Байка 12
Оселка і Ніж
Ніж розмовляв з Оселкою*:
— Звичайно, ти нас, сестро, не любиш, коли не хочеш у нашу стать вступити і бути ножем.
— Якби я гострити не годилась,— сказала Оселка,— то скористалася б вашою порадою. Але нині люблю вас саме тим, що не хочу бути з вами. Бо як не кажіть, а, ставши ножем, ніколи стільки сама не переріжу, скільки всі ті ножі і мечі, які я за своє життя нагострю. А в наш час на оселки дуже сутужно...
Сила. Народжуються i такi, що не хочуть йти на вiйськoву службу та одружуватись, щоб iнших вiльнiше навчати розумної чесностi, без котрої всяка стать недійсна.
*Оселка — брусок.
За матеріалами: Григорій Сковорода. "Байки харківські". Видавництво "Відкрита книга", 2011.
Останні коментарі до сторінки
«Зі збірки Григорія Сковороди "Байки харківські": байка 12 "Оселка і Ніж"»:
Всьго відгуків: 0
+ Додати коментар