Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
20. ЗМІСТ АКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА
Починаючи роботу з учнями, досвідчений учитель намічає на весь період вивчення предмета (у початковій школі — на весь цикл навчання) зміст активної діяльності своїх вихованців. Мета — не тільки вироблення практичних умінь, необхідних у житті й праці, а й активна діяльність учня в системі вивчення предмета, передусім розумове виховання, розвиток думки й мови. Ми вже говорили, що від характеру активної діяльності учня великою мірою залежить його грамотність і роль слова в його духовному житті.
Як організувати активну діяльність учня, щоб вона сприяла його розумовому розвитку, розвивала думку, культуру слова, забезпечувала грамотність?
Активна діяльність — це ніби місток, що сполучає мову й думку. Готуючись до роботи в початковій школі, я планував таку активну діяльність для всіх учнів, в якій би яскраво виражались і, звичайно, осмислювалися відношен¬ня, взаємозв’язки міні фактами, предметами, явищами, трудовими процесами. Інакше, я прагнув того, щоб у праці народжувалася думка учня, а не тільки закріплювалися знання, здобуті на уроках. Діяльність під час вивчення предмета має бути не тільки ілюстрацією до знань (це також необхідно), але й джерелом нових істин, відкриттів, закономірностей.
Наприклад, кожний учень протягом кількох років навчання вирощує плодове деревце.
При цьому він робить усе нові й нові «відкриття», нові думки хвилюють його, він висловлює їх; слово стає засобом, інструментом вираження власної думки про відношення, взаємозв’язки, помічені завдяки праці, воно входить в активний словниковий запас, підштовхує думку й почуття.
Я на сотнях доль переконувався, що не може бути хаотичною думка й задубілою мова в того, хто захоплений цікавою працею, в якій розкриваються все нові й нові відносини і взаємозв’язки: учень не тільки трудиться, але й мислить, обмірковує причинно-наслідкові зв’язки, намічає роботу на майбутнє.
З кожним роком я все більше переконувався, що активна діяльність, в якій яскраво виражена думка, розвиває мову, підвищує загальну культуру учнів. Слід сказати, що праця відіграє свою роль у розумовому розвитку лише тоді, коли вона починається з перших днів шкільного навчання й організовується обдумано.
Кожний учитель середніх і старших класів у нас, готуючись до вивченя предмета, планує таку активну діяльність учнів, яка б виховувала розумово, збагачувала поняттями, закономірностями. Я тисячу разів переконувався, що без взаємодії людини з природою неможливий розумовий розвиток, як без мелодії неможлива музика, без слова — мова, без книжки — наука.
Єдність праці й думки, діяльності й слова в системі вивчення таких предметів, як біологія, фізика, хімія, математика,— це один із наріжних каменів, на яких тримається школа як осередок думки.
Готуючись до викладання цих предметів, досвідчені вчителі продумують, як, в якій праці розкриватимуться ті відношення і взаємозв’язки, на яких побудоване мислення в системі вивчення предмета.
Наприклад, основні відношення і взаємозв’язки в системі викладання фізики полягають, зокрема, у таких явищах і поняттях, як речовина, енергія, рух, перетворення енергії, зміна стану речовини, взаємодія явищ. Викладач фізики знаходить можливості для такої праці, в якій усі ці поняття реалізуються в конкретних відношеннях.
Так, одному учневі дається завдання виготовити принципову модель приладу, в якому механічна енергія перетворюється в електричну, електрична — в теплову. Інший учень працює над моделлю, в якій механічний вплив приводить до зміни стану речовини. Ця праця — не просто ілюстрація до знань, а, можна сказати, знання в дії.
Я раджу вчителям: якщо хочете, щоб ваші вихованці були людьми мислячими, щоб струнка, ясна, логічно послідовна думка виражалася в чіткому поясненні, тлумаченні,— залучайте їх до праці, насиченої думкою, реалізуйте відношення і взаємозв’язки системи знань у праці.
Пам’ятайте, що праця — це не тільки практичні вміння й навички. Це передусім розумовий розвиток, культура мислення й мови.
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 470 - 472.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.