Твори Марійки Підгірянки

Марійка Підгірянка... Під таким лагідним літературним псевдонімом, що звучить у чомусь по-дитячому і водночас з мелодійною поетичністю, увійшла жінка-гуцулка, справді народна вчителька до храму красного письменства.
Майже кожен поетичний витвір Марійки Підгірянки (справжнє ім'я - Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) - то вболівання за долю неньки України, то волелюбний поклик її синів і дочок. Ця поезія виростала не на штучному, а на природному грунті. Чарівна краса гуцульського краю, патріотична гордість за свою Батьківщину органічно вплелися в канву її поетичного імені.
Її зоря засвітилася на блакитному небі України, над Карпатськими горами у селі Білі Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області. Народилась вона у багатодітній сім'ї лісника Омеляна Ленерта. Через матеріальні труднощі батьки не могли дати всім дітям освіту - її здобув лише син.
Босоніж бігала Марійка у село Заріччя, що по сусідству з Білими Ославами, до священика Миколи Волошина, свого дідуся. Дід мав велику бібліотеку, навчив Марійку читати й писати не тільки українською, але й кількома іноземними мовами. Спочатку давав читати казки, потім серйозні твори - Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Лесі Українки, Івана Франка, Олександра Пушкіна, Льва Толстого, пізніше - в оригіналах Адама Міцкевича, К. Ф. Шіллера, Й. В. Гете, Г. Гейне, Г. Лессінга.
Дівчина любила природу, серце її прагло краси і світла. У 13 років потай від усіх почала складати перші вірші. Тоді й обрала собі літературний псевдонім "Марійка Підгірянка" - у знак любові та пошани до рідного прикарпатського краю.

За матеріалами: http://sofiynist.donntu.edu.ua

29 березня – день народження Марійки Підгірянки

 

…Була така в Галичині поетка. Її знають переважно як дитячу авторку. Свого часу вона активно брала участь в українських галицьких шкільних, просвітницьких справах, багато писала для дитячих журналів ("Світ дитини" і ін.), допомагала в складанні букварів та читанок. Наразі продовжують виходити її дитячі збірки, можна знайти її і в сучасних читанках (дитяча класика на кшталт  "Українка я маленька, українці – батько й ненька…" чи "Мати наша мати, як голубка сива…" або такі шедеври дитячої поезії, як "Безконечні казочки"). Але насправді Марійка Підгірянка була не лише дитячою письменницею. У 1919 вона видала зовсім не дитячу поему "Мати-страдниця". Недитячими були її перші збірки: "Відгуки душі" (1908), втрачена "Краплини крові". Більшість її творів розкидано в різних тогочасних часописах. Марійка Підгірянка багато писала не тільки "актуальних" патріотичних, "виховних" віршів, але й чимало і чистої лірики – світлої, сумної, гіркої і трагічної. 

Казка-п'єса Марійки Підгірянки "В чужому пір’ю" допомогає виховувати в дітях духовно-моральні цінності особистості: любов до рідної землі та до найближчих людей, турботливе ставлення один до одного, почуття доброти та чуйності.

"На зеленій гілці пташка співала. Мила, звучна співанка сад звеселяла. Та зловила дівчинка пташку співучу та всадила у клітку блискучу. І дає їй їсти, водичку носить. - Співай мені співанки! - пташечку просить...."(Марійка Підгірянка)

 

 

 

 

 

Марійка Підгірянка. Казка "Княжі дочки і сини"

 

"Був один князь і мав чотири дочки. Тих дочок повіддавав заміж  Та навкучилось йому самому, і він покликав до себе одну дочку в гостину. Дочка прийшла і привела з собою трьох синів. Красні були, молоденькі й веселі.  Та  які робітні! Перший ходив по полях і нивах, здіймав з них білі покривала  і застеляв килимами з зеленого шовку, а як закінчив, покликав свого брата і питається в нього: "Чи красно своєму дідові прибрав землю?" Братчик сказав, що красно і що він йому допоможе, щоб ще краще було. І розкинув по зелених килимах квіти білі, сині, жовті...." (Марійка Підгірянка)

Загадки від Марійки Підгірянки

"Що то є за гість:
Ніжок має шість
Аж чотири крильця має
По квітках собі літає
Ні бджола, ні джмелик
Зветься він …"

(Марійка Підгірянка)

Зимові вірші Марійки Підгірянки

Вірші Марійки Підгірянки про зиму: "Зимовим шляхом", "Вечір іде", "Снігова баба", "Сипле сніг", "Колядка", "Ясенець", "Сніжок трясе", "Пташки взимку", "Сніжний пух", "Зима-Білосніжка", "Біжить зайчик по сніжку", "Сніжок трясе", "Чорне - білим", "Зима наступає", "Дзвіночки дзвонять дрібно", "Дід Мороз", "Казка про Діда Мороза та Бабу Завірюху", "Гай взимку", "На лижах", "Мороз".

Колядки Марійки Підгірянки

Колядки Марійки Підгірянки: "Сяє небо удалечі", "Колядочка", "Колядка".

Різдвяні поезії Марійки Підгірянки

Вірші Марійки Підгірянки до Різдва Христового: "Боже дитятко", "З колядою", "На Святий Вечір".

Вірші про дітей. Марійка Підгірянка

"При дорозі", "Працьовита дівчинка", "Колискова", "Розмова про сонце", "Підростає Юрко в сні", "Микольцеві пригоди".

Віршики Марійки Підгірянкм про тварин: "Котик", "Зайчик в тернині", "Киця-Миця з Коломиї", "Біжить зайчик по сніжку", "Пташки взимку".

Вірші Марійки Підгірянки: "Гай взимку", "Ліс восени", "Калина", "Смерічка", "Ліс", "Ку-ку".

Вірші "Осінній настрій", "Осінній ранок", "Осінні дні", "Прийшла осінь".

У добірочці представлено вірші Марійки Підгірянки "Азбука"та "Голосні звуки".

Вірші "Марш українських дітей", "Моя земелько", "Українка я маленька", "Маленькі наші ноги", "Україно!", "На чужині", "Молитва", "О, Мати Божа, о, райський цвіте".

Поезії Марійки Підгірянки про маму: "Мати", "Моя мама".