Андрій М'ястківський. Вірші про тварин, птахів, риб та комах


Тваринний світ у віршах Андрія М ястківського

 

 

Андрій М'ястківський

БОРСУК

У яру, яру
Вирию нору,
Жовтим листям притрушу,
Кукурудзи наношу.
Як завиють заметілі,
Буду їсти зерна білі.
В мене постіль є м'яка.
Не чіпайте борсука!

 

* * *

 

ЦУЦИК

Цуцик, цуцик - куций хвіст, 
Він цукерки гарно їсть. 
Як на задні лапки стане –
Дуже високо дістане. 
З'їм одну цукерку сам, 
Другу цуцику віддам.

 

* * *

 

У ЗАЙЧИКА ЛАПКИ

У зайчика лапки,
А у мене ніжки.
Зайчик ними — стриб-стриб,
А я ними — туп-туп!

Зайчик ходить босий,
А я в черевичках.
Зайчик собі — стриб-стриб,
А я собі — туп-туп!

Зайчик біг до лісу,
Я ішла додому.
Зайчик собі — стриб-стриб,
А я собі — туп-туп!

 

* * *

 

РОЗМОВА З ОДУДОМ

— Ду-ду-ду,
Чі-чі-чі...
Де ночуєш
Ти вночі?

— Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду...
Я ночую
У саду.

— Ду-ду-ду,
Чі-чі-чі...
Од садка
Віддай ключі.

— Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду...
Загубив
І не зайду.

 

* * *

 

ДЖМІЛЬ

— Дж-ж-ж -ж...
— Хто ти? Звідкіль?
— Я з лісу, я джміль...
— А який мохнатий, чорний, як рілля!
— Хіба ти не бачила досі джмеля? —
Дж-ж-ж — біля яблуньки,
Дж-ж-ж-ж — понад хміль...
От тобі й джміль!

 


За матеріалами: М'ястківський Андрій. "Яблука для мами". Збірка віршів для дітей. Художник - Юлій Крига. Київ, Видавництво "Веселка", 1969 р.

 

 

* * *

 

 

Тваринний світ у віршах Андрія М'ястківського. Художник  Ольга Сосновська

 

 

Андрій М'ястківський

ВЕСЕЛІ МУЗИКИ

Він сів собі на гілці,
Так гарно, до ладу
На дзьобику-сопілці
Заграв:
Ду-ду, ду-ду!

Як будете проходити
У лісі чи в саду,
Почуйте пісню одуда:
Ду-ду, ду-ду, ду-ду!

І коники-стрибунчики,
Хоча вони й малі,
Взяли зелені скрипочки:
Тілі-тілі-тілі!

Тілі-тілі про сонечко,
Про білі квіточки.
Співають лунко скрипочки,
Проміняться смички.

Павук до синіх дзвоників,
Що квітнуть на рові,
Вчепив шовкові ниточки,
Аж звисли по траві.

Потяг за нитку —
дзвоники,
Мов срібло на гіллі...
Ще   й   скрипочки   підспівують:
Тілі-тілі-тілі...

Ой, коники-стрибунчики,
Веселий чорний жук!
Дзвенить зелена музика —
Весняний перегук.

Тілі-тілі про сонечко,
Дзелень-тілі-тілі
Про цвіт весни погожої,
Про радість на землі!

Ховрах взяв соломинку,
На лапках двох стоїть —
І соломинка-дудочка
Висвистує: тю-фіть!

Мишей скликає в гості,
Скликає всіх пташок,
І все це дуже просто,
Коли ти ховрашок.

А тихий равлик-павлик
Доріжкою повзе,
Трубу гучну, велику
На спині він везе.

Комусь шепоче равлик,
Звернувши на город:
— Візьміть трубу, заграйте,
Бо я не знаю нот.

І сонечко в зеніті,
І долом — рясноцвіть,
І весело на світі
Від музики: тю-фіть!

 

* * *

 

БДЖІЛЧИНА КАЗОЧКА

Є листя у гілки,
А казочка — в бджілки:
— Понад липи й ожеред
Я несу пахучий мед,
Він із гарної квітки,
Його їстимуть дітки...—
Для кожної бджілки
На пасіці
Вигадують гілки
По казочці.

 

* * *


БДЖІЛКИ

Бджілок так багато —
Не порахувати...
Раз, два, три, чотири, п'ять…
Всі вони кудись летять.
Ті — назад, а ті — вперед,
В небі, наче вулиця.
Носять, носять бджілки мед
Од квіток до вулика.

 

* * *

 

КИЦЯ ПРОКИДАЄТЬСЯ

Киця прокидається —
Лапками вмивається.
Квітка прокидається —
Росами вмивається.
Сонце прокидається —
Хмаркою вмивається.
Ну а ми з сестричкою
Вмиємось водичкою.

 

* * *


ЯК ВРОДИЛО ПРОСО

Скопав кріт
Край воріт
Невеличку грядку.
А курчатко
Ту грядку
Засівало просом,
Скородило носом.
Як пололо грядку
Курчатко,
Були в нього лапки
За сапки.
Як вродило просо-волосо,
Курча його носить та й носить:
— Оце — тітці зозулястій,
Це — бабусі попелястій,
Це — матусі-квочечці,
Ще й самому хочеться!

 

* * *


ТЕЛЯ

Як сонечко променем косим
Голубило листя здаля,
На грядку, збиваючи роси,
Зайшло біломорде теля.

Скубнуло буряк біля тину,
Солодку капусту збира.
«Ну що ти поробиш? Дитина...»—
Міркує корова стара.

А ми у ту саму хвилину
По стежці вузенькій — бігом
І хитру шкодливу дитину
Прогнали цьвохким батогом.

Прогнали ранковими росами
На луг, де травиця м'яка.
Корову стару перепросимо —
І дасть вона нам молока.

 

* * *

 

БІЛОЧКА РАДЕНЬКА

З гілки на гілку
Носить   вітер   білку,
Не дає упасти
Хвостик   пухнастий,
І тому раденька
Білочка руденька.

 

* * *

 

ХТОСЬ

— Ко-ко, ко-ко,— хтось на стежці.
— Ку-ку,  ку-ку,— хтось   на   гілці.
— Ках-ках,   ках-ках,— хтось   на   річці.
— Жив-жив, жив-жив,— хтось на ґанку.
— Га-га, га-га,— хтось у лузі.
— Ме-ме, ме-ме,— хтось в кошарі.
А хтось вибіг — тупу-тупу,
А хтось уже в степу, в степу:
— І-го-го-го-го!

 

* * *

 

ЗАЙЧЕНЯТКО В ЯМУ ВПАЛО

Зайченятко в яму впало,
Задню лапку поламало.
Бідне, бігати не може.
Хто маленькому поможе?

Сунуть хмари волохаті,
Горе тому зайченяті...
Я візьму його додому,
Постелю йому солому.

Буду лапку лікувати,
Буду зайку годувати:
Дам капусточки пелюстку,
Потім — моркву на закуску.

Як стрибатиме у хаті,
Пущу в поле пострибати.
Чи повернеться, чи ні —
Буде радісно мені.

 

* * *


КОТУСЬ

Коте, коте, вуса з дроту,
Мружиш очі — спати хочеш.
Він потягся, нявкнув тричі: —
Всі мене котусем кличуть.
В мене очі бачать зірко
Хитру мишку, темну нірку,
І не з дроту, а з дротика
Гарні вуса у котика.

 

* * *

 

ОЙ СЕРДИТИЙ

Ой сердитий, ой сердитий —
Походжає, як борець,
Всіх на світі хоче бити...
То заходить за хлівець,
То по стежці крильми поре
Недалеко до біди.
Гей, тікайте — буде горе,
Всі тікайте хто куди!
Пір'я дибки, вип'яв груди,
Дзьоб, як гострий топірець...
Стережіться — бійка буде!
Ой сердитий... горобець.

