Оповідання "Через потік" (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський

ЧЕРЕЗ ПОТІК

Оповідання

Андрійко і Ніна, школярі-першокласники, поверталися з школи. На шляху був ярок. Припекло сонце, розтанув сніг, ярком потекла вода.  Шумить бурхливий потік. Стоять перед потоком Андрійко і Ніна.
Андрійко швидко перебрів через потік, став на протилежному березі. Подивився хлопчик на Ніну, й соромно йому стало.
Бо він же в чобітках, а Ніна — в черевичках. Як же вона перебреде?
«Ой, як недобре я зробив,— подумав Андрійко.— Чому я зразу не побачив, що Ніна в черевичках?»
Андрійко перебрів потік назад, підійшов до Ніни й каже:
—  Це я хотів довідатись, чи глибоко.   Бо   переправлятися   будемо вдвох.
—  Як? — здивувалась     Ніна.— Адже я в черевичках.
—  Сідай мені на спину,— сказав Андрійко.
Ніна сіла на спину Андрійкові, й хлопчик перевіз її.

За матеріалами: "12 місяців", настільна книга-календар, 1990, стор. 149.

Більше творів  для дітей Василя Сухомлинського на нашому сайті:

У 1926 - 1933 роках В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.