Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
23. ЧИТАННЯ — ВАЖЛИВИЙ ЗАСІБ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ «ВАЖКИХ» УЧНІВ
Йдеться про учнів, які важко, повільно сприймають, осмислюють, запам’ятовують виучуваний матеріал: не осмислене одне — а вже треба вчити інше; одне вивчив — інше забув.
Дехто з учителів упевнений, що полегшити навчання цих учнів можна, максимально звузивши сферу їхньої розумової праці (інколи слабовстигаючому учневі кажуть: читай тільки підручник, не витрачай часу на читання чогось іншого).
Це абсолютно неправильна думка. Чим важче вчитися школяреві, чим більше труднощів зустрічає він у своїй розумовій праці, тим більше йому треба читати: як фотоплівка слабкої чутливості вимагає тривалішої витримки, так розум слабовстигаючого учня потребує яскравішого й тривалішого сяяння світла наукових знань.
Не додаткові заняття, не нескінченні «підтягування», а читання, читання і ще раз читання — ось що відіграє вирішальну роль у розумовій праці тих, кому важко вчитися.
У прекрасного вчителя математики з Богданівської середньої школи Кіровоградської області, заслуженого вчителя УРСР І. Г. Ткаченка немає невстигаючих. Прекрасна риса його творчої праці — розумна організація читання, про яке тут іде мова,— читання, яке розвиває розумові здібності.
Окремі учні в кожному з V — X класів, де працює Іван Гурович, ніколи не були б встигаючими, якби не його чудова бібліотека: у ній не одна сотня книжок, які в яскравій, захоплюючій формі розповідають про найцікавішу в світі, за його переконанням, науку — математику.
Перед тим як почати вивчення рівнянь, учні читають десятки сторінок про рівняння — це передусім захоплюючі оповідання про те, як рівняння склалися в народній мудрості як задачі-головоломки. І справа не тільки в тому, що читання рятує учня від неуспішності.
Завдяки читанню розвивається його інтелект. Чим більше «важкий» учень читає, тим виразнішою стає його думка, тим активніші його розумові сили.
Спеціально продумане, завчасно передбачене, організоване читання науково-популярної літератури слабовстигаючими учнями — це одна з найбільших турбот педагога. По суті, це головне в тій справі, яка в практиці шкільного життя називається індивідуальною роботою з невстигаючими.
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 474 - 475.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.