Вірші для найменшеньких від Юлії Забіяки (відео)


 

На відео: Юлія Забіяка. "Соняшник".

 

Юлія Забіяка (псевдонім – Юлія Еней) народилася 27 липня 1993 року в місті Конотоп Сумської області.  Має бібліотечну освіту (закінчила СФКМіК ім. Д. Бортнянського).  Є учасницею літературної студії «Зажинок».  Пише віршики і прозу переважно для дітей.  Має публікації в газетах: «Абетка казок», «Сумщина», «Студія Тодося Осьмачки», «Дебют», «Журавлик»; журналах: «Пізнайко від 2 до 6», «На крильцях Ангела»; у літератуому альманасі «Viv Art» та книгах: «Слобожанщина», «Заспів», «Натхнення», «Дитяча мрія», «Мама, матінка, матуся».

 

 

 

 

 

Юлія Забіяка

Соняшник

На полі соняшник росте,
І сонце зустрічає.
А хмара темная мине —
Це точно квітка знає!

Зелене поле, рідний край,
Ведуть сюди стежини.
А ти, дитинко, підростай,
Люби свою країну!

 

* * *

 

Де знаходиться Україна?

— Де, мій друже, Україна,
Наша рідна Батьківщина?

Якщо буде твоя ласка,
Підкажи мені, будь ласка.

Відповів мені хлопчина:
— У серцях в нас Україна!

 

* * *

 

Україна

Україна моя — 
Це пшеничні поля,
Тут твоя і моя 
Батьківщина й рідня. 

Це незламний народ,
Що живе на землі.
Україна — це я.
Українці — це ми.

 

* * *

 

Веселка

Дощик сильний закінчився,
В небі Божий знак з'явився. 
Це — веселочка барвиста
Над моїм чудовим містом.

 

* * *

 

Рецепт борщу

Спершу м'ясо беремо
І в каструлю кладемо.
Варимо в воді годину,
Додаємо: картоплини,
 
І квасолю та цибулю,
Моркву та буряк в каструлю, 
Перець, сіль, листок лавровий.
Ось і борщ уже готовий! 

Перед тим, як подавати, 
Не забудьмо ще додати
До знайомої нам страви
Щедру ложечку сметани!

 

* * *

 

Найкращий подарунок

Спить у ліжечку дитятко,
Мами з татом янголятко.
Це — Назарчик наш малий,
Мій племінник дорогий.

Спить хлоп'я і бачить сон: 
В ньому іграшковий слон,
Пістолет, авто, гармата —
Подарунки мами й тата.

Кращий подарунок в світі —
Знають це дорослі й діти, 
Це — любов батьків до нас...
Не мине вона, як час.

Тож батьків не забувайте,
І про маму з татом дбайте! 

 

* * *

 

Хитрі капці

Сумно дівчинці Наталці,
Бо знайти не може капці!
Хитрі, десь вони сховались,
Може, темряви злякались?

Каже мама: "Глянь під ліжко,
Не ховаються там нишком?"
Стало радісно Наталці:
"Дійсно! Є пухнасті капці!"

 

* * *

 

Де живе дощик?

 Де ти, дощику, живеш?
Як  на землю ти ідеш?

 По веселочці  містку
Із хмаринки зараз йду!
Як на пару обернуся
То до хмарки повернуся!

 

* * *

 

Літній дощик

В небі хмарка пропливає,
Літнім дощиком вітає.

Діточки усі радіють,
Підростають та міцніють.

Кажуть: "Нам не треба зливи,
З літнім дощиком щасливі!"

 

* * *

 

Осінні пригоди

Осінь золота 
Ліс обійняла.
І пожовкло листя,
Ягідок намисто 
Підемо збирати
Я, матуся, й тато.
В хованки пограємо —
Так гриби шукаємо. 
Білий гриб у кошику —
Зварить мама борщику!

 

* * *

 

Бабусин рушник

Рушник бабуся вишивала.
Я також їй допомагала:

"Ось квіточка, а ось листок...
Гарненький вийшов рушничок!"

Мене бабуся похвалила:
"Ти 
 вишивальниця уміла!

 

 

 

 

 

 

До святого Миколая

Святий Миколаю,
Тебе я прохаю,
Щоб приніс ти взимку 
Мир в нашу домівку.
В домівку єдину — 
Рідну Украіну!
Все добре хай буде
І радіють люди!

 

* * *

 

Яблуко сміється

Дивлячись на мене,
Яблучко сміялось.
Жовте, не зелене, — 
Дуже вже пишалось.

Не могла я з'їсти 
Яблуко жовтеньке —
То малюнок з книжки
Що придбала ненька!

 

* * *

 

 

Гриб "дощовик їстівний"

З неба дощик ллється.
Гриб малий сміється:
"Не боюся я дощу,
Бо від нього підросту!
Я смачний, як боровик.
Називаюсь — дощовик!"

 

* * *

 

Ромашка

Квіточка я не проста —
Серединка золота!
Маю білі пелюстки,
Зустрічав мене і ти!
Ще, корисний з мене чай.
Хто я, друже, відгадай!

 

 

 

 

Динозаврик

Динозаврик народився.
Каже: "Ось я і з`явився!
Все для мене невідоме,
Велетенське, незнайоме!

"Мамо, тату, де ви? Де?"
Чути кроки... Хтось іде...
Поспішають до маляти 
Динозаври: мама й тато!

 

* * *

 

Равлик

– Скажи мені, равлику,
Куди ти прямуєш?
Скажи мені, равлику,
Де ти заночуєш?

– Є на спинці хатонька.
Всюди я мандрую,
Як настане ніченька –
В хатці заночую.

 

* * *

 

Левенятко

Я – маленьке левенятко,
Звірів цар у мене татко!
Виросту – як він – красивим,
Сильним, мудрим, справедливим!
Ну, а поки буду грати
І навчатися гарчати!

 

* * *

 

Слоненятко

(колискова)

Засинай, моє малятко.
І побачиш слоненятко
В джунглях що живе казкових —
Добре, миле, пречудове.

Допоможеш слоненяті
Квітів гарних назбирати:
Для сестрички, для бабусі,
Та для любої матусі.

Бачать квіти чарівні
Тільки діти уві сні.
Засинай, моє малятко,
Бо чекає слоненятко!

 

* * *

 

Курчатко

В домі гарному був я.
І чекала вся сім'я:
Тато, мама, брат з сестрою,
Що покину я покої.

Дім тісним мені зробився.
Ось і дзьобик знадобився:
Стукав ним, аж поки вийшов —
І в сім'ї нас стало більше.

Дім мій то яйце біленьке,
Я
курчатко, ще маленьке.
У дворі бабусі Галі
Проживатиму й надалі.

Вже потроху підростаю
Скоро з татом заспіваю!

 

 

 

 

Метелик

Спершу гусінню він був,
Потім в коконі заснув.
А як сни всі додивився

Знов ще раз перетворився.
І літає, хоч не пташка.
Що це, друзі, за комашка?

 

* * *

 

Лисенятко і метелик

Лисенятко сумувало:
"Я метелика злякало!
Лиш пограти я хотів,
А крилатий полетів...
Ой! Мені на носик сів!"

 

* * *

 

Лікар

"Ква, ква, ква! — сумує жабка.
Ой! Болить у мене лапка!
Як до школи я піду?
Де я лікаря знайду?"
Рак до неї підповзає,
Співчутливо так питає: 
"Що з тобою, люба жабко? 
Чом лежиш тут ще із ранку?"
Ось лелека прилетів
Але жабки не зустрів.
Лапку вилікував рак
На всі клешні він мастак.

 

* * *


Акула

Риба зубата у морі живе,
За кораблями, буває, пливе.
Хижа вона, ми про неї всі чули.
Хто ж це така? Ну звичайно ...
(акула)

 

* * *

 

Летюча риба

"Ой! Куди летиш, рибинко?"
"Так рятуюся, дитинко,
від морських я хижаків,
щоб ніхто мене не з'їв!"

"В небі ж також небезпечно!"
"Правда це незаперечна,
сподіваюся на себе,
летячи між морем й небом".

 

 

 

 

 


Перший сніг

Ось і випав перший сніг!
Гриць по саночки побіг,
А Марійка кошенятко 
Погукала: "Йди до хатки!"
Та воно лише нявчало...
Що котячою казало?

 

* * *

 

Зима

Каже Зайчику мама Зайчиха:
"Одягатися в білий  вже час,
Щоб Лисиця не скоїла лиха,
На снігу не помітила нас..."

Зайченятко матусеньку слуха,
Шубку білу скоріш одягає.
А надворі мете завірюха,
Килимами сніги  розстеляє.

 

* * *

 

"Зламана" іграшка

— В мене настрій зіпсувався!
Бо мій півник поламався —
Дзьоба він не відкриває,
"Кукуріку!" не співає!"

Та зраділо вмить хлоп'ятко,
Бо порадив слушно  татко:
— Синку, півник — іграшковий,
Заведи, малюче, знову!

 

 

* * *

 

Кіт-хитрун

Кіт ялинку прикрашав,
Сірих мишенят гукав:
"Де ви, гризуни хвостаті?
Швидко йдіть допомагати!

Скоро прийде господиня,
Принесе цукерок, сиру,
сала, м'яса і ковбаски

Буде не життя, а казка!"

Не пускає їх матуся.
Каже: "Я за вас боюся!
Не виходьте, малюки.
Бо коти
то хижаки!"

 

            

Матеріали люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

      Читаймо також на "Малій Сторінці":

"Ось і випав перший сніг!
Гриць по саночки побіг,
А Марійка кошенятко 
Погукала: "Йди до хатки!"
Та воно лише нявчало...
Що котячою казало?"

(Юлія Забіяка)

 

 

 

Painting by Dianne Dengel "Спасибі тобі, моя люба бабусю,
За те, що до Бога мене привела!
Його я пізнала і щиро молюся,
Щоб довго й щасливо ти, рідна, жила!
У тебе робила свої перші кроки,
Хоч падала, все ж піднімалася я.
Спасибі тобі за життєві уроки!
Люблю тебе, рідна бабусю моя!"

(Юлія Забіяка)

 

Лисенятко сумувало:
"Я метелика злякало!
Лиш пограти я хотів,
А крилатий полетів...
Ой! Мені на носик сів!"

(Юлія Забіяка)

 

 

 

 

Різдвяні вірші для дітей від Юлії Забіяки

 Ірина Фартух. Різдво (фрагмент)."Христос ся рождає!" —
Радіють всі люди.
Ця радість лунає 
Колядками всюди:
"Коляд, коляд, колядниця!
У господарів — пшениця,
Сіно, просо і овес.
Буде хай ваш рід увесь
Від біди і зла спасенний,
І навік благословенний!
Колядин, колядин, 
Народився Божий Син!"  

(Юлія Забіяка) 

 

"Святий Миколаю,
Тебе я прохаю,
Щоб приніс ти взимку 
Мир в нашу домівку.
В домівку єдину — 
Рідну Украіну!
Все добре хай буде
І радіють люди!"

(Юлія Забіяка)

 
 

"Велике свято – Великдень". Добірка віршів для дітей від Юлії Забіяки

Малюнок Оксани Цисельської"Йде Великдень – світле свято 
Треба кошика складати.
Паска гарна та смачна 

Страва в ньому головна.
Крашанки пофарбували
І до кошика поклали.
Ще кладемо масло й сир,
Щоб здоровими зрости!"

(Юлія Забіяка)

 

"Почуй мене, Боже,
Дитину маленьку.
Тебе дуже любить
Душа і серденько!
Я хочу з Тобою
Життя все прожити,
Тобі й Україні
На благо служити!"

(Юлія Забіяка)

 

 

Юлія Забіяка. Скарбничка казок для малят

Юлія Забіяка. Збірка казок про їжачка Спуню. Малюнок Головаш Наталії."Їжачок народився навесні. Тоді, коли лише починала пробуджуватися від сну природа. Мама з татом облаштували йому дитячу кімнату, що залишилася від  старших братика та сестрички, які уже виросли. Як відомо, перше,що надається від народження - ім'я. Але ніхто не міг придумати як назвати малого. "Може Пушок чи Колько?" - думав вголос  тато. "Та ні, він не пухнастим буде,коли виросте!" - говорила мама, -"Та й зараз не дуже м'які чи гострі у нього колючки". Як ви вже зрозуміли, поки що їжачок був без імені. Одного разу сестричка повела його на прогулянку. Маля неквапливо брело по стежці та позіхало. Не дійшовши й  до середини шляху, малий заснув і молодша їжачиха понесла його додому..." (Юлія Забіяка)


Останні коментарі до сторінки
«Вірші для найменшеньких від Юлії Забіяки (відео)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми