"Писанки Оксанки". Казка Лесі Храпливої-Щур зі збірки "Писанка українським дітям"


Леся Храплива-Щур

ПИСАНКИ ОКСАНКИ

Казка

Великдень. Леся Храплива-Щур. Казка про Писанку

 

Стукає — розносить вістку лісом дятел:
— Буде завтра Оксанка писанки писати!

Великдень. Леся Храплива-Щур. Казка про ПисанкуШепнув на вушко зайчик хом'якові:
— Уже й краски у горщиках готові!

А жовтий лис переказав куниці:
— Купила вчора воску у крамниці!

Сказав ведмідь, гостюючи у вовка:
— І писальце вже є: тоненьке, наче голка!

Отак то лісом ці вістки ходили, аж їх почули дві нечисті сили, що людям шкодять, тихо не сидять: один був чортик Куць, а другий Паць.

Почухали чорти потилицю немиту і раду радили, що й як би їм зробити, щоб не змогла Оксанка писанок писати, Великдень — Боже свято звеличати.
Зібралися вони під ніч, коли вже темно всюди, коли спокійно сплять всі добрі люди, та ще взяли з собою молоточки, щоб писанки оці побити на шматочки.
Великдень. Казка Лесі Храпливої-ЩурВже під Оксанчину прийшли — примандрували хату, та двері замкнені — і нікуди дістатись. Глип — мишача є дірка край порога. Туди пролізти, може, буде змога?
Були б мабуть якось пролізли нишком, та їм на лихо пробудилась мишка. Вона не раз кришками проживлялась при Оксані, тож не хотіла, щоб у хатку йшли чорти погані. Погналася за ними, скільки сили і Куцеві хвостяку відкусила...
Хоч хвіст пропав, добрались бруднолиці аж до яєць біленьких на полиці! Вже й молоточки підняли високо... Та ба: тут темно, що хоч виколь око! І тільки мала розпочатись праця — по рогах стук Паць Куця, а Куць Паця.
Так вдарились, що аж з полиці впали, туди, де на столі краски стояли. І вилізли із горщиків — ой, нене! — Куць весь червоний, Паць увесь зелений!
Цього доволі, хоч би й для чортяки, тож Куць заплакав, Паць собі заплакав. Не знали, як їм утекти від згуби, бо у норі... там мишка гострить зуби! Не вирватися їм на двір із хати — хотіли хоч в куточок заховатись.
Та ба — нема лихим кутка в кімнаті: біжать сюди — тут на іконі Божа Мати. Біжать туди — книжки там на поличках про козацтво сміле, що то з нечистим жартувати не уміло!

Великдень. Казка Лесі Храпливої-Щур

Так бігав Куць управо, Паць уліво, аж заспівав десь на повітці півень. Засяло сонце, закінчилась нічка, чортяки зникли, наче дим із свічки!
Ви бачили, як на Великдень ранком несла святити писанки Оксанка? Всім людям радість, Богові прослава!
А Куць і Паць? Це вже не наша справа!


 
За матеріалами: Леся Храплива. "Писанка українським дітям". Видавництво "Глобус", Київ,1993. Ілюстрації Петра Андрусева.

 

 Більше творів Лесі Храпливої-Щур:

Леся Євгенівна Храплива - українська письменниця, пластова діячка і педагог на еміграції
Леся Євгенівна Храплива - українська письменниця, пластова діячка і педагог на еміграції. Лесі Храпливій судилося стати українською письменницею. Вона – тонкий лірик, майстер художнього слова. Грунт, на якому зростали її таланти, - це народ і вірна любов до нього.
 
 
 
 
Великдень. Леся Храплива. Казочки
Леся Храплива-Щур написала велику кількість віршів, казок і оповідань для дітей, передусім, для тих маленьких українців, хто волею долі опинився далеко від України, в імміграції, або вже там народився.

 

Читайте віршики про Свято Великодня:

Вірші про Великдень

 

Казочки про Великдень:

Великодня пригода. Казка Лесі Храпливої-Щур

Загублена писанка. Великодня казка від Ірини Мацко

 

Також дивіться:

Великдень. Святкування та народні звичаї

Великодні ігри з крашанками


Останні коментарі до сторінки
«"Писанки Оксанки". Казка Лесі Храпливої-Щур зі збірки "Писанка українським дітям"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми