Квітка

Квітка не прагне до слави чи трону, 
Тихо розквітне в краплині роси. 
Її не спиняє ні грім, ані втома, 
Вона лиш живе за законом краси. 
 
Не просить овацій, не вимагає, 
Росте у пісочку між бур'янами, 
Та сонце її завжди обіймає, 
Бо світ шанує просте між дарами. 
 
Кожна з них знає: усе - тимчасове,
Листя пов'яне та опаде, 
Але в їх тиші - найвища основа:
 Жити й любити, хоч слід пропаде.
Валентинка Харченко