"Івасик із Гусеням зібралися писанки розписувати, адже ж ось-ось — Великдень. Наготували писачки, віск, фарби, яйця, всілякі писанкарські інструменти. А Карлсон усе ходив за ними слідком і думав: до чого ж це вони готуються, що вони збираються робити? А може, вони ладнаються приготувати великий, красивий, кольоровий торт, адже ж фарби нібито харчові?.. Так ходив-ходив Карлсон, чого тільки не передумав, а спитати соромився. Але ж хіба не можна найкращому в світі Карлсонові запитати про те, чого він не знає? І Карлсон наважився..." (Оляна Рута)
Великодні легенди
До цієї добірочки увійшли такі легенди: "Поки люди пишуть писанки - диявол безсилий", "Писанки з каміння", "Дяка доброму чоловікові", "Звідки взялися писанки", "Країна-писанка", "Стара пальма", "Як Мати Божа оживила джерело", "Оповідання про писанки" (давнє повір'я), "Благорозсудливий розбійник", "Білий ромен" та інші.
Розписувати жовте яйце складно, бо при тім погано видно, куди вести писачок. Ще важче розписувати червону крашанку. Писанки з червоними лініями орнаменту – вкрай рідкісні. До кольорових таблиць каталогу Сергія Кульжинського вміщено одну таку: це червоно-чорний сорококлин. Писанка – білоруська. Наважилися? Тоді запалюймо свічку і берімо писачок!
Люблю цей орнамент за його симетричність. Як і сорококлин, він має багато варіантів і різні назви – Ломаний хрест (бол. Чупен крест), Хрести, Ластівчині хвостики… У каталозі Кульжинського, куди вміщено всі писанки з колекції Володимира Ястребова, назву цієї конкретної писанки, яку ми писатимемо, знайти важко, є там із цим плутанина. Походження її теж важко визначити, імовірно – це одеський зразок. Менше з тим. Подивімося ось на ці три писанки: бессарабську рожеву, подільську та київську. Орнамент один, а скільки мотивів!
"У хаті ще було напівтемно, як мама вже розбудила Наталю.
— Уставай, Наталю, — каже мама, — бо вже час до церкви йти паски святити. Хіба ти забула, шо Великдень сьогодні?
Наталя зараз же і встала. Швиденько почала вмиватися. А вмивалася ке так, як завжди: помилася додою та милом, а потім ще й писанку взяла, умочила її у воду, а тоді личко нею потерла. Вона вже давно знала, що перший раз на Великдень треба писанкою чи крашанкою вмиватися. Хто писанкою на Великдень умивається, той завжди буде рожевенький і здоровий!
Ще й сонечко не сходило, як Наталя з мамою й татом пішли до церкви. Подорозі вони зустріли маленького хлопчика, шо йшов до церкви із своєю мамою..." (Петро Волиняк)
Вкотре з великим інтересом звертаємося до колекції писанок краєзнавця і науковця Володимира Ястребова. Особливість своєї колекції Володимир Миколайович вбачав у болгарських і молдавських зразках. У цьому дописі розглянемо докладніше красуню-писанку «Крестовца». Пишуть її не по білому яйцю, як звичайно, а по жовтому. Такі писанки – з жовтими лініями основи – трапляються, але рідко. Ще рідше зустрічаються зразки на червоній основі.
"Ми довго чекали Великодня. Дивились на іній - уявляли білий вишневий цвіт. Вербної неділі принесли з церкви освячену лозу. Хльоскали нею тата, маму, братиків, сестричок — так проганяли зиму, приказуючи: «Не я б'ю, лоза б'є... тиждень — Великдень, Недалечко червоне яєчко!» Чекали Великодня... от урочисто у церкві задзвонили дзвони. Зійшло веселе весняне сонечко і сповістило рясним промінням: «Христос воскрес!» Надворі розтала крига. З'явилася зелена травиця й тихо шелестить: «Христос воскрес!» Вмиваймось, милі хлопчики й дівчатка, і притуляймо до щічок червоне яєчко, щоб завжди бути гарними..." (Андрій М'ястківський)
... У справі популяризації писанкарства важливими є такі підходи як термінологічна точність і принциповість – насамперед у виборі акцентів: іноді автори публікацій таки передають куті меду і ставлять писанку в один ряд з натільним хрестиком та іконою. Не менш важливим є момент візуальний – має бути побільше фотографій та ілюстрацій (дивно відкрити статтю про писанку і побачити тільки текст). Прикметним є оформлення матеріалу, його подача: той же заголовок має сильний вплив на читача. Добре, якщо він стане першою сходинкою, а не глухим кутом. Писанка заслуговує на широку увагу, тож не ховаймо її за ширму.
Серед писанкарських орнаментів переважають космогонічні. Меншу, але теж чисельну групу становлять рослинні символи. Та чи на всіх писанках із «рослинними» назвами справді зображено рослинні символи? Дізнаємося разом.
Великодні поезії від Тетяни Винник
«Писанка», «Великдень», «День Великий», «Великоднiй Hiжин» - вірші Тетяни Винник, що увійшли до цієї добірочки дитячих поезій про Великдень.
"... Як показали себе ягоди магонії в роботі? Барвник я готувала як звичайно: 230 мл води, варила на повільному вогні 15 хвилин, до готового відвару додала алюмокалієві квасці. Писанка спочатку набула сіруватого відтінку, та згодом стала синішати. У барвнику тримала її цілу годину. Результат – темно-синьо-сірий з зеленуватим відтінок. Яйце зафарбувалося нерівномірно, при знятті воску барва стала теж сходити місцями. Але то теж результат. Напевно, ягоди магонії – то більше кулінарний барвник, адже є інформація, що нею підфарбовують вина." (Ірина Михалевич)
До близького знайомства з писанкою мені здавалося, що всі традиційні українські писанки – це море поясків, безліч крапок і ромбиків, і все це залито розмаїттям веселки. Коли проглянула сотні традиційних зразків з різних куточків України, зрозуміла: писанка – це переважно поздовжнє розташування символів і дует кольорів – червоного та чорного... Отже, чим краще забарвити писанку в насичений червоний колір, аби він був стійким, рівним, надійним?...
Продовжуємо знайомство з традиційними зразками з центральної України. Пропоную розглянути, а потім і написати неймовірно красиву, з вдалим геометричним орнаментом писанку «Заступці». Походження: село Софіївка, Компаніївського району, Кропивниччина.
Пишемо писанки за зразками з колекції Володимира Ястребова. Пригадуємо астрономічні закони. Є писанки, в які вкладають багато праці, насичений орнамент забира чимало сил, зате потім готова робота дивує і притягує погляд лабіринтом ліній. А є писанки, які писати приємно, вони не відбирають сили, а навпаки – наснажують. До таких належить писанка «Зірочки». До колекції Володимира Ястребова вона потрапила з села Катеринівки, Ананьївського повіту (ймовірно, тепер це село входить до Одеської області). Орнамент зіткано з шести однакових восьмипроменевих рож, розташованих на рівній відстані одна від одної. Як же досягти такої точності?..
Що ж записано на писанках? Що означають усі ці малозрозумілі переплетення ліній? З писанкою цікаво, бо це робота гарячим бджолиним воском, цікаво, бо пишеш знаки і символи, в які закладено конкретну інформацію. Розібратися у барвниках – теж щонайменше захоплююче. Отже, на прикладі традиційної писанки центральної України «Клиння» з’ясуємо три речі: як писати, щоб не заплутатися в тенетах орнаменту; що означає символ «клиння»; чим і в якій послідовності фарбувати писанку. Надзвичайної краси червоно-чорну писанку з Новгородківського району Кропивниччини, що має назву “Клиння”, до колекції Володимира Ястребова взяли з села Інгуло-Кам'янки. Її орнамент так і вабить око: не відразу й зрозумієш, як він побудований...
У вересні так багато погожих тихих днів! Важко всидіти у чотирьох стінах. Як проігнорувати ясно-голубу осінь? Як відмовитися від її снажного тепла? Вересневий сонячний день треба бачити, і бачити довго-довго. Дивитися йому просто в очі. Відтак увечері усамітнюватися і писати писанки. Осінь. Час червоної барви. Гріємося біля куришки і фарбуємо писанки цезальпінією, червоним сандалом, кошеніллю, мареною. Усі ці рослини (і комаху кошеніль) можна придбати в інтернет-крамницях. Про сандал і кошеніль розповім докладніше.
"На горі дівчата
– у вишиваних сорочках –
кривий танок ведуть,
весну веселу гукають ..."(Василь Голобородько)
Поговорімо про писанку. Тема приємна, цікава, але, разом із тим, нагадує мілководдя. З погляду науки мілководдя є найбільш вивченими районами Світового океану, чого не скажеш про писанкарство, адже досліджень та наукових праць про нього досі обмаль.
Пишемо писанки центральної України (Середньої Наддніпрянщини). Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова, до якої, окрім українських та молдавських, увійшли й болгарські писанки. Болгарських зразків у колекції - одинадцять. Усі вони створені в селі Вільшанці (наголос на другий склад). Зараз це районний центр на Кропивниччині. У Вільшанці живе компактна болгарська громада. Отож, знайомимося з писанкою "Юрдана".
Витравлюємо писанку на коричневому яйці (майстер-клас відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич)
Чітких рекомендацій щодо витравлювання не існує. Я просто розповім, як відбувалося витравлювання трьох конкретних писанок. Для письма я обрала лемківські зразки. Мені ще важко їх писати, але маю бажання навчитися. З інструментів та матеріалів були використані: бджолиний віск, шпильковий професійний писачок та писачок лійковий, свічки, куришка, простий олівець; бляшанка, в якій розтоплювався віск; курячі коричневі видутки, паперові серветки, ганчірка, стара чашка, щіточка, миючий засіб для посуду, оцет, важки та стаканчики, м'який рушник, чайник.
