Олена Журлива
НАШ ВОРКОТИК
Наш Воркотик не гуляє
Ниточки снує-мотає.
Як змотає на клубок,
Вшиє Галі фартушок.
* * *
ВИЙШЛА КІЗОНЬКА ГУЛЯТИ
Вийшла кізонька гуляти,
Походити біля хати,
На подвір'я подивиться,
На зеленую травицю:
Чи густа, чи запашненька,
Чи встелила двір рясненько?
Чи ті гуси, крила білі,
Не стовкли ї|, не збили?
Щоб було чим пробувати,
Козеняток годувати.
* * *
СТОРОЖ
— Гав-гав-гав!
Гав-гав-гав! —
Наш Султан вночі не спав:
Все гасав навколо дому,
Не давав заснуть нікому.
Я, мовляв, усім скажу,
Як я хати стережу:
Не засну ні на хвилину,
Свого діла не покину.
Хай іде найбільший звір,
Встережу од нього двір! —
Так Султанко величався,
Так хвалився-вихвалявся.
Та опівніч до воріт
Підійшов маленький кіт.
Став нявчати, ізігнувся...
Вмить Султан завсе забувся
Як майне за кошеням!
От і сторож пильний вам!
УЗЯЛА ЛИСИЧКА СКРИПКУ
Узяла лисичка скрипку,
Сіла з нотами під липку,
І тонесенький смичок
Грає,
Грає
Гопачок.
Поспішають з лісу звІрі:
Зайченята темно-сірі,
Ще й ведмедики біжать —
Хочуть
Хочуть
Танцювать.
І вовчиця прибігає
З вовченятами із гаю,
Щоб також у коло стать, —
Хочуть
Хочуть
Танцювать.
Жовта білочка спішить
А за нею вслід біжить,
Тупу-тупу, сам Михайло,
Лісовий
Ведмідь
Топтайло.
Всі за лапи узялися,
Почалися танці в лісі.
А лисиця грає, грає
Та у ноти заглядає,
І тонесенький смичок
Все виводить гопачок.
* * *
ХТО ЧИМ ЛЮБИТЬ ЛАСУВАТИ
Свинка каже: — Хрю-хрю-хрю,
Я, картопельку люблю.
Півник голосно кричить:
— Кукурудзи принесіть!
І корівка тут як тут
— А мені травиці жмут.
М'яса ласого шматок
3'в би радо пес Дружок.
В стайні коник заіржав
Мабуть, сіна забажав.
А качата на ставку
Ловлять ряску в холодку
Ну, а з вас, мої малята,
Хто чим любить ласувати?
* * *
ХТО ЦЕ?
Тірлі-тірлі-тірлі-бом!
Хто це скаче бережком?
Скаче прудко по лужку
У зеленім жупанку.
Ще й співає:
— Ква-ква-ква!
В мене мудра голова:
Де б не здибав, де б не стрів
Довгоногих комарів,
Я їх зразу — язиком!
Тірлі-тірлі-тірлі-бом!
Тірлі-тірлі-тірлі-бас! —
Ось і загадка для вас.
* * *
ЛАСТІВКИ
Он ластівкі, щебечучи,
Над берегом летять,
Вони вже пообідали
І питоньки хотять,
Вмочили чорні дзьобики
У річці — і гайда...
Яка ж бо то хорошая
У річечці вода!
* * *
ГИЛЯ, ГИЛЯ, ГУСОНЬКИ
А вже з неба сонечко припіка, припіка,—
Гиля, гиля, гусоньки, до ставка, до ставка.
Гиля, гиля, гусоньки, на ставок, на ставок,
Набігає хвилями холодок, холодок.
Хлюп-хлюп-хлюп! — водиченька у ставку, у ставку.
Гиля, гиля, гусоньки, на ряску, на ряску.
За матеріалами: Журлива Олена. "У нашої Наталі". Збірка віршиків для малят. Художник О. Крилова. Київ, видавництво «Веселка», 1969.
Більше поезій про тваринок на нашому сайті:
Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок — від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена та інших українських авторів.
Більше поезій Олени Журливої на нашому сайті:
Одним з імен, які є гордістю і окрасою нашої країни, є ім’я Олени Костівни Журливої (справжнє прізвище – Котова). Дивіться матеріали про життя поетеси та її ілюстровані твори.
Чудові вірші для дітей: зрозумілі, зворушливі