Галина Малик. "Неслухняний дощик" - збірка дитячих віршів з ілюстраціями


 

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями
 
 
 

Галина Малик

НЕСЛУХНЯНИЙ ДОЩИК
 
(збірка віршів для дітей)
 
 

НЕДІЛЯ ТА БУДЕНЬ

Нас до праці 
БУДИТЬ 
БУДЕНЬ.
Трудівник він, 
а не трутень.
А НЕДІЛЯ — 
НЕ для ДІЛА: 
на прогулянку 
водила.

 

* * *

 

КАПЕЛЮХ

Одна весела муха 
купила капелюха. 
Купила капелюха 
і натягла на вуха! 
Хоч і знала, 
що у мух 
не буває, 
не буває,
не бува ніколи вух! 

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями

 

ЗАПРОСИНИ

— Сіра мишко — довгий хвостик, 
ти приходь до мене в гості! 
Поп’ємо з тобою чаю,
я для тебе прочитаю 
гарну книжку про кота, 
про рябого воркота.

Каже мишка — довгий хвостик:
— Я прийду до тебе в гості, 
будем разом пити чай, 
тільки...
книжку заховай!

 

* * *

 

ВЕСЕЛИИ СНІГ

Вийшов з татом я гуляти, 
Вів мене за руку тато. 
Враз такий веселий сніг 
нам дорогу перебіг!

Він за комір залітав, 
щоки наші лоскотав, 
хихотів під ліхтарями, 
реготався під ногами. 
Ладен був усе робити — 
тільки б нас розвеселити!

Ми й не відмагалися — 
разом з ним сміялися.

 

* * *

 

Я МОРОЗУ НЕ БОЮСЬ!

Раз-два — і готово!
Я рубаю з татом дрова!
Під парканом у кутку 
склали вежу оттаку!

Усміхається татусь:
— Не замерзли вуха?
Я ж морозу не боюсь — 
розстебнув кожуха.

Ледь встигаю подавати. 
Добре з татом працювати! 

 

 

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями

 

ІЗЯНСЬКІ ЛОЗАРІ

Ой у горах у Карпатах 
незвичайне є село.
Здавна славу, щоб ви знали, 
це село собі сплело.

Як сплело?
Отак, сплело!
Незвичайне це село!

Тут від діда до онука, 
з роду в рід іде наука: 
як з вербових гілочок 
скласти кошик-грибничок.

От село!
Давним-давно 
зветься Ізою воно.

І не тільки у Карпатах 
знають кошики майстрів, 
лине слава і за морем 
про ізянських лозарів.

От лоза!
Оце лоза!
Іза лози на різа!

Ми були в селі отому,
І знайомий наш, Іван, 
запросив усіх додому, 
посадив нас на диван. 

От Іван!
Оце Іван!
Був з лози його диван!

Із лози і стіл, і крісло, 
скринька, ваза і стілець! 
На дива ці надивившись, 
ми сказали під кінець:

— Захотіло б це село — 
ложку
навіть би
сплело!

 

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями

 

НЕСЛУХНЯНИЙ ДОЩИК

Казала мама-Дощиха 
малому Дощу-синочку:
— Посидь-но хвилинку тихо, 
пошию тобі сорочку.

Та поки знайшла хмарину, 
сорочку з неї пошила, 
то неслухняна дитина 
і сліду вже не лишила.

А за порогом Хуга 
погналась за Дощиком слідом - 
змерз без сорочки Дощик 
і випав на землю снігом.

 

* * *

 

АПТЕКА

Біля шафи, 
недалеко,
відкривається аптека.

На прилавку з табуреток — 
повні блюдечка таблеток.
Ці таблетки — 
барбариски,
шоколадки
та іриски.
Хто розбив собі коліно — 
може взяти вітаміни.
Піднялась температура — 
чудодійна є мікстура, 
називається: кисіль.
Поспішайте звідусіль!

Тут Сергій до нас примчав, 
ще з порога закричав:
— Ой, у мене скарлатина!
Я обидва збив коліна!
Мабуть, є температура!
Швидше,
швидше!
Де мікстура?
В мене кашель і бронхіт, 
третій день болить живіт!
Вже не їм, не п’ю годину!
Ой, рятуйте, бо загину!

Ми Сергія рятували — 
шоколадом годували. 
Проковтнув він барбариски, 
пив кисіль, 
жував іриски...
Взяв останній вітамін 
і, зітхнувши, 
мовив він:
— Здається, мені полегшало!

 

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями

 

КАПІТАН

Намалюю: в океані
хвилі, скелі у тумані, 
а на хвилях — корабель 
із чужих пливе земель. 
Капітан біля штурвала — 
витримав штормів немало. 
Моряки стоять довкола: 
ось і штурман — друг Микола. 
Боцман — мій сусід Богдан.

— Хто ж бувалий капітан? -
тут Богдан мене спитав.

— Звісно:
той, хто малював! 

 

* * *

 

ЗАПРОСИНИ

— Сіра мишко — довгий хвостик, 
ти приходь до мене в гості! 
Поп’ємо з тобою чаю,
я для тебе прочитаю 
гарну книжку про кота, 
про рябого воркота.

Каже мишка — довгий хвостик:
— Я прийду до тебе в гості, 
будем разом пити чай, 
тільки...
книжку заховай!

 

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями

 

БОЯГУЗЬ

Я вночі всього боюсь, 
бо живе десь 
Боягузь!

Тільки я лягаю спати, 
починає він зітхати, 
під вікном сховатися, 
з мене насміхатися.
То дверима — 
рип-рип, 
то у шафі — 
скрип-скрип!

Я під ковдрою лежу.
Я від страху 
весь дрижу!
Дріб зубами вибиваю: 
Боягузя уявляю.
І не можу ні на мить 
Боягузя уявить!

Та нарешті я підвівся, 
в шафі все передивився, 
перевірив чобіток, 
озирнувся у куток...
А в кутку сидить, дивлюсь,—
БО-Я-ГУЗЬ!
Він устав, 
хвіст підняв 
і сказав тихенько:
— Н-няв!

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями

 

ПІЛОТ

Я сідаю в свій літак, 
за кермо берусь отак, 
на педалі ставлю ноги — 
приберіть кота з дороги! 

 

* * *

 

БАХ І БУХ

Два мисливці — Бах і Бух —
полювать пішли на луг. 
Поміж трав у лузі 
причаїлись друзі.
Аж повзе на них 
ТАКЕ!!!
Ще й лякає:
— Скрек-ке-ке!
Бах шепоче Буху:
— Б-бах його по вуху! 
Каже Бух:
— Не б-бійся, Бах, 
б-бух сміливо по зубах!
А чудовисько на них: 
ПЛИГ!
Як помчали Бух і Бах — 
стали аж у комишах. 
Потім довго дивувались, 
що від смерті врятувались. 
І не знають до цих пір, 
що то був за лютий звір?! 

 

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями

 

ХОДИТЬ ЧУТКА

Ходить чутка, що на світі 
ще трапляються дива. 
Кажуть,
щось учора сталось 
із будинком номер два.

Кажуть,
був новий, чудовий 
дім багатоповерховий. 
Жив у ньому чоловік. 
Йшов йому четвертий рік.

Кажуть,
з дому — дивна річ! — 
крик лунав і день, і ніч: 
— Я не буду!
Не піду!
Не віддам!
Не покладу!
Уключіть!
Не виключайте!
Це зніміть!
Оте подайте!
Роблять все назло мені!
І-і-і!
І від крику, 
і від крику у будинка номер два 
розболілась, 
розболілась,
розболілась голова!
Розхитались 
нерви-труби 
і занили 
сходи-зуби.
Очі-вікна
запітніли,
руки-двері
затремтіли,
закрутило
в димарі:
І-і-і!

Та ще гірше стало далі — 
закололо у підвалі. 
Затрусила лихоманка 
боки-стіни, 
груди-ганки.
Навіть номер почорнів — 
так будинок захворів!

