Поезії Марійки Підгірянки про природу: вірші "Калина", "Осінній настрій", "Осінній ранок", "Сніжок трясе", "Чорне - білим", "Зима наступає", "Дзвіночки дзвонять дрібно".
Григорій Ващенко, відстоюючи християнську позицію у духовному розвитку особистості, бачив мету людського життя у з’єднанні з Богом. Людина має душу, невід’ємну від світа духовного, надчуттєвого. Вказуючи на принципову різницю між людиною і твариною, Григорій Ващенко писав: "Людина має свої властивості, прагнення й переживання, що їх не має і не може мати тварина. Життя тварини обмежується задоволенням чисто фізичних потреб: людина має, крім того, потреби вищі, духовні... Свобода волі є найвищим даром Бога... Тим часом, коли тварина у своєму житті кориться інстинктам, людина, яка має теж інстинкти, може переборювати їх в ім’я вищих духових прагнень”.
Педагогічна спадщина Григорія Ващенка
Вирішення актуальних проблем сьогодення потребує радикальних змін у методиці навчання, що у свою чергу неможливе без озброєння школи, вчителів конкретними методиками, технологіями та рекомендаціями для їх упровадження. Однією з нових форм інтерактивної взаємодії педагога і учнів є навчання у малих групах.
Переважна більшість ідей Івана Огієнка з питань виховання дітей переплітається із запитами і завданнями педагогіки сьогодення. Засоби, запропоновані видатним українським мислителем Іваном Огієнком для виховання національної самосвідомості дітей – рідна мова, природа рідного краю, історія, звичаї, обряди, народний календар, мистецтво, українська народна пісня, фольклор, побут та ін., – мають місце і в сучасних концепціях. На часі проблеми реалізації національної системи виховання в практиці роботи дошкільних закладів та шкіл.
Вивчення іноземної мови має не тільки знайомити з культурою країн, мова яких вивчається, але й шляхом порівняння відтіняти особливості своєї національної культури, знайомити із загальнолюдськими цінностями. Іншими словами, це сприяє вихованню школярів у контексті "діалогу культур". Таким чином, "рідне" і "чуже" зближуються між собою. Це зближення не розщеплює національну свідомість, не виснажує національних почуттів, а, навпаки, дозволяє краще поцінувати "своє" за рахунок порівняння з "іншим".
У сучасних умовах розвитку суспільства перед школою особливо гостро постає проблема підготовки не "носіїв знань", а активних, мислячих особистостей, здатних не лише орієнтуватися і пристосовуватися до нових умов, але й змінювати їх, пізнавати оточуючий світ та впливати на нього.
Саме народна творчість, у якій сконцентрований увесь широкий діапазон виявів духовності української нації, може стати джерелом формування патріотичної свідомості особистості.
Новаторські ідеї фундатора українського кооперативного руху Миколи Балліна у шкільній освіті
Ідеї кооперативного виховання учнівської молоді реалізовувались за допомогою таких форм роботи, як організація шкільних крамниць та ощадних кас. У крамницях учні вчилися торговій справі, обліку і розрахункам, оцінюванню вартості виробів. Зазначені форми роботи сприяли вихованню таких моральних якостей як взаємоповага, чесність, почуття товариської єдності, економії, ощадності, відповідальності, готувало дітей до майбутнього життя, адже шкільна громада є мініатюрою організованого суспільства.
Вірус під назвою «ранній розвиток дітей» уразив багатьох молодих батьків у великих містах. Усі раптом зацікавилися навчанням читання з двох років, англійської мови й музики - з трьох, далі за наростаючою: драмгурток, гурток із фото, хореографія тощо... Відмовтеся від спокуси виділити для «розвитку» певний час. У цих заняттях регулярність - не найголовніше. Набагато важливіше для них хороший настрій батьків і малюка, захопленість і бажання «розвиватися». Прислухайтеся до дитини, котра раптом захопилася лише буквами або лише складанням кубиків. Нехай вона займається тим, що їй цікаво, а не тим, що у вас зараз за розкладом.
Система виховання та навчання за
– це "педагогіка цілісного життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки.
Система виховання та навчання за Ш. Амонашвілі – це "педагогіка цілісного життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки.
"Малий Мирон". Оповідання Івана Франка
"Малий Мирон - дивна дитина. Батько втiшається ним i каже, що вiн чудово розумна дитина, але батько, звiсна рiч, сторонничий суддя. Та й ще Миронiв батько - чоловiк уже в лiтах, ледве дочекався дитини, i, значиться, яка там будь собi дитина, все вона у нього золота, i розумна, i гарна. Сусiди тихо шептали собi, що Мирон "якесь не таке, як люди": iде та й розмахує руками, гуторить щось сам до себе, вiзьме прутик, швякає по повiтрi або стинав головки з будякiв та ластiв'ячого зiлля. Серед iнших дiтей вiн несмiлий i непроворний, а коли часом i вiдiзветься з чим-будь, то говорить таке, що старшi як почують, то тiльки плечима стискають...." (Іван Франко)
"Гуси зовсiм нiчого не знали про се. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку вiдвести Гриця до школи, не знали гуси про сей намiр. Тим менше знав про нього сам Гриць. Вiн, як звичайно, встав рано, поснiдав, поплакав трохи, почухався, взяв прут i, пiдскакуючи, погнав гуси з обори на пасовисько. Старий бiлий гусак, як звичайно, наставив до нього свою невеличку голову з червоними очима i червоним широким дзьобом, засичав рiзко, а вiдтак, таракаючи про щось нецiкаве з гусками, пiшов передом...." (Іван Франко)
Оповідання Івана Франка
Добірка оповідань Івана Франка для дітей: "Малий Мирон", "Грицева шкільна наука", "Schönschreiben (каліграфія)", "Schönschreiben (каліграфія)", "Олівець", "Мій злочин".
"Нема гіршого ворога, як дурний розум.
Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.
На коні їде, а коня шука.
Розуму палата, та ключ від неї загублений.
Не тямить голова, що язик лепече."
(з народного)
"Поганому виду нема стиду
У Сірка очей позичив, та й байдуже!
Не будь тією людиною, що догори щетиною!"
(З народної мудрості)
Велику кількість зразків українського фольклору присвячено слову. Прислів'я навчають - перед тим, як щось сказати, добре подумай, а якщо вже сказав - відповідай за свої слова. Адже слово може і лікувати, і ранити, часом допоможе, а іноді, сказане недоречно, і нашкодить.
"Без діла слабіє сила.
Бджола мала, а й та працює.
Діло майстра величає.
Ранній пізньому не кланяється.
Хто в роботі, той у турботі.
Для нашого Федота не страшна робота.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Без труда нема плода."(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
"Чого навчився, того за плечима не носить.
Хто знання має, той мур зламає.
Шануй учителя, як родителя."(Зі збірки "Народ скаже, як зав'яже")
