Тарас Шевченко. Вірш "Думка" ("Тече вода в синє море")

На відео: Тарас Шевченко. Вірш "Думка" ("Тече вода в синє море").

Тарас Шевченко

ДУМКА

("Тече вода в синє море")

Тарас Шевченко. Думка. Тече вода в синє море. Вірш. Художник К. Штанко.

Тече вода в синє море,
Та не витікає,
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море,
Грає серце козацькеє,
А думка говорить:
«Куди ти йдеш, не спитавшись?
На кого покинув
Батька, неньку старенькую,
Молоду дівчину?
На чужині не ті люде —
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити».
Сидить козак на тім боці,
Грає синє море.
Думав, доля зустрінеться —
Спіткалося горе.
А журавлі летять собі
Додому ключами.
Плаче козак — шляхи биті
Заросли тернами.

Вірш "Думка" написано Тарасом Шевченком у 1838 році і вперше видано в альманасі «Ластівка» (с. 312 — 313), пізніше - в "Кобзарі" (1860). Потім він регулярно друкується у різних виданнях, зокрема збірках віршів для дітей ("Мені тринадцятий минало" 1994 року та ін.). Тему вірша — шукання долі молодим козаком — запозичено з народної пісні, його мотиви й образи мають численні паралелі в народних піснях.

За матеріалами: Тарас Шевченко, збірка віршів для дітей "Мені тринадцятий минало". Художник К. Штанко. Київ, "Веселка", 1994.

Читайте твори Тараса Шевченка на нашому сайті:

Твори Тараса Шевченка

Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка.