"Любов" - вірш Василя Симоненка


Василь Симоненко

ЛЮБОВ

Дзвенять німою тугою ліси,
Коли їх ніч тремтлива обнімає
І від очей у ревності ховає
Принади їх первісної краси.

Бринять живою радістю ліси,
Як ранок спалахне на небокраї,
Як сонце огняне завісу піднімає
Із їх первісної і чистої краси.

Мені здається,— може, я не знаю,
Було і буде так у всі часи:
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.

І тому світ завжди благословляє
І сонце, що встає, і серце, що кохає.
04.12.1956

 

За матеріалами: Василь Симоненко. На схрещених мечах: вибрані твори, 3-є видання. Упорядкування В.Л. Костюченко. Київ. Університетське видавництво "Пульсари", 2004, стор. 27.

 

Більше поезій Василя Симоненка на нашому сайті:

Василь Симоненко: життєпис, поезії

Василь СимоненкоЖиття Василя Симоненка було коротким, як спалах. Та живе його щира й прониклива поезія, що, за словами Олеся Гончара, вийшла із самих глибин народного життя. Вона виспівана з мудрості народу, з його горя  і звитяжної боротьби. Звідси цей непоборний дух, яким вона пройнята, звідси та розпашіла пристрасть, яка буяє в ній…

 

 

 

 

Більше віршів про кохання дивіться у розділі нашого сайту:

Вірші про кохання та про любов

вірші про коханняВ добірці "Вірші про кохання" публікуємо поезію видатних українських і зарубіжних поетів різних епох: Роберта Бернса, Лесі Українки, Павла Тичини, Олександра Олеся, Володимира Підпалого, Володимира Сосюри, Івана Коваленка, Ліни Костенко, Івана Франка, Василя Симоненка, Михайла Старицького, Івана Малковича, Миколи Вороного, Христі Алчевської, Миколи Томенка, Павла Грабовського, Григорія Воробкевича, Сергія Мартоса, Василя Щурата, Пантелеймона Куліша.

 


Останні коментарі до сторінки
«"Любов" - вірш Василя Симоненка»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми