Більше...

"Скільки ще жде матерів..." - вірші про війну від Сергія Губерначука


Сергій Губерначук. Вірші про війну

 

Сергій Губерначук

Зупиніться ось тут...

 

Зупиніться ось тут…
Подивіться: йому – дев’ятнадцять,
а його вже нема,
і зима побілила портрет…
Скільки їх тут лежить 
під зірками
ще юних "афганців"– 
Їм би жить!
Хто їм дав кулемет?!

Не поступиться ніч
перед сяйвом фанерної зірки.
Не відсунеться сніг
від могили сирої землі…
Розстріляти б ту ніч 
до кінця,
до останньої дірки, 
що убила тебе!
й не дала народитись мені…

 

 

 

Сергій Губерначук. Вірші про війну

 

 

    Час розсекретив...

Час розсекретив останки –
це поховати їх час.

З дна водосховища танки –
точно наводять на нас.

Збірні війська кісткові –
смертять маневри в лісах.

Щоб по-пластунськи по крові –
повзав мурашками жах.

Скільки ще мін не зірвалось –
скільки ще жде матерів.

Стільки же часу лишалось –
нам на спокуту гріхів.

Спільні війська кісткові –
наших героїв і ні

проти Германій, Московій –
мирно лежать на війні.

 

Сергій Губерначук. Вірші про війну

 

 

                                             

 

            Епітафія 

Вихор сплів надгробний вірш
на забутім кладови́щі 
про життя, якого гірш –
тільки смерть, що в ніздрі свище.

Як поет – всі пера стер
над плитою потайною,
між останків двох сестер,
між Холерою й Війною…

Він розносив їх колись
по фронтах і по блокадах,
щоб боля́чки завелись
на ще вищих барикадах!

Ніби з пекла виринав –
і трощив людські́ знамена.
Ворогів коронував –
жер підкорені племе́на.

Та коли поганий мир
гарні війни переважив,
то крізь землю, мов упир,
провалився вихор вражий!

Й обійшовши кола злі
та пекельні всі тортури,
він сьогодні – на землі.
Знов гребе надгробні мури!

Так з труни та й на труну,
як самий Недобрий знає,
знов Холеру і Війну 
вражий вихор об’єднає!

Тих, хто поруч завжди йде
по життю – і після смерті –
він і в сотий раз зведе
у пекельній круговерті!

 

Сергій Губерначук. Вірші про війну. Епітафія.

 

 

 

Бачте, сьогодні – війна

Бачте, сьогодні – війна.
Клята!
Мала б мене вона
                       мати.
Але я загинув
ще в сорок п’ятому.
Майже в Берліні,
на Ад./Гітлерові розп’я́тому.
І сьогодні, внуче,
накручуй онучі,
у чоботи встромляйся,
обороняйся!
Шеренги
потрібні не для зрівнялівщини –
для єдності духу,
чуття плеча,
розуміння спадщини!
Модним стане воювати?
А гинути?
Хочеш завтра мати?
То захисти Україну ти!

 

Сергій Губерначук. Вірші про війну. Бачте, сьогодні – війна.

 

 

             Голод

На вітрилах бабиного літа
сто хрестів Ґеоргія і я.
Полети і ти повз колорити
орденів у павутинстві дня?
Торт великий на столі накритім –
це твоя незаймана земля,
зупини десант на верховітті
кремового павутинства дня.
Маєш ніж і їж, і не цурайся,
поки не заче́рствіла рілля –
ти ж герой поваленого царства,
ти ж павук у павутинстві дня!
Так бракує бабиного літа, 
грудень парить з хмарами узвар –
от-от-от на голову корито
тим, хто літом вигриз Бабин Яр. 

 

Сергій Губерначук. Вірші про війну. Голод.

 

 

                   Просо

Простір просотано просом простим,
прісно просіяним – лиш прорости!
Лиш оживи! Шилом вийшовши в шал!
Колос шовко́во сховавши під шаль!

Коло по колу котила літа
зе́рном по зе́рну земля прасвята!
З гречки – на просо, з роси – по стерні
босо гасали й згасали ті дні!

Захистком визріло золото нив
з пам’яті тих, кого голод гонив!
Зжер він жита́ й пшениці, і ячмінь!
Проса ж – не вижав! За просом – АМІНЬ!

 

Сергій Губерначук. Вірші про війну. Просо.

                                                       

                                                         

 

         32 сліди 

І пройдячи́ ці 32 сліди,
огромні, злі, помножені на чудо,
я розкажу, що всі ми є жиди,
жлоби, хохли, кацапи та іуди!

Ми поцілуймося під 32 сліди,
яких зробили ще не наші ноги.
А ми, хохли чи ляхи, чи жиди
розклали вогнище на Бухенвальді вбогім.

Хай нас так звуть, хай зекономлять гроб,
розвіють попелом над чорним Бундесратом.
Але ж єврейська дівчинка і "жлоб"
були у газовій, однак, сестрою й братом.

 

 

Сергій Губерначук. Вірші про війну

За матеріалами http://lukl.kiev.ua/

 

 

 

Більше поезій Сергія Губерначука на нашому сайті:

"Я вбачаю у цьому крила..." - поезії Сергія Губерначука

Поезії Сергія Губерначука з різних збірок. Добірка віршів для дітей. Вірші про Тараса Шевченка, про Україну, про Чорнобиль, про маму, про театр, про школу, про осінь, про Новий рік, про Різдво. Вірші, присвячені Героям Крут, про війну. Лічилки."Дай, я буду таким, як хочу,
Щоб не всі мене розуміли...
Ти вбачаєш у цьому злочин?
Я вбачаю у цьому - крила!.."
(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

 

Більше віршів про війну на нашому сайті:

Вірші про війну від Марії Пригари  (Стоїть верба над кручею, Лист мамі, Зенітниця) та Мойсея Фішбейна  (Музикант. 1943)Вірші про війну від Марії ПригариМойсея Фішбейна, Володимира Даника, Валентини Харченко, Оксани Аннич, Сергія Губерначука та Вероніки Кремінної.


Останні коментарі до сторінки
«"Скільки ще жде матерів..." - вірші про війну від Сергія Губерначука»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті