Кожного року 8 березня увесь світ відзначає Міжнародний жіночий день, свято весни і кохання. У дні весняного пробудження й оновлення людство вшановує жінку. Неможливо уявити життя на планеті без жінок: чарівних, лагідних, щирих на любов, берегинь родинного вогнища, мудрих наставниць, просвітниць душевного спокою, доброти та злагоди, - життя на Землі попросту не існувало би.
О жінка! Через всі літа,
Ти всіх красою полонила!
Твоя любов і доброта —
Могутня, нездоланна сила.
О жінко! Ти — сестра, ти — мати,
Кохана, дівчина, дитя.
Лиш ти єдина існувала
Через безоднє небуття!
Міжнародний жіночий день має давні традиції. Виявляється, що його відзначали ще у стародавньому Римі як матрони, так і їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків а інші — вихідний. Представниці прекрасної статі йшли до храму богині Вести - хранительки домашнього вогнища. Таким чином жінкам вдавалось утвердити свої принципи.
У Древній Греції була своя героїня – Лісистрата, котра в п’єсі Арістофана підбурила грекинь не спати з чоловіками, аж доки ті не припинять війну.
У слов’ян існували як мінімум 2 дні в тиждень, коли вшановувались берегині роду. Хоча вже давно відомо, що наші предки завжди з гідною повагою ставились до жінок. Подейкують, влітку в них був навіть жіночий тиждень, по завершенні якого відзначали свято "брикси", коли чоловіки догоджали будь-яким жіночим забаганкам.
***************
8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних і взуттєвих фабрик Нью-Йорка провели страйк і демонстрацію — вони вимагали 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної платні. Звичайно, "марш порожніх каструль" полісмени розігнали, однак "хвиля піднялась": про подію знали всі. Через 50 років ситуація повторилась. 1908 рік, кінець лютого, Нью-Йорк. Жінки знову вийшли на демонстрацію з тими ж вимогами. Цього разу поліція скористалась крижаною брудною водою. Однак, рух почався – в 1908 році "Жіночий день" розпочав традицію, що надалі супроводжувалася страйками і маршами представниць прекрасної статі. У 1910 році, коли масові жіночі демонстрації пройшли всією територією Сполучених Штатів Америки, місцеві феміністки дісталися Копенгагену, де відбувалась Міжнародна Конференція жінок-соціалістів. Саме тут ініціативу взяла на себе вже славнозвісна Клара Цеткін. Після спілкування з американськими феміністками, Клара надала цій темі більшого розголосу. На Конференції (в якій взяли участь більше 100 представниць 17 країн світу) було вирішено обрати конкретний день, аби привернути суспільну увагу до даної проблеми. Але дату так і не обрали. Тому в 1911 році перший Жіночий день в багатьох європейських країнах (серед яких були Німеччина, Австрія, Данія та Швеція) відзначили 19 березня. Цю дату запропонували німкені, оскільки саме в цей день в Німеччині були запроваджені реформи, які зокрема передбачали виборче право для жінок. Однак вже наступного року Жіночий день відсвяткували 12 травня. Взагалі, до 1914 року різні країни Європи обирали власну дату для відзначення Міжнародного жіночого дня. Все залежало від їхніх культурних та політичних особливостей. Не рідко такі демонстрації закінчувалися сутичками поліції та феміністок. А щодо дати 8 березня, вважається, що її запропонувала німкеня Єлена Ґрюнберг, і відбулось це саме напередодні Першої світової. Сьогодні офіційно 8 березня святкують у країнах СНД і в деяких інших, таких як: Китай, Північна Корея, Ангола, Камбоджа, Лаос, Македонія, Непал. У них 8 березня є вихідним днем. У деяких державах в цей день вихідний мають виключно жінки. Інші ж країни продовжують роботу, але міжнародний жіночий день відзначається і там.
************
Існує давня Легенда про створення жінки: «Створив Бог чоловіка. Звісно, Йому було дуже нудно одному. І тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді Бог узяв кілька яскравих променів сонця, усі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішав усе разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, упертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Усе це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок — вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові й промовив: “Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті».
Жінка — чарівне слово.
Жінка — життя прикраса.
Жінку віншуємо знову,
І непідвладна жінка часу.
Жінка — кохана й мати,
Сестра й бабуся.
Жінка — життєве свято,
Свято, що вічно в русі!
Жіноча доля… У кожної жінки вона складається по-різному. Спільне в жіночій долі — це є турбота. Турбота про сім’ю, дітей, про тих людей, які знаходяться поряд. Кожна людина, кожен народ має свої святині. До кожної святині належить насамперед любов до матері, до тієї жінки, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала. Жінки можуть усе. Але ким би не були вони, які б рекорди не встановлювали, вони завжди залишаться жінками. Одвічно стоять поряд слова: жінка-мати, жінка-сестра, жінка-дружина, розрадниця, кохана, єдина. Жінка й кохання — категорії вічні. Попри всі біди у світі владарює чистота, честь, гідність і любов.
Щастя вам, дорогі жінки! Хай воно входить у Ваші домівки затишком, дзвінким дитячим сміхом, музикою, квітами, любов’ю!
Щиро зичимо світлої долі,
Нехай радує хлібне поле,
Та весняної теплої зливи,
Щоб були ви здорові й щасливі.
Щоб не знали незгод у дорозі,
Щоб стрічало добро на порозі.
І щоб щедрість та радість крилата
Не виходила з вашої хати.
За матеріалами: http://www.dnipro-ukr.com.ua/
Дивіться також на "Малій Сторінці":
"Моя люба мати,
Калиновий цвіт,
В тобі, рідна мати,
Весь мій любий світ.
В тобі моє щастя,
В тобі моя ціль,
Моїм твоє горе,
Моїм є твій біль..."(Юрко Шкрумеляк)
Читайте багато гарних віршів про маму від Марійки Підгірянки, Юрка Шкрумеляка, Валентини Бондаренко, Марії Пономаренко, Олеся Лупія, Варвари Гринько, Наталки Талиманчук, Віктора Геращенка, Наталі Забіли, Анатолія Костецького, Андрія Малишка, Євгена Сверстюка, Романа Завадовича, Лідії Компанієць, Віктора Геращенка, Наталки Позняк, Миколи Подоляна, Василя Симоненка, Ірини Жиленко, Володимира Підпалого, Степана Олійника, Оксани Кротюк, Володимира Лучука та інших відомих українських поетів.