Володимир Даник. "Від слова – і до слова!" – оберемок оповідок циклу «З письменницького зошита» (частина сьома)

 

 

 

Володимир Даник

З ПИСЬМЕННИЦЬКОГО ЗОШИТА

(цикл оповідок)

 

Завантажити добірку оповідок циклу "З письменницького зошита" від Володимира Даника (txt.zip)

 

                      

ПРИКЛАД – НА ТЕМУ…

Вивчаючи якусь непросту науку… чи і псевдонауку… ознайомитись з якимось теоретичним положенням – добре, а почути якийсь конкретний приклад, що це положення ілюструє – ще краще. Згадується, як у студентські роки ми вивчали предмет «Економіка соціалізму». Дисципліну викладав чоловік уже в літах, що знав учбовий матеріал не тільки у межах підручників і теоретичних положень. Знав і сувору конкретику, що супроводжувала цей усе ж нелегкий предмет.
Тоді не раз і  у пресі, і на телебаченні та і у вигляді плакатів фігурували лозунги типу – п’ятирічку… за три роки!
А від згаданого вище викладача на одній з лекцій почули ми і таку історію. Одного разу він мовив так:
– Ви не думайте, що перевиконання плану – це завжди добре!
І розповів наступне. Одне з підприємств у часи Союзу випускало дерев’яні футляри для швейних машинок. Але так трапилося, що у трудовому запалі працівники перестарались. Тобто перевиконали план. Весь склад готової продукції та і територія підприємства були заповнені виготовленими футлярами, для яких інший завод ще не навиробляв швейних машинок.
І щоб підкреслити серйозність подібної ситуації, лектор завершив оповідь такими словами:
– То це була... можете собі уявити... підсудна справа!  

 

 

МИСЛИТИ ФУНДАМЕНТАЛЬНО

Життя складне. Отож і треба мислити конкретно і фундаментально, щоб уберегтися від якихось можливих неприємностей.

Згадалося. 1979 рік. Закінчивши інститут, я повертаюсь до Черкас. І проходжу навчання у одній з відповідних шкіл, щоб одержати водійські права.
Викладач, що читав нам лекції з правил дорожнього руху, добре знав і учбовий матеріал, і повсякденні реалії. Та і був наділений сповна почуттям гумору.
Отож розглядаючи одне з питань, він зауважив:
– Коли хтось іде по пішохідному переходу, ви, як водій, маєте його пропустити. Дехто інколи каже – …та він же п’яний! А я вам скажу так… якщо хтось… і справді ж… п’яний-п’янючий… не йде, а повзе… по пішохідному переходу, а не в іншому місці… то він не п’яний! І саме з таких міркувань вам і треба виходити.
Отож – ось вам приклад… конкретного і фундаментального мислення!  

 

 

На відео: Шахи. Шахи. Партії Василя Іванчука.

 

 

На відео: Шахи. Партії Руслана Пономарьова.

 

ВПЛИВ НА ГРУ

Було… І не надто давно. Брали інтерв’ю у колишнього чемпіона світу з шахів. А чемпіони колишніми – хіба ж бувають?! Бо і авторитет є, і майстерність залишилася. Щоправда не у всіх підряд виграти удається. Бо і найбільші можливості гравця найповніше виявляють себе усе ж у певному віці.
Отож колишнього чемпіона і запитали – оце нещодавно змагалися нинішній чемпіон світу з іншим гросмейстером, співвітчизником колишнього чемпіона. То які ж… ваші враження?!
Колишній чемпіон у відповіді намагався бути і об’єктивним, і коректним, та і варто було б хоч трохи підхвалити колег… по перу… ні, помилочка… по шахівниці. Отож і думка була висловлена така – нинішній чемпіон… та це ж видатний гросмейстер (ну, свої ж люди… він – чемпіон! Хоч і норвежець… і я ж чемпіон!), а шахіст-співвітчизник – просто… сильний гросмейстер. 
Висловлювання загалом ніби виважене і при цьому обох шахових гравців удалося похвалити. Ну, здавалося б… усе нормально.
Нині можливості у любителів шахів (щодо сприйняття процесу гри...) значно розширилися. Сприйняття стало – якравішим, повнокровнішим, об’ємнішим, різнобічнішим, бо на екрані комп’ютера бачиш і ситуацію, що виникла на шахівниці, і обличчя гравців у момент прийняття того чи іншого рішення. Та і сам поєдинок (а він став – короткоформатнішим!) можна потім переглянути не раз, зосередившись на тих чи інших аспектах гри. Та і коментатор допомагає краще зорієнтуватися щодо того, що ж відбувається на шахівниці.
Отож у інтернеті переглядаєш свіженьку шахову партію, де змагаються колишній чемпіон світу і… сильний гросмейстер. І у цьому поєдинку сильний гроссмейстер так накинувся на свого візаві, так почав його ганяти по кутках, що колишній чемпіон світу ледве відбився. Cправа закінчилася нічиєю.
Що ж саме додало натхнення супернику колишнього чемпіона?!
Можливо, занадто загострено сприйняті слова, що він… просто сильний гросмейстер, але поруч усе ж є – і гросмейстери видатні! Мовляв, старається хлопець, але ж... до видатних ще не доріс. 
А, може, спрацювало інше міркування: якщо вже тебе назвали сильним гросмейстером, то і… прояви свою силу. Безпосередньо на шахівниці. Що, власне кажучи, і сталося.
В усякому разі вплив сказаних слів на шахову гру... зокрема у конкретному поєдинку… був, скажімо, для мене помітним.  

 

 

ВІД СЛОВА – І ДО СЛОВА!

Відбуваються зміни у житті?! Отож і з’являються нові слова, що це життя усе ж... характеризують. Ніби і слів уже давно існуючих таки вистачало, але ж... нові слова – це і нові барви! Це і щось таке, чого у нашій мові ніби і не було, а тепер... усе ж з’явилося.
Слово культовий з’явилося десь у період так званої перебудови і на початку нашої незалежності. Скажімо, культовий фільм... чи культова книга... Тобто щось таке, що матиме відгук не тільки сьогодні і завтра, а і, можливо, за плином десятиліть.
Слово це, як мені здається, більше фігурувало у російськомовних текстах, а потім ніби... перейшло... переповзло... до текстів, творених українською мовою. Але ж наша солов’їна мова почувається нині, що там не кажи, значно вільніше і розкутіше, аніж це було у часи радянської імперії. І це виявляє себе не тільки у літературних творах, а і... у творенні слів.
Отож минуло не так і багато часу, як в українській мові виникло слово... можна сказати, відповідне – слову культовий! І в українській журналістиці (і не тільки там!) зарясніло слово... не менш... та навіть більш яскраве, аніж слово культовий. І це слово – знаковий! І слово виявилося настільки повнокровним і вдалим, що навіть почало потім фігурувати і в... російськомовних текстах.
Ось так від слова і до слова – збагачується... солов’їна мова!

 

Матеріали надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Більше оповідок зі збірки "З письменницького зошита" від Володимира Даника:

"Інколи пишуться різні за характером нотатки – роздуми, спомини, жарти… І ти ще не уявляєш, а у якій же формі це потраплятиме на очі читачу. Але потім щось, написане у той чи інший час, раптом... ніби об’єднується у якусь ще не зовсім зрозумілу для тебе спільноту. Ось так у мене і з’явився цикл «З письменницького зошита»..." (Володимир Даник)

 

Читайте також на нашому сайті: