогодні не мені!
 
А назавтра знов-таки 
У Микол все навпаки. 
Другий вже тепер Микола 
До півдня ганя в футбола. 
За уроки — ні-ні-ні!!— 
Вчить сьогодні не мені!

Та Миколам, як на зло, 
Знов-таки не повезло: 
Вчитель з них того питав, 
Хто в футбола все ганяв. 
Ось чому в обох Микол 
У журналі «кол» та «кол»!

 

**(Раніше в школі навчалися по п'ятибальній системі, і "5" - то була найвища оцінка)

 

 

* * *

 

Грицько бойко, вірші-смішинки про школу, малюнки Юрія Северина

 

ХЛОПЧИК ОХ

Познайомтесь: хлопчик Ох, 
Охає за десятьох!

Ранок стеле світлу путь, 
Школярі до школи йдуть. 
Тільки Ох прилип до ліжка: 
- Ох! Полежу ще хоч трішки!

Для Максима, Юри, Клави -
Для усіх урок цікавий.
Ох зіває в кулачок:
- Ох! Як довго йде урок!

Ось указку Ох тримає — 
Хлопець Африку шукає:
- Ох! Куди це з карти зник 
Всім відомий материк?..

Ох рішати став задачу 
І над нею ледь не плаче:
— Ох! Задача не легка, 
Краще я спишу в дружка!

Ох заглянув у шпаргалку, 
Та шпаргалку-виручалку
В нього вчитель відібрав... 
— Ох! Навіщо підглядав?!

Мати кашу варить сину — 
До обіду півгодини.
Ох за нею ходить вслід: 
- Ох! Коли вже той обід?

Триста кроків до кіно, 
Пішки був би там давно,
Та сидить Ох і чекає:
— Ох! Трамвая щось немає.

Мчить на санях із гори 
Цілий поїзд дітвори.
Тільки Оха там нема:
— Ох! Мороз мене пройма!

Одягли ми ковзани,
І у всіх біжать вони.
Ох, мов козлик на льоду:
Ох! Тримайте! Уп-паду!

Ми комедію дивились,
Ми сміялись — аж втомились. 
Тільки Ох там бубонів:
Ох! Я спати захотів!..
 
Дощ весняний сє з неба, 
Обійти калюжу треба.
Ох стоїть і дожида:
— Ох! Хай висохне вода!

Треба Оху м’яч підняти 
Там, де гуси й гусенята. 
Ох спинився і гука:
Ох! Боюся гусака!

І Андрійко, і Микола 
Кличуть Оха грать в футбола. 
Ох із місця анітрішки:
- Ох! Болять у мене о ніжки...

У вікно влетіла муха,
Сіла Охові на вухо.
Ох руки не підійма.
—    Ох! Нехай злетить сама!..

Ми рибалимо удвох,
Вудку взяв і хлопчик Ох.
Та заснув там: люлі-люлі! 
Ловись, рийко, із каструлі!..

Сонце гріє гаряче,
Сонце гріє, аж пече...
Тільки Оху це байдуже!
—    Ох! Вода холодна дуже!..

Коло річки Ох бродив, 
Черевики забруднив.
—    Ох! Це ж треба мити їх? 
Краще я піду в брудних...

Коло вогнища хлоп'ята. 
Дрова Ох пішов шукати.
Як пішов, та й не прийшов — 
Ані Оха, ані дров!
 
Може, він прийшов у клас?
Може, Ох той серед вас?

 

 

 

* * *

 

 

 

ШПАРГАЛКА-ВИРУЧАЛКА

В класі в нас 
Є Панас,—
Маєм з ним мороку:
Без шпаргалки-виручалки 
Він не ступить кроку.
Він без «НЕ»
Не дихне,—
Тільки й чуть від нього: 
"Я НЕ знаю, я НЕ вмію,
Я НЕ чув такого".

От якраз
Наш Панас
Знову біля дошки,—
Та домашнього завдання 
Він не зна нітрошки.
Він стоїть 
І мовчить,—
Сум в очах у нього...
Та шпаргалка-виручалка 
Ось летить під ноги.

Озирнувсь 
І нагнувсь,
Вчитель не побачив.
Та шпаргалку прочитавши, 
Він ледь-ледь не плаче.
Бо написано 
В ній
Так було Панасу:
«Не надійся на шпаргалку!» 
Це від всього класу.

 

За матеріалами: Грицько Бойко. "Про великі вуха". Художник Юрій Северин. Київ, видавництво "Веселка", 1960 рік, 85 с.

 

* * *

 

Грицько Бойко. Жартівливі вірші про школу.

 

 

ЗАГОРДИЛАСЬ

Серед кращих учениць 
В обласній газеті 
Усміхалась читачам 
Оля на портреті.

Цілу дюжину газет 
Накупила Оля — 
Дарувала всім своїм 
Подругам у школі.

А сестричка по селу 
Довго щебетала:
«Нашу Олечку тепер 
Вся країна взнала!»

Запишалося дівча, 
Подруг сторониться. 
Стала Олечка на всіх 
Звисока дивиться. 

Йде, а кирпа догори,— 
Загордилась дуже...
Ми гукнули:— Подивись,
Ти зайшла в калюжу!

 

 
* * *

 

ІСТОРІЯ З ГЕОГРАФІЄЮ

Ви б, напевне, теж сміялись:
Ось історія яка 
З географією сталась 
В нашім класі у Юрка.

В нього правило своє:
Карту не вивчати,
Бо на ній всі назви є — 
Можна прочитати.

Встав Юрко з-за парти 
І пішов до карти...

Та даремно він старався 
І уважно придивлявся — 
Зовсім написів нема:
Карта, бачите, «німа»,
Не така, як вчора.
Тож попробуй відгадай,
Де Карпати, і Дунай,
І Каспійське море?!.

Перед класом коло карти 
Він розгублено стояв 
І відомі всім Карпати 
Десь у Франції шукав!

 

* * *

 

ПРО КУЛЬТУРУ ШКОЛЯРА*

Наш Валерій виступать 
Готувався днів із п’ять.
Добре готувався —
Та перестарався.

Став до столу — і мовчок... 
Позіхнув у кулачок,
Пальцем носа копирснув, 
Рукавами піт змахнув,
Потім ще й почухав 
Нігтями за вухом.
Підсмикнув штанці Валера...

В класі засміялись:
«ПРО КУЛЬТУРУ ШКОЛЯРА*» 
Доповідь та звалась!

 

* * *

 

ХТО ЧИМ ХВАЛИТЬСЯ

—    Починаю я завжди 
Першим перекличку!

—    А я першим на труді 
Вистругав поличку!

—    А я першим весь урок 
Руку підіймаю!

—    А я... першим на дзвінок 
З класу вибігаю!!!

 

* * *

 

ДЕ БУКВАРИК?

—    Де твій букварик?
—    В портфелі новому.

—    Ну, а портфель де?
—    У столику дома.

—    Взяв би із столу.
—    Так стіл же замкнувся...

—    То відімкнув би.
—    Ключа я забувся...

—    Де ж це той ключ?
—    У портфелі новому.

—    Ну, а портфель де?
—    У столику дома.

 

 

* * *

Грицько Бойко. Жартівливі вірші про школу.

 

«КОНСУЛЬТАНТ»

Весною біля школи 
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали 
І деревця садили.

Один Мишко тинявся 
І потирав долоні,—
Він був за консультанта 
У нашому загоні.

До кожного підходив,
Повчав нас без упину:
—    На дно насипте гною,
А зверху — вогку глину!

Та корінь засипайте 
Мерщій, Катюшо й Людо,— 
Бо яблунька засохне 
І яблук тут не буде.

—    Авжеж не буде яблук,— 
Промовила Катюша,—
Бо це, як хочеш знати,
НЕ ЯБЛУНЬКА, А ГРУША!

 

* * *

 

ПОБІГ І ПРИБІГ

—    Розкажи, як в змаганнях шкільних 
Ти із бігу усіх переміг?..
—    Ну, спочатку я, значить, — побіг, 
Ну, а потім я, значить,— прибіг!

 

* * *

 

ПРО ПЕРО І ЧОРНИЛО

—    Що це в тебе знов-таки 
Двійки в зошит сіли?
У диктантах помилки 
Знов зачервоніли?

—    І чого б я приставав? 
Бачиш, яке діло —
Я перо погане мав 
І рідке чорнило...

—    Ти вже краще помовчи! 
Не мели смішного!.. 
Запиши собі й завчи 
Віршика такого:

«Хто правопис твердо зна, 
Той і пише вміло 
І ніколи не пеня 
На перо й чорнило!»

 

* * *

 

СОНЛИВИЦЯ

Рот кривиться і кривиться 
В Михайла-позіхайла: 
Лінивиця-сонливиця 
Напала на Михайла.

Сусід на нього дивиться 
І сам сидить-куняє.
І ось уже сонливиця 
Всім класом позіхає.

Уже і вчитель кривиться... 
І тут нам смішно стало:
Лінивиці-сонливиці 
Неначе й не бувало!

 

* * *

 

ПРО ЩОДЕННИК

Вова в класі, коло дошки, 
Завдання не знав нітрошки. 
Невеселий, як ніколи, 
Повертався він із школи. 

«Треба двійку приховати, 
Щоб не знали мама й тато.
А як виправлю на "п’ять" ** — 
Можна буде й показать».

У сараї, там, де дрова, 
Заховав щоденник Вова. 
Заховав і в двір побіг 
До однолітків своїх...

А назавтра вчитель знову 
Викликав до дошки Вову. 
Ну, а Вова коло дошки 
Завдання не зна нітрошки!.. 
І вчорашнього не знає,
Ще й щоденника не має... 

Ще й до школи мати Вови 
Розхвильована прийшла,
Бо в сараї, там, де дрова, 
Двійку Вовину знайшла!

 

* * *

 

П'ЯТІРКА**

—    Сьогодні ми диктант писали!
—    То що ти хочеш цим сказать?
—    П’ятірок в нас тепер чимало!
—    Напевно, вже і в тебе п’ять?
—    Та ні, у мене лиш четвірка...
—    Чому ж не п’ять, скажи, хлопча? 
І тут малий зітхає гірко:
—    П’ятірок всім не вистача...

 

**(Раніше в школі навчалися по п'ятибальній системі, і "5" - то була найвища оцінка)

 

* * *

 

Грицько Бойко. Жартівливі вірші про школу.

 

ТЕЖ САМЕ

— Ну, хіба таке годиться?!
В тебе знову одиниця!
— А мене сьогодні, мамо,
Запитали знов те ж саме!

 

* * *

 

ПОДРУЖКИ-ГОВОРУШКИ

В нашім класі є подружки, 
Дві подружки-говорушки.
Так усі їх стали звать,
Бо подружки на уроках, 
Мов сполохані сороки, 
Цокотять і цокотять.

Говорушки Клава й Мила 
На уроках говорили 
Про морозиво та квас,
А учора, а учора 
На загальних наших зборах 
Говорив про них весь клас!

Говорушки Клава й Мила 
На уроках говорили,
А на зборах — навпаки: 
Червоніли і мовчали,
Наче в рот води набрали,— 
Проковтнули язики!

 

* * *


ЗА ЩО ДВІЙКА!

—    За що двійка?
—    За казки!
—    Що? Не вмів читати?
—    Ні, я добре прочитав, 
Можу й розказати...

—    За що ж двійка?
—    За казки!
—    Ну й задав мороку!..
—    Ох, на співах я читав 
Їх під час уроку...

 

* * *

 

ЧОГО ТІЛЬКИ НЕМА!

На наших шкільних зборах* 
Хвалився голова.
Із уст його злітали 
Самі гучні слова.

Він бив себе у груди 
Руками обома:
— У нашому загоні 
Чого тільки нема!

І справді, голова наш 
Хвалився недарма: 
Нема ладу у класі 
І чистоти немає, 
Немає дисципліни 
Й відмінників нема!


* * *


ВИКРУТИВСЯ

Учитель у класі 
Питає Миколу:
—    Чому ти два дні 
Не приходив у школу
—    Та я позавчора І
шов через річку, 
Крізь лід провалився 
В холодну водичку. 
Весь день після того 
Лежав і хворів,
А мама аж двох 
Привела лікарів...
— А вчора якраз 
Біля вашого двору,
До школи йдучи,
Я із лікарем стрівся.
Ну, думаю, вчитель наш 
Теж провалився!


* * *


ПРО ГАВРИЛА І ЧОРНИЛО

—    Що робить? — пита Гаврило.— 
Я ковтнув чорнила...

—    Проковтни ще й промокатку,— 
Буде все в порядку!

 

* (відредаговано відповідно до закону про декомунізацію)

За матеріалами: Грицько Бойко. "Веселинки, вірші, скоромовки". Київ, видавництво "Веселка", 1965 р., стор. 4 - 66.

 

 

Більше віршів Грицька Бойка читайте на нашому сайті:

Дитячі вірші Грицька Бойка

Григорій Пилипович Бойко, біографіяУ дитячій літературі немає жанрів, які б не підкорилися Григорію Бойку. Він натхненно створював все: поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, п’єси-казки. Письменник видав близько ста книжок для дітей. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас, недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт – ось «знамениті» персонажі його чудових віршів та поем. Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.

 

  Більше гумористичних творів на "Малій Сторінці":

смішинки
"Мала Сторінка" пропонує до читання та підняття настрою різноманітні віршовані жарти від Євгена Дударя, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Юрія Федьковича, Миколи Сингаївського, Анатолія Костецького, Євгена Летюка, Віктора Насипаного, Андрія Линника, Сергія Воскрекасенка, Павла Глазового, Степана Олійника, Анатолія Качана, Павла Гальченка. А ще - гумористичне оповідання Ярослава Стельмаха "Нахаба". Дивіться також - гуморески та усмішки з народного українського та іноземного гумору.
 

Дивіться також:

Вірші про школу, вірші для детей
Школа - надзвичайно важливе місце для формування світогляду і розвитку сучасної людини. Багато відомих людей висловлювали свої думки щодо значення школи, і навіть присвячували шкільному життю свої твори. Нижче пропонуються вірші про школу від відомих українських поетів.
 
Юлія Хандожинська. Дитячі пісні про школу (слова та ноти)"Нас зі школи поведе святково
Промінь сонячний у далечінь.
Лиш залишиться позаду спогад
Тих років, що нас до школи вів...
Та стежина яблуневим садом,
Що водила, не згубивши крок,
Нас на перший й на останній
В нашому житті урок..." 
(Юлія Хандожинська)

Останні коментарі до сторінки
«Вірші-смішинки Грицька Бойка про школу»:
Маша , 2019-03-05 07:48:47, #
Лесь Л , 2019-03-21 08:02:44, #
Лесь Маланка , 2019-03-22 00:01:21, #
Лесь Маланка , 2019-03-22 17:28:51, #
Лесь Маланка , 2019-03-22 17:29:57, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 36     + Додати коментар
Топ-теми