Різдвяні вірші Марії Хоросницької


Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірш Коляда

 

 

Марія Хоросницька

      КОЛЯДА

Містом білим, новорічним
жвавою ходою
ми за звичаєм предвічним
ходим з колядою.

Коляда-колядка
для мами, для татка
і для всього роду
на добро і згоду.

Побувати в кожнім домі
ми ніяк не в змозі.
Ходим тільки, де знайомі,
де нам по дорозі...

Коляда-колядка
для мами, для татка
і для всього роду
на добро і згоду.

Зустрічають нас гостинно,
а не як попало...
Ми віншуємо уклінно,
з душевним запалом,—
так усім нам українно,
як ще не бувало!..

Коляда-колядка
для мами, для татка
і для всього роду
на добро і згоду.

 


 

 

* * *


Гордо, мов княгиня, 
ходить нічка синя 
в золотій короні, 
з місяцем в долоні...

З місяцем в долоні, 
у косі з зірками, 
в дзвоні-передзвоні 
із колядниками.

 

 


Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірші Коляда, Вертеп, Звізда

 

 

* * *

Під обрусом сіно, 
на обрусі — свічка, 
на всю хату пахне 
свіжа паляничка. 
Під обрусом — сіно 
голубе, дрібненьке. 
На обрусі — миска. 
У мисці — опеньки.

У другій — капуста, 
третя — з голубцями: 
страв дванадцять 
нині є в нашої мами.

На радість дорослим, 
на втіху малечі 
йде до нас у гості 
щедрий, добрий вечір.


* * *


Діти з-за порога, 
діти з-за одвірка 
дивляться на небо, 
чи не сходить зірка.

Блисне перша зірка 
сяйвом променистим, 
мати всіх запросить 
до вечері сісти.
 
Виглянь, виглянь, зірко,
ми тебе чекаєм
на вечерю з нами
за старим звичаєм.

 

 


Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірші Коляда, Вертеп, Звізда

 

 

ВЕРТЕП

В класі єдність, як ніколи,— 
двійки чи не двійки,— 
усім збором після школи — 
гайда до Марійки!

На розмову, на нараду, 
на конкретні дії... 
Вислухати всю громаду, 
що може, що вміє...

Часу начебто й доволі,— 
швидко час минає,— 
треба визначити ролі, 
хто ким бути має...

Хлопці в сварці між собою, 
в гарячих дебатах: 
всі — царями... Щоб козою -
нема кандидата!
 
Праця з кожним персонажем,
ой, нелегка справа!
А вертеп — усяк вам скаже —
це ціла вистава!

Хоч мороки в нас багато, 
не здамо позицій, 
бо яке ж було би свято 
без рідних традицій?!


 

* * *

 


ЗВІЗДА

Звізда велика, дерев’яна 
вся в позолоті аж блищить.
Вже на підході ніч різдвяна — 
у ніч таку ніхто не спить!

І ми в цю ніч не будем спати,— 
один раз в році на ходу,— 
від хати підемо до хати 
і понесем свою звізду.

Минулася пора тривожна, 
коли від ляку всякий блід... 
Тепер колядувати можна — 
усім колядувати слід!

Колядки знав ще наш прапрадід 
від незапам’ятних сторіч.
І ми колядці дуже раді, 
колядуватимем всю ніч.

 

 

 

Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірші Під щедрий вечір, Кутя

 

 

ПІД ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Такий на кухні аромат, 
аж млосно у повітрі.
Мак для куті втирає брат 
у глиняній макітрі.

А я слідкую раз у раз, 
чи не димить із печі...
 Щороку так буває в нас, 
 коли під щедрий вечір.
 
В кімнаті стіл накритий вже, 
для кожного готові: 
тарілка, вилочка з ножем 
й серветка паперова.

В однім кутку — сніпок-дідух, 
у другому — ялинка.
Від пампушків — солодкий дух,
 аж набігає слинка!..
 
Поласував би, та не слід... 
Тоді, як нам у двері 
постукають бабуся й дід, 
всі сядем до вечері.

Стару традицію, мов світ, 
ми бережем як святість: 
коли живі ще баба й дід — 
їм перше місце в хаті!

Щедрівок вивчив я аж сім! 
Ще буду більше знати, 
щедрівки треба знати всім, 
хто піде щедрувати.

 

 


Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірші Під щедрий вечір, Кутя

 

 

КУТЯ

Може, тому,
що з медом, з маком...
Може, тому,
що на порі,—
в народі всім
кутя до смаку,
найбільше,
звісно,— дітворі!

Борщі ми сьорбаєм
частенько,
нерідко кашу
і куліш...
Кутю натомість
солоденьку
їмо
два рази в році лиш!..

На вечір,
що святим зоветься,
й на щедрий вечір —
ось і все!
Хоч як опісля 
заманеться — 
матуся більш 
не принесе!

Такий звичай —
поважна справа.
Додати хочеться лишень:
кутя —
це надзвичайна страва,
кутю ми їли б
кожен день!

 


* * *

 


ПЕРЕД СОБОРОМ

Дивлюсь навкруг, дивлюся вгору —
на куполах блистять хрести...
Від Святоюрського собору
очей не в змозі відвести.

Попри Собор чи раз проходив 
і пролітав я, мов стріла...
А нині, самому на подив, 
ступив я на церковні сходи — 
незрима сила привела.
 
Може, тому, що тут хрестився 
і в серці обізвалось щось?.. 
Може, тому, що не молився, 
не слухав мами — лиш когось?..

У чому річ? Дізнаюсь скоро — 
поможе совість — добрий дух. 
Мені сьогодні просто сором, 
що ріс я досі, як лопух.

 


* * *

 


Працьовитими руками 
будувалися віками 
божі храми,— всі вони 
вчать нас жити без вини: 
шанувати маму, тата, з
аступитися за брата, 
за товариша слабого, 
не привласнити чужого,
старикам віддати шану —
жити чесно, без обману.
Навіть лютим ворогам
вчить прощати божий храм.
Як усім було би гоже,
якби вчення оте боже
проявляв на ділі кожний, —
нам потрібний світ побожний!

 

 За матеріалами: Марія Хоросницька, "Матусина радість". Вірші для дітей. Художник Катерина Суєвалова. Львів, видавництво "Каменяр", 1991 рік. 

 

 

 

Більше Різдвяних поезій на нашому сайті:

Вірші до Різдва
Читайте вірші, присвячені Святу Різдва Христового, від знаних українських авторів: Марійки Підгірянки, Зоряни Живки, Івана Франка, Василя Слапчука, Богдана Лепкого, Марії Хоросницької, Вікторії Шупортяки, Ніни Куфко, Ганни Чубач, Йосипа Струцюка, Костянтини Малицької (Віри Лебедової), Марії Хоросницької, Миколи Вінградовського, Лесі Храпливої-Щур, Володимира Самійленка.

 

Більше творів Марії Хоросницької на "Малій Сторінці":

Дитячі поезії Марії ХоросницькоїМарія Хорисницька уособлювала собою боротьбу з режимами і свою особисту перемогу над ними, бо перебула і пережила як польський, так і німецький, і радянський окупаційні режими – тим їх і перемогла. Всім своїм єством, своїм життям, вірністю українському слову, Україні і своєму величному Львову – Марія Хоросницька виявляла свій Чин боротьби! Кожному з окупантів Марія Хоросницька немовби казала навздогін: "Ото і маєте: не ви мене поховали, а я вас! А мене поховає моя Держава – моя Незалежна Україна". Вже надцять років немає з нами цієї знаної поетеси і чудової людини, але пам’ять людей і пошана творить чудо воскресіння: допоки про людину згадують – вона жива. Для поетів кожне читання їх віршів стає доказом того, що вони живі, тому читайте поезію і згадуйте про незабутню Марію Хоросницьку (Сваричевську). Читайте ілюстровані збірки віршів української поетеси: «Мандрівка по Львову», «Рідне місто пізнаю» та «Матусина радість».

Останні коментарі до сторінки
«Різдвяні вірші Марії Хоросницької »:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми