Володимир Даник. "З письменницького зошита" (коротенькі оповідки)


Володимир Даник. З письменницького зошита.

 

 

Володимир Даник

З ПИСЬМЕННИЦЬКОГО ЗОШИТА

А у споминів – своя логіка... Це ніби невеликі камінчики, що раптом поєднуються у... якусь незбагненну мозаїку! Мозаїку, що її ти можеш так чи інакше коментувати, а ось змінити уже не зміниш. І події, позначені неабияким драматизмом, і речі, що викликають іронічну посмішку – усе це поруч! Усе це ніби краплини бурхливої хвилі тривожної ріки, якою і є – наше життя...

 

НА ДРАКОНІ

Одну і ту ж думку, одну і ту ж подію можна висвітлити різними словами. І можна знайти нові і несподівані назви для дуже вже звичних речей. Згадуєш роки, коли я працював інженером у НДІ, і згадується такий факт. Один з колег по роботі діяв (ще тоді!), можна сказати, у руслі європейських тенденцій. На роботу і з роботи добирався на велосипеді.
А свого двоколісного друга Володимир Васильович, згаданий вище інженер, називав яскраво і неординарно – дракон... Звичайний собі велосипед. Нічого вогненного у ньому ніби і не було. Та і у вихідний день, бува, їдеш по місту на тролейбусі, І раптом помічаєш – Володимир Васильович їде у інший бік... На «драконі»...
Отож коли інженерне товариство розходилося чи після роботи, чи після якоїсь іншої події, і могли ми укотре почути і знайоме, і звичне від Володимира Васильовича:
– То ви на тролейбус?! А я додому... На «драконі».

Володимир Даник. З письменницького зошита. На драконі.

 

 

СМАЖ КАРТОПЛЮ!

У кожного свої смаки, свої уподобання. І це стосується і їжі духовної, і їжі тілесної. Один з колег-інженерів у часи, коли я працював у НДІ, розповідав мені про свого знайомого. Той, навіть побувавши десь у гостях чи, скажімо, у ресторані, коли приходив додому, всеодно завжди говорив дружині:
– Галю, смаж картоплю!
Ну, можливо звичка до простої і смачної їжі переважувала усі делікатеси, які цьому чоловіку траплялися у житті. 
Дружина його добре розуміла і взагалі була наділена сповна почуттям гумору. Коли десь у гостях чоловік запрошував до танцю інших дам і їй про це казали, реагувала з посмішкою:
– Нічого... Хай апетит нагулює! Вечеряти всеодно додому прийде.

 

Володимир Даник. З письменницького зошита. Коротенькі оповідки. Смаж картоплю.

 

 

 

ФАНТАЗІЇ ВЕСНЯНОГО СВЯТА

Весна... Наближалося 8 березня. І чоловіча частина сектору НДІ, де я працював, надовго замислилась. Ну, щодо бутербродів та інших аксесуарів святкового столу справа активно вирішувалась. Але ж треба і крім квітів щось подарувати. Проконсультувалися з дружиною одного з інженерів. Знайшли духи. Хорошої якості і за прийнятною ціною. 
Інженери – мислячі люди! І дарувати кожній з жінок одне і те ж?! Ну, якось незручно... Отож і виникла ідея процес дарування... театралізувати. Вищезгадані духи акуратно і ретельно загорнули у папір. Загорнули так, щоб з’ясовувати, що ж саме подаровано, обдаровувані могли лише удома. Подарунки пронумерували. У картонну коробку вкинули папірці, на кожному з яких було позначено, який же номер... у подарунка. А жінки мали... обирати.
Сашко Сударик, умілий інженер і активний спортсмен (гирьовий спорт...) після кожного здійсненого прекрасною статтю вибору, вручивши подарунок, підкреслював:
Так, ви обрали... найкращий з подарунків!
І подібне твердження попри деяку його парадоксальність усе ж... відповідало істині. 

Володимир Даник. З письменницького зошита. Коротенькі оповідки. Фантазії весняного свята​.

 

 

ОДНЕ З ФІЛОСОФСЬКИХ ПИТАНЬ

Кожна людина – ну, хоч трохи... філософ. І це не залежить від віку. Бо життя ставить нам непрості питання. А ми намагаємось на них відповісти – ну, хоча б для себе. У мене у дитинстві було... ну, можна сказати... філософське питання, на яке я уперто намагався відповісти. 
Питання, що не відпускало, буквально переслідувало і змушувало відповісти. Але відповіді не було. Питання це виникло... ну, десь у період між дитячим садочком і першим класом школи. Питання було... нібито дуже просте і не зовсім логічне. Чому число один у переліку чисел перше, а число вісім – восьме. А не, скажімо, навпаки! Ну, між одиницею і вісімкою знайдеться, взагалі-то кажучи, немало чисел – і двійка, і трійка... та і не тільки вони! Але мене чомусь хвилювали саме ці два числа – одиниця і... вісімка. 
Потім уже, збагачений математичними знаннями, одержаними у школі, я не міг не дивуватися наївності своїх дитячих філософських роздумів. Ну, звичайно ж, якесь число має стояти першим, а якесь – восьмим. І нема у тому нічого дивного!
Але з часом, уже навчаючись в інституті, я помітив, що число 8 дуже схоже на інший математичний знак, щоправда дещо інакше розташований. А цей знак відповідає у математиці такому неординарному поняттю, як... нескінченність. Ось тоді я уже зміг прийти до висновку, що мої дитячі філософські роздуми усе ж мали якусь... хоч і не дуже мені зрозумілу логіку.   

 

Володимир Даник. З письменницького зошита. Коротенькі оповідки. Одне з філософських питань​.

Статтю надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

Від редакції: невеличка задачка для кмітливих та спостережливих.
Скільки "вісімок" на цьому малюнку???
Пишіть, будь ласка, відповіді у коментарях :))

 

Невеличка задачка для кмітливих та спостережливих. Скільки вісімок на цьому малюнку?

Цікаво, скільки буде варіантів відповідей??? ;)))

 

Володимир Даник. З письменницького зошита. Коротенькі оповідки. Одне з філософських питань​.

 

 

 

Читайте також на нашому сайті:

Блог письменника, поета, гумориста, викладача ЧДТУ Володимира Даника
 

Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, двічі лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р. та 2019 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.


Останні коментарі до сторінки
«Володимир Даник. "З письменницького зошита" (коротенькі оповідки)»:
Ксюша , 2020-01-16 15:26:23, #
Алла , 2020-01-16 17:03:21, #
Тарас , 2020-01-17 20:22:38, #
Інна , 2020-01-18 11:33:59, #
Міла , 2020-01-21 13:01:58, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 19     + Додати коментар
Топ-теми