Він довгенько ще кріпився, 
вчора чхнув — 
і розвалився!
Ну, а як же чоловік, 
що йому четвертий рік?

Кажуть,
всівся під кущем, 
мовчки 
мокне
під дощем! 

 

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями

ОЙ!

— Ой!
Що це?
Ввірвався до нас ураган?
Чи грюкнув дверима якийсь хуліган
— Ні!

— А може, напали на нас дикуни? 
Або випадково забігли слони?
— НЕ ВОНИ!

— Напевно, прийшов Карабас-Барабас
до нас?

— Тоді це кричить Бармалей від дверей:
— ГЕЙ-ГЕЙ!

— ТА НІ!
— ЦЕ СУСІД ВАШ, КОСТЯ!
ДО ВАС Я ПРИЙШОВ У ГОСТІ! 
— ОЙ!

Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями

 

ДИВНИИ ЗВІР

У хаті в нас 
з недавніх пір 
завівся дуже дивний звір. 
Живе собі 
і геть не йде.
Зовуть його —
Не-Знаю-Де.

Учора, тільки я заснув,— 
мої штанці він проковтнув! 
Та що там ті одні штанці!
А кольорові олівці?
А мій новесенький блокнот? 
А синій зошит мій для нот? 
Хустинок — п’ять, 
шкарпеток — шість!
Він і мене вже скоро з’їсть!
Цукерки я йому носив!
— Облиш мене! — його просив.

Усе дарма!
Усе дарма! 
Прокинусь —
Знов чогось нема!

— Ні, з мене досить! - 
я сказав 
і за речами 
стежить став.
В шухляду 
клав я олівці 
і вішав на стілець 
штанці.
Безладдя
звів я нанівець —
і звірові настав кінець.

 

* * *

 

МЕДАЛЬЙОН І БУЛЬЙОН

Графиня Шиньйон 
варила бульйон, 
а граф Шампіньйон 
танцював котильйон.

В бульйон медальйон 
впустила Шиньйон. 
На поміч їй кинувся 
граф Шампіньйон.

Він поспіхом сьорбав
гарячий бульйон, 
хоч пік йому губи
гарячий бульйон, 
з каструлі він ложкою
сьорбав бульйон, 
аж поки на дні заблищав 
медальйон.

— Пробачень мільйон,— 
сказав Шампіньйон,— 
графине Шиньйон, 
ось ваш медальйон!

А потім Шиньйон 
і граф Шампіньйон 
удвох танцювали 
в саду котильйон.

І весело в графові
булькав бульйон! 
 
Неслухняний дощик, Галина Малик, збірка дитячих віршиків з ілюстраціями
 
ТРОКУ-ФРОКУ-БРИК

На далекий, невідомий 
острів Троку-Фроку-Брик 
завітав страшенно пишний 
славнозвісний мандрівник.

Тільки він ступив на берег, 
тільки став він на причал, 
роздивився на всі боки 
і сердито закричав:

— Що за острів?!
Що за назва?!
Неподобство:
Троку-Брик!
Хто це вимовити зможе 
і не вивихне язик?!

Як тут звуться громадяни? 
Троку-фроку-брикіяни?!
А оці веселі діти — 
троку-фроку-брикіліти?

А готель цей велетенський — 
троку-фроку-брикієнський?!

Корабель цей звідкіля?
З Троку-Фроку-Брикіля?!
Це жахливо!
Всюди — брик!
До такого я не звик!

Я негайно від’їжджаю!
Тут лишатись не бажаю!

Запишіть: 
відвідав острів 
Бабль-Катль-Петль-Костль- 
Чергаріні-Гарчеріні- 
Хвирлхаролі-Хвирлбржаміні 
Брахарама де ля Фрик — 
славнозвісний 
мандрівник!

 

* * *

 

КОРОЛІВСТВО АНУ

Отак починається казка: 
було королівство Будьласка. 
Сусіда-король 
з королівства Ану 
почав з ним підступну, 
таємну війну.

На вулицях міста-столиці 
з’явились насуплені лиця. 
Один у крамниці сказав продавцю:
— Ану,
дайте швидко машинку оцю! 
За серце схопився 
і зблід продавець — 
ледь-ледь не прийшов 
продавцеві кінець!

В трамваї хтось гаркнув 
бабусі на вухо:
— Ану,
відступися убік, розвалюхо! 
Не встигла вона 
відступити від нього — 
забрала стареньку 
«Швидка допомога».

Буфетнику Прошу 
в дитячім кафе 
хтось замість подяки 
та вигукнув:
— Пфе! 
Буфетник облишив 
буфет і торти,
його до сьогодні
не можуть знайти!

А далі, як мовиться в казці, 
забили тривогу будьласці.

Вони невідомих осіб 
ловили чотирнадцять діб!
А потім не місяць, не два 
учили казати слова: 
ПРОБАЧТЕ,
СПАСИБІ,
БУДЬ ЛАСКА...

На цьому й скінчилася б казка, 
та вчора
я стріла особу одну, 
 продавщиці сказала:
— Ану

Одразу мені 
пригадалася казка 
про два королівства —
Ану і Будьласка.

Подумала я:
«А можливо, цей раз 
війною 
пішло
королівство 
на нас?!»

 

* * *

 

У КАРПАТАХ

У Карпатах
навіть взимку
ручаї дзюркочуть дзвінко.

У Карпатах 
навіть влітку
білий сніг на горах видко.

У Карпатах 
навіть хмари 
навесні немов отари.

У Карпатах 
навіть діти
вміють грати у трембіти!

 

У КАРПАТАХ  У Карпатах навіть взимку ручаї дзюркочуть дзвінко.  У Карпатах  навіть влітку білий сніг на горах видко.  У Карпатах  навіть хмари  навесні немов отари.  У Карпатах  навіть діти вміють грати у трембіти!  *****

 

УЯВЛЯЄШ?

Хтось на світі проживав — 
він очей аж вісім мав. 
Уявляєш?
Він у ліжку до півночі 
всі не міг заплющить очі. 
Уявляєш?
А до школи вранці біг — 
всіх розплющити не міг! 
Уявляєш?
Та зате робив уроки — 
роздивлявся на всі боки! 
Уявляєш?
Міг дивитись у вікно 
і на дошку заодно. 
Уявляєш?
Тільки раз він заревів — 
і все місто затопив!
От і маєш! 

За матеріалами: Галина Малик, "Неслухняний дощик". Вірші для дітей. Художник Андрій Гойда. Ужгород, видавництво «Карпати»,1989, 32 с.

 

Більше творів Галини Малик на нашому сайті:

Галина Малик, казки для дітей
"Навчилась я читати у п’ять років. І читала скрізь. Навіть у найменш підходящих для читання місцях… У першому класі — під партою, поклавши книжку на коліна. Моя перша вчителька Раїса Іванівна жалілася мамі: «Читають діти буквар, а Галя читає під партою книжку. Я ж це чудово бачу. Зненацька кажу їй: — Малик, продовжуй! І вона в ту ж мить продовжує!» Ще б пак! Я той буквар до семи років уже знала напам’ять." (Галина Малик)
 
Галина Малик, вірші для дітей
Дитячі віршики Галини Малик з ілюстраціями: "Королівство Ану", "Капелюх", "Запросини", "Неділя та будень", "Веселий сніг", "Я морозу не боюсь", "Ізянські лозарі", "Неслухняний дощик", "Капітан", "Аптека", "Пілот", "Боягуз", "Бах і Бух", "У Карпатах", "Ходить чутка", "Ой!", "Дивний звір", "Медальйон і бульйон", "Троку-Фроку-Брик", "Уявляєш?".

Останні коментарі до сторінки
«Галина Малик. "Неслухняний дощик" - збірка дитячих віршів з ілюстраціями»:
юлія , 2016-11-15 10:49:08, #
Аня , 2016-11-15 20:31:19, #
Рита , 2018-04-24 14:02:11, #
Оксана Лукомська , 2020-02-28 00:48:40, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 4     + Додати коментар
Топ-теми