|
Наталя Карпенко
НЕСПРОСТА...
Всі у світі неспроста
Миколаю шлють листа.
Ти чому не написав?
Не кажи, що ти не знав!
– Ні! Я хочу все-все-все,
Миколай не донесе!
* * *
ЧЕКАЮ!
Святий Миколаю,
На тебе чекаю,
Всю ніч під подушку
Свою заглядаю.
У тебе гостинці
Мені і Даринці,
Для нашого брата,
Для мами і тата.
Ти всім помагаєш,
Про кожного дбаєш,
Старого й малого
За руку тримаєш.
Твоє милосердя
За приклад у всьому.
Ти різочки зроду
Не кинув нікому.
* * *
МИКОЛАЮ
– Миколаю, Миколаю,
Я всю ніч тебе чекаю.
Хтось іде! Це мама й тато
Зазирнули до кімнати.
І вони його чекають,
На годинник поглядають.
Миколай? Та ні. Це вітер
Рукавом дороги витер.
Миколай? Та ні. Це Нявчик
Закотив під ліжко м’ячик.
Цок! Годинник щось цокоче,
Я не сплю, і він не хоче.
Цок-цок -цок! Це кінь крилатий
Креше зорі коло хати.
Цок-цок-цок! – Прокинься, сплюшко,
Шепче сон мені на вушко.
– Я ж не спав! Невже заснув?
Миколая не почув,
Миколая не побачив.
От і маєш, знов невдача!
|
