Григір Тютюнник. Оповідання "Додому, додому..."


 

Григір Тютюнник

ДОДОМУ, ДОДОМУ...

(оповідання)

 

Григір Тютюнник, Додому додому, оповідання для дітейТак непомітно й літечко збігло. Сонце стало нижче ходити над землею, і хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло, як раніше. На груші, що ніби ще цвіла, жовтіли кругленькі пахучі гнилички й осипалися додолу, а деревцята на розсаднику підросли, уквітчалися густим листям — тепер їм ні гайворони, ні вепри не страшні: гайворони не подужають висмикнути, вепрам зміцніле коріння не смакує.
І от настав день, коли Данило востаннє обходить розсадник, обмотує перевесельцями з сіна наймолодші деревцята, щоб не мерзли в люті морози, а старіші й так перезимують. Тоді каже до Кузьки:
— Будемо, Кузьмо, збиратися та вирушати додому.
Невесело каже, бо йти йому з лісу не хочеться: звик тут за літо серед зеленого шуму дерев, тиші та ясного сонечка...
І знову, як і весною, складає Данило у лантух своє добро, замикає сторожку, рушницю в руки і гайда. А ліс прощально шумить йому услід і ронить пожовкле листя під ноги. Данило думає про те, що незабаром настане зима і йому треба буде щовечора, натягши на плечі кожух та прихопивши рушницю, йти на колгоспні ферми сторожувати худобу. А Кузька радіє, бо скучив уже і за крикливою бабою Оксьоншею, і за хлібом, умоченим у молоко, і за приятелем своїм Шарком із сусідського двору...
Вийшли з лісу на луки. Сіна тут уже було давно скошено й звезено у стоги, лелек не видно, відлетіли, тільки ящірки шастали інколи обіч дороги та маленькі сірі пташки-посмітюшки спурхували попереду.
Вже недалеко було до села, коли Данило з Кузькою почули позаду:
— Кр-р... Кра...
Оглянулися — Однокрил! Біжить підстрибом, махає одним крилом, а друге по землі волочиться.
— О! — весело сказав Данило.— А ми з Кузькою думали, що ти у своєму лісі зостанешся. Правильно зробив, що не покинув нашого гурту. Бо самому добре, а гуртом краще!
І далі пішли втрьох: попереду Данило, за ним Кузька, за Кузькою Однокрил.

За матеріалами: Тютюнник Григір. Однокрил. Оповідання для дітей. Художник Яким Левич. Видавництво «Веселка», 1974 рік, стор. 24 - 25.

 

 

Більше творів Григора Тютюнника на нашому сайті:

Григір Тютюнник, коротка біографіяУкраїнську художню прозу неможливо уявити без вагомої літературної спадщини Григора Тютюнника. Письменник у своїй творчості обрав жанр традиційний для нашої літератури - оповідання, повість. Правдивість зображуваних людських характерів, художня майстерність у відтворенні їхніх вчинків, емоцій - це те, чим найбільше приваблює він читача. Живописець правди - так можна б визначити і творчі принципи, і весь лад душі, а відтак і стиль, позначений яскравою індивідуальністю митця.


Останні коментарі до сторінки
«Григір Тютюнник. Оповідання "Додому, додому..."»:
вчвч , 2017-01-18 16:37:31, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми