Платон Воронько. "Виростеш за роки, підеш в світ широкий, — не забудь мене" - цикл віршів для дітей зі збірки "На рідному порозі"


 

 

Платон Воронько. На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

Платон Воронько

НА РІДНОМУ ПОРОЗІ

(вірші, поеми, казки​)  

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

ВИРОСТЕШ ЗА РОКИ, ПІДЕШ В СВІТ ШИРОКИЙ, — НЕ ЗАБУДЬ МЕНЕ

 

 

Завантажити текст циклу віршів Платона Воронька "Виростеш за роки, підеш в сеіт широкий, — не забудь мене" (txt.zip)

 

 

 

Зміст:

Липка
Облітав журавель 
Гуси-лебеді летять 
Весняночка 
Ручаї течуть 
Оленка маленька 
Хмарка 
Журавлики линуть 
Бараболин рід 
Осінь 
Наше ластів’я 
Наша мама 
Бублик і паляниця 

 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Облітав журавель.

 

 

Облітав журавель

Облітав журавель 
Сто морів, сто земель, 
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля? — 
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!

 

* * *

 

Липка

Я, маленька липка, 
Виросту велика, —
Не ламай мене.

Я медовим цвітом 
Зацвіту над світом, 
Бережи мене.

Тінь тобі я кину 
У гарячу днину,—
Ти шануй мене.

Від дощу сховаю 
Вранці серед маю,—
Ти полий мене.

Будемо з тобою 
Ми рости обоє,—
Ти люби мене.

Виростеш за роки,
Підеш в світ широкий, — 
Не забудь мене.

 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Гуси-лебеді летять.

 

 

Гуси-лебеді летять

Гуси-лебеді летять, 
Просять їсти, квилять 
Я поставила пшениці 
У дубовому коритці.

Гуси не сідають,
Далі пролітають —
В рідні луговиська,
В добрі пасовиська. 


* * *


Весняночка
 
— Весно-весно-весняночко!
— Чого тобі, Оксаночко?
— Хочу пролісків блакитних, 
Ранків сонячних, привітних, 
Щоб «Весняночка» на полі 
Задзвеніла в дружнім колі. — 
Усміхнулася весна:
— Ось тобі, Оксанко, на: 
Рясти, проліски блакитні, 
Ранки сонячні, привітні.—
І «Весняночка» на полі 
Задзвеніла в дружнім колі. 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Весняночка.

 

 

Оленка маленька

— Оленко маленька,
Чому ти раденька?
— Бо в мене весела рідня.

— Чому в тебе очі 
Такі голубенькі?
— На небо дивлюся щодня.

— Чому це у квітах 
У тебе сукенка?
— В квітник я ходжу по росі.

— Розумна Оленко,
Чому ж ти маленька?
— Тому я маленька,
Що звуся Оленка,—
Оленки маленькі усі.


* * *

 

Ручаї течуть

Ручаї течуть,
Білу піну тчуть.
По низинах, луговинах 
Ручаї течуть.

— Ручаї-річки,
Нам на хусточки
Ви б наткали полотенця, 
Ручаї-річки!

— Ми не тчем хусток,
А поллєм льонок,
З нього будуть вам хустини 
Білі, мов димок.

Ручаї течуть,
Білу піну тчуть.
По низинах, луговинах 
Пагінці ростуть. 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Ручаї течуть.

 

 

Бараболин рід
 
У картоплі-бараболі 
Діти виросли у полі.
Як пішли ми їх збирати, 
Наносили два кагати. 
Стільки діток там було — 
Ледь в село їх довезло
Сто машин і сто підвід. 
Отакий в картоплі рід. 


* * *

 

Хмарка

В літнє небо вийшла хмарка, 
Хмарці стало дуже парко, 
Облилась вона дощем.
А малята під кущем 
Їй гукали:
— Мила хмарко,
Хай частіше буде парко, 
Проливай дощі-хлющі 
На городи, на кущі,
На жита, на пшениці —
Буде хліб нам і млинці,
Буде каша, буде борщ.
Лий нам, хмарко, щедрий дощ! 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Хмарка.

 

 

Журавлики линуть

Журавлики линуть: 
«Курли та курли.
Ми з краю свого 
В чужину попливли.
I там, за морями,
В далекім краю, 
Згадаєм не раз 
Про Вітчизну свою, 
Де вивели діток,
Де гнізда звили». 
Журавлики линуть: 
«Курли та курли».

Під ними родюча 
Безмежна земля. 
Стерня золотіє, 
Парує рілля.
Усе тут знайоме 
І рідне усе.
А вітер холодний 
Удалеч несе, 
Їм люди гукають: 
«Здорові були!» 
Журавлики ніжно: 
«Курли!
Курли!»

Весна.
Із-за моря 
Летять журавлі.
Поля зеленіють 
У раннім теплі,
І проліском, рястом 
Квітують ліси. 
Вітчизна співає 
На всі голоси.
Підводиться сонце 
З нічної імли. 
Журавлики радо: 
«Курли!» 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Журавлики линуть.

 

 

Наше ластів'я

Над ганком гніздо ластів’яче, 
У нім ластів’ята малі. 
Одненьке упало і плаче 
В дворі, на холодній землі.

Ми влізли під дах по драбині 
Й поклали в гніздо пташеня.
І ластівка хворій дитині 
Приносила ліки щодня.

І ми ластів’я доглядали, 
Казали:
«То наше пищить».
З драбини його годували, 
Давали по крапельці пить.

А вчора дивились, раділи, 
Коли до гаїв за село 
З гнізда ластів’ята летіли — 
Між ними і наше було. 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Наше ластів'я.

 

 

Осінь

Осінь брала відра золоті, 
Пшениці озимі поливала, 
Потім сіла при людській путі 
І зернята дітям роздавала,
Не прості зернята —
Золоті.

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Осінь.

 

 

 

Наша мама
 
Наша мама у артілі 
Робить на пекарні, 
Випікає білі-білі 
Паляниці гарні. 

А для нашого садка 
Ще біліша є мука,
І вона з тії муки 
Нам готує пиріжки.

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Наша мама.

 

 

Бублик і паляниця

Бублик житній паляниці 
Говорив хвастливо:
— Ти засмагла, чорнолиця — 
Зовсім не вродлива. 

Я ж біленький, солоденький, 
Вигнутий красиво,
У малечі викликаю 
Посмішку щасливу. 

І сказала хвастунові 
Паляниця свіжа:
— Ти — для діток подарунок, 
Я — буденна їжа.

Я до кожної родини 
Йду щодня до хати.
Ти, як гість, у дім приходиш, 
Я ж — як рідна мати.

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних. Бублик і паляниця.

За матеріалами: Платон Воронько. "На рідному порозі". Вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних. Київ, видавництво "Веселка", 1983 рік, стор. 7 - 12.

 

                

 

Усі поезії з книги Платона Воронька "На рідному порозі"  читайте на "Малій Сторінці":

Платон Воронько. На рідному порозі. Книга - вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних."...Ще з дитячих років стали нерозривними для Платона Воронька на все життя поняття праці й пісні. Адже батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня, гартована у батьковому горні, бо вона, вбираючи в себе всі болі й радощі життя, сама ставала його невід’ємною часткою. Не випадково поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей. Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід’ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." (Анатолій Костецький) 

 

 

Більше творів Платона Воронька на нашому сайті:

Платон Микитович Воронько — визначний український поет.Платон Микитович Воронько — визначний український поет, учасник Другої світової війни. З воєнних випробувань Платон Воронько виніс незабутні враження, пам’ять про фронтових побратимів, що наснажувала всю його творчість. Платон Микитович Воронько створив чимало героїко-патріотичних поезій, поем, зворушливих ліричних віршів, а також творів для дітей. Його поезії властива широта жанрового діапазону, роздумливість, життєва правдивість, глибина переживання, ритмомелодійна своєрідність, збагачена народнопісенними традиціями. Деякі вірші Платона Воронька покладено на музику. За книгу поезій «Повінь» П. М. Воронько у 1972 році був удостоєний Державної (нині — Національної) премії України ім. Т. Г. Шевченка.


Останні коментарі до сторінки
«Платон Воронько. "Виростеш за роки, підеш в світ широкий, — не забудь мене" - цикл віршів для дітей зі збірки "На рідному порозі"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми