|
|
Анатолій Камінчук ЄНОТИ У крамниці єноти І тепер єноти
* * *
ЇЖАЧОК Їжачино-їжачок,
* * *
ДЕ СІНО? — Коте, котино,
* * *
У РУДОЇ БІЛОЧКИ У рудої білочки
* * *
КІТ МУРСІЙ На плиті варю кисіль, Я налив аж повну миску. |
|
|
|
СМІХОТА Кіт пита у кота:
* * *
Тупу-тупу-тупу.
* * *
Кріт Кротович, дядько Дмитро, І кротенята навперегони Кажуть вагони: — Дядьку Дмитро,
* * *
— Цапе-цапино, — Був я на лузі,
* * *
До млина біля ріки На плечах несуть мішки
* * *
Копитцями цоки-цок,
* * *
ВЕДМЕЖІ СНИ Вже ведмідь заліз в барліг
* * *
Риба кит живе у морі.
* * *
АВТОМОБІЛЬ Сірий заєць,
* * *
(За народними мотивами) Песик біля печі Киця на віконці
* * *
Де ступив чорногуз,
* * *
АВТОБУС Авто-авто-автобус, Дві жирафи вносять арфу, Бегемоти вносять ноти, Вони їдуть в дитсадок — |
|
За матеріалами: Камінчук Анатолій. "Дятлик школу відкриває". Художник Ковальчук Вікторія. Видавництво «Веселка», 1989.
Більше поезій про тваринний світ на "Малій Сторінці:
Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок — від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена та інших українських авторів.
Більше віршів Анатолія Камінчука на нашому сайті:
"... Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося побачене диво за вікном перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі, захурделила сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця. Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи. Похвалила за малювання. А тоді мені забажалося ще й віршики до малюнків зробити. Не пам'ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила. Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята. (Анатолій Камінчук)