Андрій М'ястківський, "Вишиванка" (ілюстрована збірка оповідань для дітей), читати та завантажити


Андрій М'ястківський

"ВИШИВАНКА"

Оповідання (збірка)

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка

 

Завантажити ілюстровану збірку оповідань Андрія М'ястківського "Вишиванка" (djvu.zip)

Завантажити повний текст збірки оповідань Андрія М'ястківського "Вишиванка" (txt.zip)

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Неня
 
 
НЕНЯ

— Розкажи-но, онучку, нені, що ми сьогодні бачили в гаю,— попросив Дмитрика дідусь Демид.
— Якій нені? — питає Дмитрик.— Де вона?
— Он збирається вечерю нам варити.
— Так то ж мама.
— Вона і мама, і неня.
— Мамо, ти неня? — допитується в мами Дмитрик.
— Так, синочку,— усміхається мама.
— Вона ще й матінка, матуся,— додає дідусь Демид.
— Чому так багато? — дивується малий.
— Бо така багата мова українська. Це ж гарно, Дмитрику.
— Гарно,— каже хлопчик,— і неня, і матінка, і матуся — це моя мама.

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Неня
 

 
* * *

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Наш рід
 
 НАШ РІД

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-утінку вишила.
—    Що це буде, нене? — питає Дмитрик.
—    Українська святкова сорочечка для тебе.
—    Чому українська? — допитується хлопчик.
—    Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти — маленький українець.
—    А ти, мамо?
—    І я, і твоя бабуся — українки, твій татко і дідусь українці. Ми українського роду і любимо нашу землю, наші квіти. Україна — як наша рідна хата. 
—    А у наших сусідів не такі самі квіти цвітуть, як у нас?
—    І такі, й інакші — свої, тому й вишивки в нас і схожі, і різні.

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Наш рід

 

 
* * * 

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Вірші Тараса Шевченка

 
ВІРШІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

— Розкажи мені, Дмитрику, який же твій дитячий садочок? — просить Дмитрика дідусь Демид.
— А хіба ви не бачили?
— Бачив, та не роздивився як слід,— жартує дідусь.
— Навколо ростуть дерева — вишні, яблуні, груші, тому — садочок. А перед вікнами — пам’ятник Тарасу Шевченку.
— А хто це такий, Дмитрику?
— Наш український поет. Він написав книжку, що зветься «Кобзар». З неї Валентина Сергіївна читала нам:
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива...
— Додолу верби гне високі, горами хвилі підійма,— замріяно доказав дідусь.
— Правильно! Ви теж колись у дитячий садочок ходили?
— Не ходив, онучку, бо тоді не було дитячих садочків, але вірші Тараса Шевченка всі знають.
— Дідусю, я так хочу вивчити азбуку і прочитати весь «Кобзар»!

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Вірші Тараса Шевченка
 


* * * 

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Сонечко
 
 
СОНЕЧКО

— Йдучи до дядька Степана, я побачила, що й сонечко йде зі мною понад ясенами, понад черешнями,— розказує своїй мамі Наталя.— Прийшла я на дядькове подвір’я, зупинилася — і воно зупинилося над дядьковою хатою... То моє сонечко. Правда ж, мамо?
— Авжеж, твоє...— сказада матуся.
— Так, так,— тішилась Наталя.— До дядька Степана тільки зі мною йшло. Потім разом ішли додому, я — вулицею, воно — небом. Хіба сонечко зі всіма ходить?
— Зі всіма, Наталочко,— сказала мама.— Воно і твоє, і моє, і таткове — єдине, воно для всіх людей і зі всіма ходить.
— Так багато людей, і встигає зі всіма?
— Встигає, доню...

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Сонечко
 
 
 
* * *

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Хлібчик
 
 
ХЛІБЧИК

— В мене хатка — не хлівчик,
Я печу дітям хлібчик,—
співає Ганнуся, виліплюючи із глею паляничку, кладе її на дерев’яну лопатку і садить у піч, яку викопала з Оленкою на підгірку.
— Вже спікся? — не терпиться Оленці.
— Ще ні. Хлібчик так скоро не печеться,— каже Ганнуся.
— Він під сонечком дійде, воно гаряче.
— Трішки почекаємо...
Почекали.
Потім Ганнуся дістає із печі ту паляничку, кладе на піску проти сонця і каже:
— Хай засмагне...
Раптом із свого подвір’я вибігає Юрко. Він наміряється на паляничку ногою, щоб пофутболити, як м’ячиком.
— Не смій! — стали перед ним дівчатка.— Це хлібчик!
— Та він же із глею...— розгубився Юрко.
— Все одно не смій! Хліб-чик, розумієш?
— Вибачайте. Я ж не знав,— засоромлено проказав хлопчик.

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Хлібчик
 
 
* * *

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Люлі-люлі, люба лялю

 
ЛЮЛІ-ЛЮЛІ, ЛЮБА ЛЯЛЮ

У хаті тихо. Мама порається на кухні. Тато щось пише за столом у своїй кімнаті, а Наталя у спальні колише в іграшковій колисочці ляльку та приспівує:

Люлі-люлі, люба лялю,
Вчися слухати Наталю...

— Де ти цю пісеньку взяла? — увійшовши, питає мама.
— Ніде, вона сама взялась,— каже Наталя.
— Це ти придумала!
— Ні, мамо! Пісенька була ластівкою, літала, літала та й сіла мені на губи.

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Люлі-люлі, люба лялю
 
 
* * *

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Марійка
 
 
МАРІЙКА

Наталя розказує мамі про Марійку, з якою вона грається в дитячому садку:
— Така та Марійка смішна, що її можна по телевізору показувати.
— Ні, вона гарненька,— каже мама.
— Гарненька і смішна,— стоїть на своєму Наталя.
— А чому смішна? — допитується мама.
— Бо на лопату каже копата, на манну кашу — маня, а коли якось бабуся назвала її Машею, Марійка насупилася і сказала: «Маша — це машина, а я — Марійка».


 Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Марійка
 

 

* * *

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Випав зубчик
 
 
ВИПАВ ЗУБЧИК

Коли Дмитрик їв яблуко, в нього випав зубчик. Не болів, тільки хитався, і випав, як маленький камінчик. Дмитрик затис його в жменьці, підійшов до дзеркала, роззявив рота і, побачивши щербину, сказав бабусі:
— Я вже беззубий.
— Не беззубий, а щербатий,— поправила бабуся.— Але не журися, новий виросте, а цей закинь на горище і прокажи: «Мишко, мишко, візьми собі кістяний зубчик, а мені дай залізний!»
«Не хочу залізного,— подумав Дмитрик,— нехай виросте такий, як був».

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Випав зубчик 
 


* * *

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Жай-жай

 

ЖАЙ-ЖАЙ!

— Як кликати жайворонка? — питає маму Тарасик.
Мама трішки подумала і каже:
— Не знаю. Голубів кличуть: гулі-гулі, качок: вуть-вуть, курочок: ціп-ціп, а жайворонка...
— А коли гукнути «жай-жай»? — спитав Тарасик.
— Спробуй,— сказала мама.
— Жай-жай! — гукнув хлопчик у чисте небо, де щебетав маленький, як метелик, жайворонок.
Пташка перестала тріпотіти крильцями, почала падати додолу, стала більшою і пірнула в зелену пшеницю.
— Послухався,— тішився Тарасик.— Тепер і ти, мамо, знатимеш, як кликати жайворонка.


 Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Жай-жай
 
* * * 
 
 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Весело було


ВЕСЕЛО БУЛО

Дмитрик з Наталею цілу годину не гралися — працювали, прополювали грядку цибулі.
— Це бур’янець, а це цибулька,— казала Наталя.— Бур’янець виривати, а цибулька хай росте.
— Молодці! — похвалила обох Наталина мама, а потім спитала: — Ви не стомилися?
— Ні, нам було весело, бо на акації горобчики цвірінчали, наче на цимбалах грали,— веселили нас за роботою: жив-жив, жив-жив,— похвалився Дмитрик.

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Весело було
 
 

* * *

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Пустотливий дощик
 
 
ПУСТОТЛИВИЙ ДОЩИК

Дощик був на святі, де на бубоні грав дід Грім. Так той Дощик розвеселився, розпустувався, так розтанцювався, що не міг зупинитися ні в полі, ні в лісі, ні в саду.
Підбіг до Зайчикової хати — тук-тук...
Підбіг до Лисиччиної хатки та в шибочку — стук-стук...
Підбіг до Оленчиного віконця, став дівчинку надвір викликати:
— Ходім, Оленко, до берізки!
— Боюся — змокнуть кіски.
— Хіба це страшно?
— Мабуть...
— Коли змокнуть — підростуть.
— А я змокну теж.
— І ти підростеш!
Бігає з Оленкою Дощик. Він зелене листя полоще. Умиває квіти й травичку. Викликає з хатки Лисичку-сестричку, Зайчика-побігайчика:
— Давайте затанцюємо танок!

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Пустотливий дощик
 
 
 
* * *

 

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Щедрівочка

 
 

ЩЕДРІВОЧКА

Перед Новим роком дідусь Демид навчав Дмитрика щедрувати:

Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечку й пшенице...

Дмитрик співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме, як йому дякуватимуть, пригощатимуть цукерками, горіхами. 
Він ще й посіватиме з правої руки:

Сію-сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!

— Щедрування — це дуже давній народний звичай,— сказала мама.
— Хто давнє забуває, той теперішнього не знає,— щиро зауважив дідусь.
— Жито, пшениця — теж давнє, але щороку нове родить,— додав тато.
А Дмитрик, щоб не забути, пошепки повторював:

Щедрий вечір, хато-світлице...

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Щедрівочка

Андрій М'ястківський, Вишиванка, збірка оповідань для дітей. Художник Василь Химочка. Оповідання Щедрівочка

 

За матеріалами: Андрій М'ястківський. "Вишиванка". Оповідання. Художник Василь Химочка. Київ, "Веселка", 1994 рік, 28 с.
 

 

Більше творів Андрія М'ястківського на нашому сайті:

Дитячі вірші Андрія М ястківського
"Любов до пісні, до людини, до землі, що дала Андрію М'ястківському життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що вихойшло з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого."  (Анатолій Костецький)

Андрій М’ястківський, оповідання

Великодні оповідання. Чарівне яєчко
Андрій М’ястківський — автор новел, романів, віршів. Його творчий доробок сягає більше сорока книжок поезії та прози, текстів пісень і перекладів. Він не переставав писати весь час, Андрій М’ястківський був цікавим співрозмовником, володів румунською, німецькою та угорською мовами, згодом вивчив ідиш та іврит, перекладав із молдавської та румунської. Андрій М’ястківський отримав ім’я апостола Андрія Первозванного і своєю творчістю ніс людям добро, духовність, радість, світло... 

Останні коментарі до сторінки
«Андрій М’ястківський, "Вишиванка" (ілюстрована збірка оповідань для дітей), читати та завантажити»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми