Тарас Шевченко
ЧОВЕН
Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою, −
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Пливе човен, води повен −
Ніхто не спиняє;
Може-б спинив рибалонька,
Та його немає.
Гойдається сюди-туди,
Аж серденько мліє!
Без весельця пливе собі,
Куди вітер віє...
Виплив човен, в синє море,
А воно заграло...
Погралися чорні хвилі −
Та й скіпок не стало!
Недовгий шлях, − як човнові
До синього моря, −
Сиротині на чужину,
А там і до горя:
Пограються добрі люди,
Як холодні хвилі,
Поки схочуть, поки стане
В сердешного сили;
Потім собі подивляться,
Як сирота плаче;
Потім спитай − де сирота?
− Не чув і не бачив!
За матеріалами: Тарас Шевченко. Видання "Малий Кобзар для дітей з малюнками", видавництво "Український учитель", 1911. З фонду рідкісних видань Національної бібліотеки України для дітей http://www.chl.kiev.ua/
Більше віршів та поем Тараса Шевченка:
Тарас Шевченко. Вірші для дітей
Любов'ю і турботою про дітей, які є майбутнім народу, наповнена остання книжка Шевченка - його "Буквар". Та навіть у „дорослому” Шевченковому „Кобзарі” є твори, які цікаві дітям - про чарівну українську природу, про лицарів-козаків, про видатне минуле України. Є також і жартівливі вірші. Славний український дух, завдяки Кобзаревому слову, прищепиться і наступним поколінням.
Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...
В цьому розділі пропонуємо публікації, які дотичні до особистості Тараса Григоровича Шевченка.
великий вірш