Леся Храплива-Щур
З НОВИМ РОКОМ
Рукавиця в нас глибока
І багато зерна в ній.
З новим щастям, з Новим Роком
Добру долю всім носій:
Хай, неначе мак шовковий,
Діти-квіти в нас ростуть,
Хай сповняються любови
До Країни, де їх ждуть.
Хай весна ясна їм буде,
Як Пречистої покров,
Літо повне хай прибуде,
Мов доспілий колос знов.
Добру мудрість в серце дітям
Осінь хай наллє сама.
І морозним казки квітом
Хай чарує їх зима.
Хай від року та до року
Бог веде в щасливу путь:
В світ далекий, в світ широкий,
В ту Країну, де їх ждуть.
Рукавиця в нас глибока,
Не забракне зерна в ній:
Сійся-сійся з Новим Роком
І на кращу долю спій!
* * *
РІЗДВЯНА ПОДОРОЖ
Впав сніжок біленький,
Покрив всі дороги.
Питається Святий Йосип
Ісуса малого:
— Ой, запряг я сани,
Та скажи, Дитино,
Куди хочеш поїхати,
Та в яку країну?
Чи в яку щасливу,
Чи в яку багату,
Щоб Дитя Господнє
Вміла привітати.
Сплеснула в долоні
Божая Дитина:
— Хай несуть нас коні
Там, де Україна.
Заломила руки
У тривозі Мати:
— Там панує Ірод;
Там не гостювати!
А Дитя Ласкаве
Відповіло стиха:
— Там нам побувати,
Де найгірше лихо!
Занести нам вістку
В кожную хатину: —
Правда запанує,
Лютий Ірод згине!
Усміхнулась Мати,
Сіли в срібні сани
І в наш край помчались
Сніжними шляхами.
* * *
ЗІРКА
У подільській, білій хаті,
Задзвонили зорі в хорі,
Заспівали янголята.
Янголятко срібнокриле
У подолок взяло зорі
І на землю полетіло
Крізь просвітлені простори.
Надлетіла хмарка біла,
Янголятко зачепила,
Ясні зорі покотились,
Поміж хмарки розгубились.
Затремтіли сльози-роси
В оченятах янголяти,
Що зірок блискучих досі
Ще не може позбирати.
А сьогодні в нас ялинка
І усміхнена Матуся,
Я чемненька, веселенька,
З сестричками не сварюся.
Гарно вранці помолилась,
Помагаю всім, як треба;
А це певно закотилась
В моє серце — зірка з неба!
* * *
НАДВОРІ ТЕМНІЄ
Надворі темніє,
Сніг густий паде,
Стежкою в завії
Хтось до нас іде.
Двері відчинились,
Блиснула звізда!
Школярі це милі,
З ними — коляда.
Ця сама колядка,
Той святковий спів,
Що в отроків княжих,
В джурів козаків.
Ту саму колядку
Почерез віки
Принесли нам в хату
Нині діточки:
Що лежить на сіні
В яслах Божий Син,
Мир дасть Україні,
Іроду — загин!
* * *
ХТО ЦЕ СТУКАЄ: ГУР, ГУРР
Хто це стукає: гур, гурр...
— У віконце?
— Дід Снігур.
— Я на вулиці всю днину,
І мітлою безупину
Змітав вліво, змітав вправо
Білий сніг чистенько, жваво,
Щоб не впав хто на дорозі,
Не боліли руці-нозі.
Та скажіть: чи вчора, прошу,
Й ви зробили щось хороше?
* * *
РІЗДВО
Різдво... Засніжені хати
Далеко за морями...
Та хоч туди далеко йти,
Різдво і тут із нами.
Дідух із ярих колосків
Ввійшов повагом в двері:
То духи прадідів-дідів
Засіли до вечері.
Кутя солодка на столах
Із меду та пшениці,
Що виростала на ланах
Із чорної землиці.
А під столом горішків рій
Поміж пахучим сіном:
На ньому в хаточці малій
Лежить Свята Дитина.
Воскова свічка на столі,
Бо свято світле нині,
В хатах у нас по всій землі,
Як там, на Україні!
Мандрує теж вертеп новий
Від хати та до хати.
Так звикло празник дорогий
Бурсацтво зустрічати.
Летить молитва звідусіль
До Божого Дитяти:
Вернутись нам до рідних піль,
Принести дар багатий.
І ці молитви долетять,
До ніг впадуть Дитяті...
Різдво, і Божа благодать
По українській хаті.
* * *
НОВАЦЬКЕ РІЗДВО *
Засвітили зорі,
Ясно серед піль,
Янгольськії хори
Чути звідусіль.
Радощами свята
Сипле іскри сніг.
Новаки завзято
Йдуть з чужих доріг.
На велике свято
Роздзвонився дзвін:
Йдуть вони віддати
Богові поклін.
Зірка просвітила
До вертепу шлях,
Де Марія Сина
Бавить на руках.
Чути там колядки
Стародавній спів:
Божеє Дитятко
В крузі новаків!
Рученьки Дитяти
Їх благословлять,
Вчитися, зростати,
Волі добувать.
Волі добувати
У великі дні,
Правду знов вітати
В рідній стороні.
* новаки - в пластовій термінології новатцво (англ. відповідники: Cub Scout (хл.) та Brownie Guide (дів.)) — це, з уваги на вік членів, перша виховна спільнота Пласту, тобто спільнота дітей у віці від закінчених 6 до закінчених 11 років.
* * *
В НАС НЕДІЛЯ
В нас: неділя. Школярі
На снігу та на дворі,
На льоду та на ставку
Чути пісню їх грімку.
Нині свято. Діточки
Взяли лещата й санки,
Прив'язали ковзани,
Їх не зловиш! — не гони!
Задзвонив великий дзвін;
Всіх у церкву кличе він.
Всі побігли, лиш стоїть
На горбку зі снігу дід.
* * *
ЛІЧИЛКА
На ялинці зірка — раз!
На ялинці два горішки — раз, два!
На ялинці три цукорки — раз, два, три!
І чотири шоколядки — раз, два, три, чотири!
На ялинці яблучко рум'яне —
Хто досягне, той те яблучко дістане!
Ось вертеп ми змайстрували
І ляльки поодягали,
Так, як бурсаки давненько,
Ставимо вертеп гарненько:
Ждуть, замовкли усі люди...
Янгол пастирів ось будить,
Хай візьмуть свої ягнята,
Щоб Месії дарувати.
Розцвіла зоря велика -—
Йдуть зі сходу три владики,
Ірод-цар поганий гине.
Йде козак із України,
Циган, чорт і жид з козою,
Навіть смерть прийшла з косою...
От і втіхи дасть багато
Нам вертеп — в Різдвяне Свято!
Сійся-родися,
Жито-пшениця,
Сіємо долю
Із рукавиці,
Із Новим Роком,
Та по звичаю,
Щоб зійшла воля
Рідному Краю!
Поки сніг біленький,
Дома не сидіти!
На ковзи, лещата,
Тебе просять діти!
З школярами, діду
Ходи, не барися!
Коли ж йти не можеш
То хоч усміхнися!
За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org. Малюнки Колісник Ольги та Харченко Олени.
Читайте також на нашому сайті:
