7. "Час вчителя і взаємозалежність етапів навчання" - з книги "Сто порад учителеві" (Василь Сухомлинський)


Василь Сухомлинський

СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ

 

7. ЧАС ВЧИТЕЛЯ І ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ЕТАПІВ НАВЧАННЯ

 

Ця порада адресована переважно вчителям початкових класів. Від того, як ви працюєте, поважний колего — вчитель початкової школи, - залежить бюджет часу вчителя середніх і старших класів. Якщо уважно придивитися до процесу навчання в другому (IV — VIII класи) і третьому (IX — X класи) концентрах середньої школи, то можна зробити висновок, що нещадним пожирачем часу вчителя є тут нескінченне і безплідне «підтягання хвостів»: не встиг вчитель викласти новий матеріал, як вже з'ясовується, що частина учнів його не засвоїла; доводиться думати не стільки про те, як просуватися далі по стежині пізнання, скільки про те, як усувати відставання частини школярів (іноді ця частина буває такою, що вчитель вимушений проводити додаткові заняття мало не з усім класом). Це вбиває масу часу вчителя —  і в школі, і удома.

Чому ж так відбувається, що процес навчання обтяжується цій нібито вже неминучою роботою — усуненням вже наявного відставання багатьох учнів?

Хочеться порадити вчителеві початкових класів: пам'ятайте, дорогий колего, що від вас залежить бюджет часу всіх вчителів середніх і старших класів, ви творець духу творчості в навчанні і вихованні. Серед багатьох важливих завдань, що стоять перед початковою школою, на першому місці — навчити дітей вчитися. 

Одна з головних ваших турбот — встановити правильне співвідношення між об'ємом теоретичних знань, якими опановують діти, і практичними уміннями і навиками.

Пам'ятайте, що відставання в середніх і старших класах — це головним чином результат невміння вчитися, опановувати знаннями. 

Ви, звичайно, повинні піклуватися про те, щоб загальний розвиток дітей стояв на високому рівні, але... навчите дитину, перш за все добре читати і писати. Без уміння нашвидку, свідомо, виразно читати і сприймати прочитане, нашвидку і безпомилково писати — не може бути і мови про успішне учення в середніх і старших класах, - такому ученні, при якому вчителеві не доводилося б без кінця «підганяти» відставання. 
Навчите в початкових класах всіх дітей читати так, щоб вони уміли читаючи думати і думаючи читати. Уміння читати треба довести до такого ступеня автоматизму, щоб сприйняття зором і свідомістю значно випереджало вимову вголос. Чим значніше це випередження, тим тонше буде здатність думати під час чтения — а це виключно важлива умова успішного учення і розумового розвитку взагалі. 

Я тисячу разів переконаний в тому, що успішне учення в середніх і старших класах залежить перш за все від уміння свідомо читать — читаючи думати і думати читаючи. Тому вчителеві початкових класів треба уважно вивчати, як розвивається це уміння у кожного школяра. 
Тридцятирічний досвід переконав мене, що від уміння добре читати залежить розумовий розвиток школяра.
Учень, що уміє думати читаючи, з будь-якою роботою справляється швидше, успішніше, ніж той, хто не опанував не таким вже простим, як здається з першого погляду, умінням нашвидку читати. У його розумовій праці немає зубріння. У нього читання підручника або іншої книги абсолютно не те, що у школяра, що не уміє читати і думати одночасно. Прочитавши, він уявляє собі предмет в цілому і його складові частини, взаємозалежність і взаємообумовленість.

У школяра, що уміє читати думаючи і думати читаючи, не буває відставання, а якщо немає відставання учнів, - вчителеві легко працювати. Практика переконує, що якщо читання стало для учня найважливішим віконцем в світі знань, немає потреби проводити додаткові заняття, що вимагають багато часу. У вчителя з'являється можливість проводити індивідуальні бесіди з окремими дітьми, але ці бесіди — не тривалі заняття, а інструктаж, поради про те, як самостійно опановувати знаннями і запобігати неуспішності і відставанню. Якщо учень не знає, в чому саме він відстає, якої допомоги потребує, індивідуальну бесіду з ним призначає вчитель.
Успішне учення в середніх і старших класах залежить також від того, наскільки нашвидку і свідомо учень навчився писати в молодших класах, і як розвивається це уміння надалі. Разом з читанням письмо — це інструмент, за допомогою якого дитина опановує знаннями. Від того, в якому стані цей інструмент, залежить успіх і раціональне витрачання часу. 

Раджу вчителеві початкових класів: поставте за мету досягти того, щоб дитина на момент закінчення IV класу опанувала швидким, напівавтоматичним письмом, - лише за такої умови він успішно вчитиметься, відпаде постійна необхідність усувати відставання. Треба прагнути до того, щоб учень писав думаючи, щоб написання букв, складів і слів не стояло в центрі його уваги. 
Поставте перед собою конкретнішу мету: ви учням що-небудь розповідаєте, а вони, слухаючи, вдумуючись в те, що ви розповідаєте, одночасно пишуть стисло, в стислому вигляді виражаючи свою думку. Цьому треба навчити дітей вже в III класі. Якщо вам вдалося досягти цієї мети, запевняю вас: учні ваші ніколи не будуть такими, що відстають, неуспішними; уміючи здобувати знання, вони оберігатимуть час і здоров'я вчителів середніх і старших класів.

За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Сто порад учителеві. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 442 - 444.

 

Більше порад від Василя Сухомлинського:

Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві" 

Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.


Останні коментарі до сторінки
«7. "Час вчителя і взаємозалежність етапів навчання" - з книги "Сто порад учителеві" (Василь Сухомлинський)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми