Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
33. ПРИВЕДІТЬ КОЖНОГО УЧНЯ ДО ВОГНИЩА ЗАХОПЛЕННЯ
Продумайте, де і як буде використовувати кожний ваш вихованець вільний час (не проводити, а саме використовувати) , Використовувати розумно.
Тут знову треба повернутися до книжки. Найважливішим вогнищем захоплення має бути читання. Школа повинна бути царством книжки. Ви можете працювати у віддаленому куточку країни, ваше село може бути віддалене на сотні кілометрів від великих культурних центрів, у школі багато чого може не вистачати,— але, якщо у вас панує книжка, ви можете працювати на тому самому рівні педагогічної культури і досягти таких самих результатів, як і в центрі. І не бійтеся, що книжка відвертатиме учня від знань.
У І — III класах обов’язково треба створювати (в кожному класі окремо) куточки книжки, виставляти тут книжки розумні й водночас цікаві для дітей. Нехай кожний учень повсякчас користується цією першою в своєму житті бібліотекою. Я б не радив учням І — III (принаймні І — II класів) брати книжки в шкільній бібліотеці, бо краще від учителя ніхто не знає, що треба читати учневі. Буває, йому треба дати прочитати єдино необхідну в дану мить, свою книжку; про це ніхто не може знати так добре, як учитель.
Пам’ятайте, що ніяке захоплення не принесе користі, якщо воно не зачіпає думки, душі, серця. Підкреслимо, що перше захоплення — це має бути захоплення книжкою. Його треба зберегти на все життя, Що б ви не викладали — літературу чи історію, фізику чи креслення, біологію чи математику, першим вогнищем захоплення, до якого ви повинні привести свого вихованця (якщо тільки ви хочете бути його вихователем), має бути книжка.
Книжка — це також школа, треба навчити кожного вихованця мандрувати у світі книжок. Ось чому я раджу починати з класної бібліотечки, потім поступово вчити користуватися шкільною бібліотекою. Полишити стихії це аж ніяк не можна. Підіть із своїми дітьми в шкільну бібліотеку, ознайомте їх з книжками, які там є, порадьте, які можна брати читати, Дайте бібліотекареві список рекомендованої для читання літератури (до списку, звичайно, мають входити книжки, що стоять на бібліотечних полицях).
Другим вогнищем захоплення, до якого треба привести кожного вихованця, є захопленість улюбленим предметом. Закоханість у предмет, інтелектуальна активність можливі лише тоді, коли в людини є в шкільні роки неоціненне багатство — вільний час. Педагогічному колективу треба глибоко продумати, як досягти того, щоб у другій половині дня в школі загорілося безліч вогнищ, які кликали б до поглибленого вивчення різних галузей знань. Це не тільки науково-предметні гуртки, про які йшла мова раніше. Це й така активна діяльність, в якій теоретичні знання стають головним стимулом творчості, розв’язання розумових і трудових завдань. Такими вогнищами інтелектуального захоплення в нашій школі стали дві «Кімнати важких справ» — одна з фізики й техніки, друга — з біології й агротехніки. Тут уся робота побудована на самодіяльності. Завідують кімнатами учні старших класів, двері сюди відчинені для всіх — від першокласника до десятикласника. Тут розв’язуються різноманітні технологічні й біологічні завдання. Учням пропонується, наприклад, сконструювати діючу модель пристрою, в якому можна було б один робочий орган заміняти іншим і який можна було б використовувати для кількох трудових операцій. З біології пропонується завдання: за два роки перетворити мертву глину в родючий грунт, виростити на ньому врожай, створити умови для життєдіяльності корисних мікроорганізмів.
Від того як учень використовує вільний час, залежить багато що. Формуйте у свого вихованця розумні захоплення.
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 496 - 498.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.