 

* * *

 

ЖУК

Он, дивіться: чорний жук
Виліз грітися на сук.
В нього довгі ноги,
Дуже гострі роги,
Може пощипати,
Як його чіпати.

 

* * *

 

ЧАЙКА В ЧАЙКИ ЧАЮВАЛА

Чайка в чайки чаювала,
Чайка чаю наливала,
Чайка   чашок   не   придбала —
Квітів-дзвоників нарвала.

Чайка в чайки чаювала,
Чайка чаю наливала...
Та не чаю, а росиці
З голубої медуниці.

 

* * *


ГОРОБЧИК

Я — горобчик, ців-ців-ців,
Я на маківку присів,
А довкола маківоньки
Золотаві голівоньки,
Всюди листячко зелене...
Вчіться цівкати у мене:
Ців-ців-ців!

 

* * *


СОМ ІЗ СОМЕНЯТАМИ

У сома, сома
Соменята дома.
Ну а тих соменят
Аж сто вісімдесят.
Каже старший синок:
— В нас підводний дитсадок!

 

* * *


БУСЛОВІ ІМЕНА

Там, де виріс в лузі клен,
Де ясніє райдуга,
Стільки тих собі імен
Бусел навигадував!..
Став і каже:
— Кле-кле-кле...
Я не бусел, я леле...
Що леле? Яке леле?
Що ти там наклекав?
— Буслом кликали, але
Я уже лелека.—
Знявся в небо той хитрун
Із нової хати
І кричить:
— Я вже боцюн,
Я боцюн крилатий!
— Як боцюн, чому боцюн? —
Я його питаю.
— А тому, що хмару цю
Крилами черкаю! —
Потім тихо за селом
Він сідає в лузі:
— Вже не хочу боцюном,
Кличте чорногузом.
—Так, то й так...
А він:
— Кло-ко...—
По траві потлумився:
—    Я вже гайстер, я бузько,
Я вже...—
Та й задумався.
Отакий той дивний птах —
Всіх польотом радує,
Потім йде по болотах,
Імена вигадує.

 

* * *


ХОЧУ КОНИКА

Був би в мене коник,
Я гордився б ним,
Називав би коника
Вороним.
Я водив би коника
Пастися в лісок,
Я зробив би конику
Бричечку-візок.
Батіжок зробив би
З ремінця, з лози...
Вороний би хлопчиків
В дитсадок возив.
Дуже хочу коника
Не з крамниці, ні,
А того, що бігає
В полі в табуні.

 

За матеріалами: М'ястківський Андрій. "Живе дзеркальце". Збірка віршів. Художник - Ольга Сосновська. Київ, Видавництво «Веселка», 1984.

 

 

Більше творів Андрія М'ястківського на нашому сайті:

Дитячі вірші Андрія М ястківського
"Любов до пісні, до людини, до землі, що дала Андрію М'ястківському життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що виходить з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого."  (Анатолій Костецький)

 

Андрій М’ястківський. Оповідання для дітей

Великодні оповідання. Чарівне яєчко
Андрій М’ястківський — автор новел, романів, віршів. Його творчий доробок сягає більше сорока книжок поезії та прози, текстів пісень і перекладів. Він не переставав писати весь час, Андрій М’ястківський був цікавим співрозмовником, володів румунською, німецькою та угорською мовами, згодом вивчив ідиш та іврит, перекладав із молдавської та румунської. Андрій М’ястківський отримав ім’я апостола Андрія Первозванного і своєю творчістю ніс людям добро, духовність, радість, світло... 
 
 
 
 

Більше поезій про тваринний світ на "Малій Сторінці:

Дитячі вірші про тварин, птахів, комах та риб

Вірші про тваринВірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок — від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена та інших українських авторів.


Останні коментарі до сторінки
«Андрій М’ястківський. Вірші про тварин, птахів, риб та комах»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми