Віктор Терен
"ДОБРИДЕНЬ! - ВОНА ЗРАДІЄ МЕНІ..."
— Добридень! — вона зрадіє мені
І посміхнеться поштиво.
А щось такого… не думайте, ні, —
Це неможливо.
— Як вам ведеться? Звідки й куди? —
Розпитує співчутливо.
Але прохопитись хоч раз на «ти» —
Це неможливо.
— Куштуйте солодкий зелений горох,
А хочете — чорносливи… —
Але, щоб несли твій кошик удвох, —
Це неможливо.
Ось уже й голос прощально зів’яв:
— Бувайте! Живіть щасливо! —
Але ж без тебе, люба моя,
Це неможливо.
І як тебе втримать?
Віддав би свій плащ,
Якби почалася злива.
А небо яснісіньке — і хоч плач —
Це неможливо.
А нас іще стільки дощів не мине,
Майбутня моя дружино.
І стільки разів ти зупиниш мене —
Це неможливо.
І хто б мені допоміг зрозуміть
(А може, це й не важливо?) —
Що, де і в яку мить
Можливо і неможливо.
(1982)
* * *
СУПЕРЕЧНІСТЬ
Не витримувати брутального тону, дріб’язкових причіпок,
не потурати забаганкам,
не підтакувати побіжно, навіть не вслухаючись у слова,
не… не…
Отак виборювати своє суперечливе щастя.
Воно — як сіль,
кожна крупинка різка й пекуча,
але й необхідна, аби присолити
усе, чим живемо,
хліб нашого буття.
Щоб вільно й спокійно йти берегом річки,
ловити повів вітерця,
не тьмаритися муками совісті і помічати захід сонця,
переплески зір в глибинах Дніпра.
(1983)
* * *
ДИТИНСТВО І НЕНАВИСТЬ
Кожного дня повз нашу хату проходили
військовополонені, що працювали на бурякопункті,
І кожного дня я їх розстрілював зі свого
соняшникового автомата.
Солдати розбігалися в паніці,
Падали.
З величезних ран цебеніла кров
і заливала спориш.
Вони просили пощади.
Я б стріляв до сьогодні, коли б не мама.
— Синку, — сказала вона, —
Витягни квочку, заплуталася в гудинні,
Та згреби бур’янець, що я наполола,
віднеси на межу, Перепни телятко.
Шкарубкою,
Лагідною долонею
Вона визбирувала ненависть
З моїх насуплених бровенят.
(1982)
* * *
ЛІТО МИНУЛО
1
Вітер гортає пожовклі афіші минулого літа…
Південь від нас даленів. Десь на промоклих дорогах
Шини авто залишають свій безкінечний автограф.
Айстри після прем’єри горнуться до актора…
2
Метеоролог розгублений. Знову цигарку палить:
Всупереч всім прогнозам,
Листя за день
Опало!
І, в розрахунках збившись, він підіймає брови,
Дивиться на будинків триповерхові дроби.
Вплуталися циклони в хмари і в логарифми…
В ринвах
Полощеться риба
Срібна.
3
…Виїхав з міста.
Навколо
Застигли ліси вікові.
Наче розкидані гривни, гриби помічаю в траві.
Тільки стоять на розорах, як полем іти навпрошки,
Схилені чорні соняхи, мов спалені сірники.
(1978)
* * *
СПАСИБІ, МЕТРО. ЗА ТЕ, ЩО В ГРУДНЕВІ МОРОЗИ...
Спасибі, метро. За те, що в грудневі морози,
Коли закрутило снігами і крига спинила Дніпро,
Навпроти аптеки я з нею стрічався на розі,
І вздовж Ботанічного саду ми бігли до тебе, метро.
Ми бігли туди, на твій ескалатор, а потім,
Ступивши на сходинку вище, неначе зійшовши на трон,
Вона мої щоки, пошерхлі на вітрі холоднім,
В долонях своїх зігрівала… Ти все пам’ятаєш, метро.
Ну що мені з нею було до тісного пасажу,
Вальяжних кав’ярень, і джазу, і навіть сумного П’єро?
Ми знову сідали в зелені твої диліжанси,
І нас, ніби давніх знайомих, ти вкотре приймало, метро.
О, як це не вперше, і ким починалося, хтозна:
Під’їзди… тераси… вагони… чи й просто небесне шатро.
Любов, мабуть, завжди бездомна. Спасибі за те, що бездомна!
Бо значить, не держиться домом. Спасибі за неї, метро.
(1980)
* * *
КОЗА-ДЕРЕЗА
В хаті хитнувся морок,
Впала з гвіздочка клямка.
Мама зайшла знадвору:
— Що ж ти, дурненький,
плакав?
— Мамо,
Он біля печі
Дибки стоїть коза.
З хати прогнать нас хоче,
Що вже я їй не казав.
Ніжками затупоче,
Скочить на полик вмить…
— Синку,
То ж на кілочках
Одяг старий висить!
Ось напитала жару,
В мисочці принесла,
Світло запалим заразт
Щезне марюка зла.
…Гільза-каганчик блимаєт
Тіні на півстіни.
Сіла мати з дитиною
Лущити качани.
Хлопчик по крихті відщипує
Від просяного коржа.
Тіні фашистів за шибкою.
Постріл. Коза-дереза.
(1981)
За матеріалами: "Антологія української поезії". Том 6. Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1986 рік.
Інші твори Віктора Терена на нашому сайті:
