Микола Вінграновський, ілюстрована збірка віршів "У Неквапи білі лапи"


 

Микола Вінграновський, ілюстрована збірка віршів У Неквапи білі лапи, читати та завантажити

 

Микола Вінграновський

У НЕКВАПИ БІЛІ ЛАПИ

 

До ілюстрованої художниками Петром Гулиним та Надією Кириловою збірки увійшли вірші Миколи Вінграновського: "Іде кіт через лід", "Молоденька хмаринка", "Теплий дощик-срібнопад", "Ця казка на білих лапах", "Прилетіли гуси, сіли у воротях", "Котик, котик", "Далекими світами", "Озирнулись маки", "Розкажу тобі я ще й про те...", "В ясновельможному тумані", "У ластівки — ластовенятко", "Під рябими кущами вухатими", "Літній ранок", "Мизатий хлопчик, як горобчик", "Що робить сонце уночі", "Наїлися шпаки снігу — співать перестали", "На рябому коні прилетіла весна", "Почалапали каченята", "Грім", "Приспало просо просеня", "Новорічна заяча пісня", "Перша колискова", "Сама собою річка ця тече", "Вві сні наш заєць знову задрімав", "Куди тобі, сонечко?", "Мак і Кіт", "Як ішли Неквапи зиму зимувати", "Сон", "Ластівко біля вікна", "У срібне царство цвіркунів", "До нас прийшов лелека".

 

Микола Вінграновський

ІДЕ КІТ ЧЕРЕЗ ЛІД

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Іде кіт через лід

Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
Його біла підзива.
— Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
— Бо я чорний,— каже кіт,
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна.
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Іде кіт через лід
 

 

МОЛОДЕНЬКА ХМАРИНКА
 
Молоденька хмаринка 
Шука в небі хатинку - 
Та у небі її не знайдеш.
— Молоденька хмаринко,
Нема в небі хатинки,
То ж куди ти, хмаринко, підеш?

Зиму де зимувати,
Літо де літувати, 
Та і як тоді жить, як на те? 
Молоденька хмаринко,
Йди до нас у хатинку...
Під вікном у нас вишня цвіте.

Цвіте зранку кульбаба,
Цвіте жовта троянда,
І жовтеньким курчатка цвітуть. 
Будеш їх поливати,
Будеш їх напувати,
А вони тобі щастя дадуть.

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Молоденька хмаринкаМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Молоденька хмаринка

 

 

ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД

Теплий дощик-срібнопад 
Вимив наш сьогодні сад. 
Попід садом до калюжі 
Йде гусак серйозний дуже.

Льоп-люп-ляп 
В гусака з-під лап —
При такому ляпі-льопі 
Лапи не болять!
 
    

* * *


 
ЦЯ КАЗКА НА БІЛИХ ЛАПАХ 

Ця казка на білих лапах
Іде уночі по дорозі,
І місяць тече по хатах,
І в казки на віях сльози.

Іде вона й тихо плаче:
Андрійка ніде не баче.
Чи ліг вже Андрійко спати,
І де ж ця Андрійкова хата?

З верблюдних пустель голодних,
З тюленячих вод холодних
Йдучи, наша казка стомилась.
Невже ж це вона заблудилась?!

В торбині у казки літо,
Зима в тій торбині та осінь,
Ліси в тій торбині і квіти,
Де казці бувать довелося.

Іде вона, наша казка,
Аж дивиться — наша хата!

Андрійко не міг ще спати, 
Заходь в нашу хату, будь ласка!

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Ця казка на білих лапахМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Ця казка на білих лапах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИЛЕТІЛИ ГУСИ, СІЛИ У ВОРОТЯХ

Прилетіли гуси, сіли у воротях,
Оті білі гуси в червоних чоботях,
В червоних чоботях,
             в хустинках рябеньких,
Загелгали гуси, що я ще маленький...


 
* * *

 

КОТИК, КОТИК

Котик, котик,
золотий животик,
а хвостик залізний —
не ходи нам пізно!

Не буди ще з ночі
нам медвяні очі,
медом, соне, ти
очі нам масти.

Будемо ми спати,
а мати співати.
І ти, наш коточку,
задрімай в куточку.

 

* * *

 

ДАЛЕКИМИ СВІТАМИ

Далекими світами
Вночі і по ночах
Горбатими морями
Летів додому птах.

Його мала голівка
Боялась над крилом,
Та зацвітала гілка
Блакитно-білим сном.

І птах сказав до себе,
До вітру на крилі:
— Нам лиш літати небом,
А жити на землі.

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірші Котик, котик та Далекими світамиМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірші Котик, котик та Далекими світами

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОЗИРУЛИСЬ МАКИ

Озирнулись маки: що таке?
Вітер крикнув макам: «Утікайте!»
Голови червоні пригинайте
І тікайте, бо воно таке!

Потолоче, витолоче, вимне,
Гляньте: від кульбаби тільки пух!
Плигне, стане, чорним оком блимне,
Розженеться та об грушу — бух!

Шпаченя злетіло на гілляку,
Кличе тата, та немає слів.
По стіні на хаті з переляку
Чорний кіт по вуса побілів!..

А воно сміється й позирає:
Мало, бачте, битися йому!
Хто воно, ніхто в дворі не знає,
Лиш одне воно говорить: му-у-у!
 
 
 
* * *

 

У ЛАСТІВКИ ЛАСТОВЕНЯТКО

У ластівки — ластовенятко,
В шовковиці — шовковенятко, 
В гаю у стежки — стеженятко, 
У хмари в небі — хмаренятко, 
В зорі над садом — зоренятко 
Вже народилися.
Лиш зажурилися 
Старезна скеля над урвищем 
Та дуба всохле стовбурище.

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Озирнулись макиМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Озирнулись маки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗКАЖУ ТОБІ Я ЩЕ Й ПРО ТЕ...

Розкажу тобі я ще й про те,
Як у зайця вухо не росте,
Як росте у зайця довгий хвіст,
Довгий хвіст від лісу через міст.

Розкажу тобі я про сніги,
Про сніги, що ходять без ноги,
В тих снігах є пісня на губах,
Біла-біла пісня у снігах.

У тій пісні заєць наш сидить,
У тій пісні вухо його спить,
І росте в тій пісні його хвіст,
Довгий хвіст від лісу через міст.

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Розкажу тобі я ще й про теМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Розкажу тобі я ще й про те

 


 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В ЯСНОВЕЛЬМОЖНОМУ ТУМАНІ

В ясновельможному тумані,
Де під березою бугор,
При всій-усій своїй осанні
Коронувався мухомор.
 
І стала глибша і свіжіша
Качачо-гусяча ріка,
Ожина стала ще ожіша,
Горіх, так той свого горішшя
Вже ж натрусив — земля в дірках!

І раптом запалахкотіли
Раптовим золотом гаї,
Заоглядались, поніміли,
Мов не тутешні, не свої,

Бо в золотій жовтневій рані,
Де під березою бугор,
В ясновельможному тумані
Коронувався мухомор!


 
* * *

 

ПІД РЯБИМИ КУЩАМИ ВУХАТИМИ

Під рябими кущами вухатими, 
Де стерня босі ноги коле,
Зайці котять передніми лапами 
По городах капусту в поле.

 

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш В ясновельможному туманіМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш В ясновельможному тумані
 

 

 


 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТНІЙ РАНОК

Джмелі спросоння — буц! —
                  лобами!
Попадали, ревуть в траві.
І задзвонили над джмелями
Дзвінки-дзвіночки лісові.

Повільне сонце на тумані
До проса випливло з води,
Де на пташинім щебетанні
Тинявся малиновий дим.

Лиш сонях спав, хоча й не мусив,
І ось за те, аби він знав,
Важкий ячмінь медовим вусом
Бджолу за лапку лоскотав.

У картузах із парусини
Комбайн комбайнові гукав:
— То що ж косить?
Воно — все синє!
Де льон? Де небо? Де ріка?

 

* * *

 

МИЗАТИЙ ХЛОПЧИК, ЯК ГОРОБЧИК

Мизатий хлопчик, як горобчик,
З таким, як сам, до річки йде.
над хлопчиками дощик,
Іде над ними й більш ніде.
А фіолетово, а синьо
При хаті півники цвітуть!
Цвіте над півниками слива,
І абрикоса пахне тут.

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Літній ранок. Мизатий хлопчикМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Літній ранок. Мизатий хлопчик

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЩО РОБИТЬ СОНЦЕ УНОЧІ

Що робить сонце уночі,
Коли у лісу на плечі
Тоненька зіронька сидить,
Що робить сонце? Сонце спить.
Що робить місяць по ночах,
Коли земля йому в очах,
Земля, ромашка і вода,—
Тоді він сонце вигляда.
Що роблять сонце й місяць
                    вдвох,
Коли в снігах біліє мох,
На сіножать сніги сніжать
І снігурі в снігу лежать?
Тоді їм холодно обом
З нашим собакою й котом,
З них кожен холодно сія,
І літа ждуть вони, як я.

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Що робить сонце уночіМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Що робить сонце уночі
 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАЇЛИСЯ ШПАКИ СНІГУ – СПІВАТЬ ПЕРЕСТАЛИ

Наїлися шпаки снігу — співать перестали.
До шпаківень, а в шпаківнях вітри ночували.
Один вітер — Вітер Грудень, другий — Вітер Січень, 
Третій — Лютий, льодом кутий, дощами посічений. 
Заплакали шпаки журно, знялись за туманом, П
рилетіли весну стріти — прилетіли рано.

 

* * *

 

НА РЯБОМУ КОНІ ПРИЛЕТІЛА ВЕСНА

На рябому коні прилетіла весна,
Снігу сорок лопат їй прикидало плечі.
На рябому коні що везла — не везла,
Але дещо і нам привезла для малечі.

Привезла щавелю для зелених борщів,
В білій хмарі дощу привезла на Великдень.
З нею зайчик приїхав на теплій щоці,
І виглядує зайчик, поки йому видно.

Горобцям привезла по три пуди зерна,
По два пуди зерна їх сусідам — синичкам. 
Снігурам — по пуду, аби кожен з них знав, 
Як в снігах зимувать і як жить на позичках.

Прилетіла весна на рябому коні,
Снігу сорок лопат привезла для годиться.
І мені привезла все, що треба мені,
Але що привезла, не скажу,— таємниця.


 
* * *

 

ПОЧАЛАПАЛИ КАЧЕНЯТА

Почалапали каченята 
та по чаполоті, 
каченята-чапенята: 
сухо нам у роті.

В білих льолях сплять лілеї,
чапленя на чатах.
Ці лілеї — дрімолеї,
а ми — каченята!

Свого дядька ми приспали,
і тата, і маму,
діда-качура поклали
спати в красноталу.

А самі, хоч далеченько,
чап
    по чаполоті
до води, до водиченьки — 
сухо ж нам у роті!

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш ГрімМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Грім

 

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГРІМ

Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів 
На трави і на квіти.

Грім жив у хмарі, і згори 
Він бачив, хто що хоче: 
Налив грозою грім яри,
Умив озерам очі.

А потім хмару опустив 
На сад наш на щасливий 
І натрусив зі сливи слив, 
Щоб легше було сливі.

Та тут до грому навздогін 
Заговорила груша:
«Трусніть і грушу, дядьку грім, 
Бо важко мені дуже...»

І дядько грім сказав собі: 
«Потрушу я і грушу,
Бо небеса вже голубі 
Я покидати мушу».

 

* * *

 

ПРИСПАЛО ПРОСО ПРОСЕНЯ

Приспало просо просеня,
Й попростувало просо,
Де в ямці спало зайченя 
І в сні дивилось косо.

Йому сказало просо: «Спи, 
Заплющ косеньке око. 
Залізли коники в снопи,
І хмара спить високо.

Заснув у хащі сірий вовк 
І лапою укрився.
Твій сірий вовк в воді намок 
І спати завовчився.

Заснуло поле і горби,
І на дорозі пустка.
В солодкім сні біля води 
Росте твоя капуста.

Заплющ косеньке око й ти,
Підстав під вухо лапку.
Як будеш спать —
           будеш рости,
Маленьке зайченятко».

 

* * *


 
НОВОРІЧНА ЗАЯЧА ПІСНЯ

Хоч раз на рік ми можем не бояться — 
Діду Морозе, ніс нам холоди!
Ти ж, вовче, не взувайсь у хитрі тихі капці, 
І ти, лисице, ти з біноклем не ходи!

Сьогодні ми й собі йдемо, як люди,—
З капустою у Діда пироги!
І пише літо нам оте, яке ще буде,
Щоб ми до нього бігли крізь сніги.

Від ластівок вітальні телеграми 
Прийшли із Африки нам, зайцям-русакам. 
Вітри ж тим часом білими руками 
Нам вуха труть, аж в носі коле нам!

Хоч раз в житті ми можем не бояться,
Не плутать свої заячі сліди!
Ти ж, вовче, не взувайсь в старі у вовчі капці, 
І ти, лисице, ти з біноклем не ходи!

 

* * *

 

ПЕРША КОЛИСКОВА

Спи, моя дитино золота,
Спи, моя тривого кароока.
В теплих снах ідуть в поля жита,
І зоря над ними йде висока.

Спи, моя дитинко, на порі.
Тіні сплять і сонна яворина...
Так, як небо в нашому Дніпрі,
Так в тобі не спить хай Україна.

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Перша колискова
 

 
САМА СОБОЮ РІЧКА ЦЯ ТЕЧЕ

Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка, вузенька, як долоня.
Ця річечка — Дніпра тихенька синя доня, 
Маленька донечка без імені іще.

Вона тече в городі в нас під кленом,
І наша хата пахне їй борщем.
Цвіте над нею небо здоровенне 
Солодкими хмаринами з дощем.

Ця річечка тече для клена і для мене,
Її й тоді я бачу, коли сплю.
Я річечку оцю в городі в нас під кленом 
Як тата й маму і як мед люблю.

 

* * *


ВВІ СНІ НАШ ЗАЄЦЬ ЗНОВУ ЗАДРІМАВ

Вві сні наш заєць знову задрімав. 
Якби не в сні, то де б йому дрімати? 
На теплу землю вухонько поклав 
І серце своє заяче під лапи.

Додому ніч собі на небо йшла,
І на зорю дивилася мурашка... 
Дрімайлику тим часом зацвіла 
Під вусом, під самесеньким,
                       ромашка!
 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Сама собою річка ця тече. Вві сні наш заєць знову задрімав
 

 

КУДИ ТОБІ, СОНЕЧКО?

—    Куди тобі, сонечко?
—    До зими.
—    Ось моє віконечко!
—    Підвези.
—    Де ж ті везли-везлики,
Як нема?
Везлики-замерзлики
Край вікна!
—    Що ж мені робитоньки?
Я пішло.
На затоки й витоки,
Де було.
Там я і сидітиму 
На горі,
На морозі грітиму 
Снігурів!

 

* * *

 

МАК І КІТ

Та ще змалечку-змалку
З-за маленьких часів,
Біля білого ранку
Мак червоний розцвів.
Чорні вуса котячі
У старого кота.
Чорні вуса ледачі
Кіт наставив і став.
Він дивився і кліпав,
Чорний вус вів отак:
Як це так — серед літа
Червоніє тут мак?
Та ще змалечку-змалку,
З-за маленьких часів,
Біля білого ранку
Мак червоний розцвів.

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Мак і Кіт. Куди тобі, СонечкоМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Мак і Кіт. Куди тобі, сонечко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 
 
 

 

ЯК ІШЛИ НЕКВАПИ ЗИМУ ЗИМУВАТИ

У Неквапи білі лапи,
А в Неквапоньок — свої: 
Йшли Неквапи-непоквапи 
Зимувати у гаї.

А гаї весна любила,
А гаї були при ній,
І весна їм ноги мила, 
І метеличок бринів.

Йшли Неквапи-непоквапи, 
Мабуть, і недовго йшли, 
Але ж бачать: жовті шати 
Вже гаї собі вдягли.

Що робити, як не мати — 
Літа й осені нема! 
Бігли-бігли Непоквапи — 
На гаях уже зима.

І Неквапа білолапа,
І Неквапоньки — у сни... 
Нащо квапитись Неквапам 
Через зиму до весни?

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Як ішли неквапи зиму зимуватиМикола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Як ішли неквапи зиму зимувати

 

 


 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СОН

Вночі, під ранок, у гнізді 
У комишах при мамі 
Проснулось каченя собі 
І глянуло в тумані

На срібне мамине перо,
На срібне небо повне... 
Перевернулось на крило 
І знов заснуло сонне.

І снився каченяті сон, 
Солодкий сон при мамі: 
Цвіте куга, цвіте пасльон 
При березі в тумані.

Цвіте при хмарі хмареня,
І зірка недалечко...
І чуло сонне каченя:
Цвіте його крилечко.

Цвіте на небо, на політ,
На голубі тумани,
На синій цвіт, на синій світ 
В гніздечку біля мами...

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш Сон


 

ЛАСТІВКО БІЛЯ ВІКНА

Ластівко біля вікна, 
Ластівко нашої хати,
Що тобі, ластонько, дати: 
Меду, борщу чи пшона?

Ластонько, літа кінець, 
Діток твоїх би до хати,
Я научу їх писати:
Небо, Дніпро, горобець...

Ластонько, де не літайсь — 
Мало налітатись вволю:
Ще народись та удайсь 
В небо, Вітчизну і волю.

Так воно в світі і є,
Так воно є, щоб літати... 
Горечко рідне моє,
Ластівко нашої хати.
 
 
 
* * *

 

У СРІБНЕ ЦАРСТВО ЦВІРКУНІВ

У срібне царство цвіркунів
Од вітру голубого
Упав інжир і розімлів,
І не сказав нічого.

Його понюхала оса
Своїм жовтеньким носом,
Його надибала роса
І всілась над ним росо.

Цар цвіркунів Цвіркун-Співець
Інжира як побачив,
То так зрадів — хай тобі грець! —
Що аж зайшовся плачем.

За Цвіркуном — у плач оса
Осиною сльозою,
А за осою — і роса
Сльозою росяною!

Утрьох так плакали вони
Від радості і щастя,
Що цей інжир їм до весни
За мед солодшим здасться!

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш У срібне царство цвіркунів
 
 

 

ДО НАС ПРИЙШОВ ЛЕЛЕКА

До нас прийшов лелека 
З косою на плечі,
Води напився з глека 
Та й сів на спориші.
І так сидів лелека,
І думав те, що знав: 
Пропало десь далеко 
Все, що косити мав. 
Пропало десь далеко, 
Не видно вдень-вночі...
І плакав наш лелека 
З косою на плечі. 

 

Микола Вінграновський, У Неквапи білі лапи, ілюстрована збірка віршів, читати та завантажити. Вірш До нас прийшов лелека
За матеріалами: Микола Вінграновський. "У неквапи білі лапи". Оповідання та вірші. Художники Петро Гулин та Надія Кирилова. Київ, «Веселка», 1989, 56 с.

 

 

Більше творів Миколи Вінграновського на нашому сайті:

Твори Миколи Вінграновського
 
 
Микола Вінграновський, біографія, твориНебуденне явище в нашій літературі — поезія Миколи Вінграновського. Кажу: поезія, хоч в останні роки він більше пише прозу. Проте і проза його навдивовижу поетична. Він у всьому поет. А щоб пізнати поета, радив колись мудрий Гете, треба піти в його країну... Що ж таке: поетова країна? Це не просто географічне чи політико-адміністративне поняття. Це і земля, де він народився і зростав, де вбирав у себе безліч вражень дитинства, що формували основу його духу. Це і доба, що дала настроєність і масштаб цьому духові. Це і люди, в яких і через яких поставали йому земля і доба: батько і мати, кревні й сусіди, друзі й ровесники... Це народ. Це великі книги й великі імена, до яких тягнувся... Земля... Україна... Миколаївщина...


Останні коментарі до сторінки
«Микола Вінграновський, ілюстрована збірка віршів "У Неквапи білі лапи" »:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми