Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
75. ОБЕРІГАЙТЕ ЧИСТОТУ ДУШЕВНИХ ПОРИВАНЬ ЮНАЦТВА
Щоразу, коли мова заходить про виховання юнацтва, я знову й знову говорю про неспокійне серце громадянина. Це серцевина всієї нашої педагогіки. Як вогню, бійтесь байдужості, мій друже. Це найстрашніша отрута, що породжує обивателя, міщанина, якому ні до чого немає діла, який любить мерзенні істини моралі шкурника: «не моє засипалось — не моє змелеться», «моя справа півняча — прокукурікав, а там хоч і не світай». Чим більше створили молоді руки для людей, тим чистіше, благородніше серце. Воно відчуває радощі й болі людей, лихо й турботи суспільства; погляд юного громадянина на навколишній світ стає допитливим і прискіпливим, натура — неспокійною й турботливою, благородство серця ніколи не уживається із злом, з байдужим ставленням до громадських інтересів, з приниженням людської гідності.
Воно, юне серце, бунтує, протестує, обурюється. Воно штовхає людину на благородні, красиві, хоч інколи, може, й різкі, необачні вчинки. Пам’ятайте, що перше спонукання, перша реакція на зло, підказані голосом совісті, бувають звичайно найбдагороднішими. Не глушіть голосу совісті. Не зв’язуйте благородні юнацькі пориви шорами логічних роздумів. Усе це прийде з часом — зріла мудрість, розсудливість, уміння сім раз відміряти і раз відрізати. Але палкий трепет юного серця, обуреного злом, готового перетворити зло в порох, ніколи не прийде, якщо юнацтво не візьме його з тієї тривожної, неспокійної пори, коли здійснюється велике відкриття світу — складне і небезболісне пізнання добра й зла серцем. Нехай не буде у вас жодного юнака, жодної дівчини з риб’ячим серцем. Будьте мудрі й зникайте необачності в оцінці гарних вчинків. Холодний розум буде, не турбуйтесь. Було б гаряче серце.
Як найогиднішої розбещеності серця остерігайтесь юнацької байдужості в тих випадках, коли зло, яке трапляється в житті, нібито не має свого прямого винуватця, воно — як фатальна неминучість, воно як просто біда, бачачи яку люди інколи, похитавши співчутливо головою, кажуть: що ж, нічого не зробиш,— і проходять мимо. Ось такі факти і криють у собі велику небезпеку. Пройшовши байдуже один, другий раз повз біду, яка мене особисто не стосується, я проходитиму байдуже мимо турбот і хвилювань людських завжди.
Пробуджуйте в юних серцях тривогу й турботу саме тоді, коли немає явного винуватця біди. Нехай загориться в юному серці незгасне бажання: я повинен щось зробити, я буду жалюгідним егоїстом, якщо пройду мимо. Цей вогник загоряється теж не раптово, пальним для нього є моральний досвід турбот і клопоту про те, що не стосується мене особисто.
Під час грози від отари селян відбилось два десятки ягнят. Очевидно, злива загнала їх кудись у чагарники або в очерети. А може, вони застряли десь у мулких озерах, що утворилися після зливи. До нашої організації дійшли чутки про цю біду. Давайте, діти, підемо на пошуки. Адже вони маленькі такі, ягнята... Беремо запас продуктів днів на три і вирушаємо в безкраї придніпровські плавні. Одного за одним рятуємо ягнят. Радість і гордість хвилюють наші серця. Повертаємося, покусані комарами, втомлені, але щасливі, змужнілі. Такі колективні вчинки я називаю уроками сердечності. Вони пробуджують чутливість серця до бід, болей, тривог, які, якби не було цих уроків, викликали б холодну, безпристрасну сентенцію: без нас розберуться. Уроки сердечності я уявляю собі не чимось відокремленим, ізольованим від навколишнього світу. Це громадянське життя, мій юний друже.
* Текст адаптовано
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 590 - 591.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.