Повісті Миколи Вінграновського


Повісті Миколи Вінграновського

 
 
Микола Вінграновський, повість Первінка
"Микола добігав до райцентру. Околичні вулиці степового райцентру були без хат і дерев — купи цегли, та глини, та уламків. Миколка біг далі. На перехресті двох таких мертвих вулиць він зупинився; в який його бік тепер?.." (Микола Вінграновський)
 
 
Микола Вінграновський. Сіроманець. Повість для дітей. Малюнки Володимира Качальського.
"Вночі прийшла осінь, і вовк хмукнув на сизий листок ожини, хмукнув і сказав: «Ого-го!» Тоді він підняв лапу і лапою вмився. Промив очі, пострушував з себе листя, послухав свист синиці і знову ліг. "Далеко! — сказав він собі.— А навіщо?" Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом, і така дорога лежала за ним, що аж за Одесою і за Єгиптом виднілася кожна бадилина. Вовк лежав між грибами, очима у поле, і над ним по листочку опадав ліс. Звали його Сіроманцем, і він був найстарішим вовком у світі..."(Микола Вінграновський)

Останні коментарі до сторінки
«Повісті Миколи Вінграновського»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми