Дитячі оповідання Галини Ткачук


Галина Ткачук, оповідання для дітей

 

Галина Ткачук - поетеса, прозаїк, літературознавець. Вона народилася 27 серпня 1985 року в місті Хмельницький. Закінчила Національний університет «Киево-Могилянська академія» за фахом «Літературознавство та історія літератури» та аспірантуру кафедри філології Києво-Могилянської академії (дослідження образу міста в українській дитячій прозі). Працювала редактором, зокрема редагувала літературний додаток журналу для підлітків «Однокласник». Галина Ткачук - учасник багатьох мистецьких акцій та проектів. Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), повістей та оповідань «Славка» (2006), поезій українською та польською мовами «Я та інші красуні», повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011); публікацій в антологіях «Дві тонни» (2007), «Хлопчик-дівчинка» (2008), «Сновиди: Сни українських письменників» (2010), «Як вони провели літо, книжка за 24 години» (2011), «30 wierszy zza granicy» (2013), «На Великдень» (2013). Письменниця  також публікується у періодичних виданнях. Твори Галини Ткачук перекладено російською та польською мовами. 

* * *

"Мені завжди подобалося щось вигадувати, не тільки історії. Якось із моєю найкращою подружкою М. ми вирішили понавигадувати нових чудових ігор, щоб грати на вулиці удвох. Аби не забути їх, вирішили скласти по одній грі на кожну літеру абетки. Улюбленою була на літеру У. Правила такі: коли тобі сумно, треба ввечері вийти надвір, залізти на високе дерево, повернутися обличчям до місяця і тихенько завести: «У-у-у-у-у-у!». Ми жодного разу не грали в цю гру. По-моєму, ми жодного разу не грали у більшість вигаданих ігор. Але ж якою насолодою було саме вигадування!.." (Галина Ткачук)

 

На відео: Галина Ткачук розповідає про свої твори "Гойдалка під кленом" та "Вечірні крамниці вулиці Волоської", які тепер читатимуть школярі молодших класів.


Галина Ткачук. Гойдалка під кленом. Оповідання. Малюнки Оксани Були"Ось наш двір. Найкраще в ньому — це майданчик під кленом. А найкраще на майданчику — гойдалка. Якщо розгойдатися дуже сильно, то можна злітати високо-високо. Я літаю — а малюки порпаються в піску. Я літаю — а Марко з’їжджає з гірки. Я літаю — а Марків дід садить квіти між тополею і кленом. Квіти ще не схожі на квіти. Але Марків дід каже, що вони виростуть і зацвітуть у липні. Або навіть раніше, якщо нам пощастить". (Галина Ткачук) 

Галина Ткачук. Нерозмінна монета. Оповідання з книги Вечірні крамниці вулиці Волоської. Малюнки Іветти Ключковської

"Минулого вечора кіт Роман, як і багато інших киян, був у кавунарні «Баштан» на вулиці Сагайдачного. Того дня у Київ привезли перші кавуни, тому всі спраглі цього наїдку птахи та тварини потяглися до кавунарень, тимчасово забувши про існування всіх інших крамниць.
Кіт Роман прийшов у «Баштан» о п’ятій вечора, купив собі велику скибу кавуна за свою нерозмінну монету й сів за столик у кутку, смакуючи наїдком і чекаючи, аби монетка повернулася в кишеню. У «Баштані» тоді було справді гамірно: сновигало багато незнайомців. Роман зауважив кількох чужих котів і великого сірого хом’яка. Саме в ту секунду, коли монетка вкотре дивовижним чином опинилася в правій лапі Романа, яку кіт тримав у кишені, один із незнайомців підсів до нього. Це був худий і довгий коричневий кіт у брилі з несправжньої соломи..." (Галина Ткачук)

Останні коментарі до сторінки
«Дитячі оповідання Галини Ткачук»:
Саша , 2018-02-09 09:09:26, #
коля , 2018-12-11 17:57:04, #
Валерія , 2020-03-26 13:52:47, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 3     + Додати коментар
Топ-теми