Володимир Даник. "Отож і... кадрове питання!"

Володимир Даник

ОТОЖ І... КАДРОВЕ ПИТАННЯ!

Завантажити текст статті (txt.zip)

Так, проблем у нас немало... Але ж і нові можливості – з’являються! Ну, наприклад... ось-ось грянуть вибори. А це привід, щоб замислитись. Щоб уважніше глянути і на себе, і на світ, і на болючі питання, які час від часу виникають. А головне – на політиків, яких маємо обирати.
А можливості є. Ну, наприклад... наближаються вибори. І виникли якісь думки щодо цього, і усе це заримувалося. І якщо оце, заримоване, скажімо, оприлюднити у книзі, то книга ця може вийти... не до цих, а вже до наступних виборів. Ну, якщо взагалі вийде на той момент. Але ж тоді може бути відповідним ситуації зовсім інший вірш.
Але ж є... можливості інтернету! Минає зовсім небагато часу і українські читачі (українські виборці!) можуть з написаним ознайомитись. 
Звичайно ж, вірш може виявитись і зовсім нецікавим.  І навіть викликати певне розчарування. Але у нього, вірша, є можливість дійти до читача. І дійти вчасно. А це важливо.
А якщо зростають можливості (і не тільки у читачів і віршотворців), то чому б нам і не вирішувати наші існуючі проблеми?!
Отож... проблема вибору. Отож будь уважним, отож пильнуй, народе український... Бо яких слуг собі обереш, так вони тобі і служитимуть! 
Бо кадрове питання – ніхто не відміняв. І головне, що це кадрове питання адресоване нині не висококваліфікованому відділу кадрів чи досвідченому керівництву, а саме... українському народу. Якого від проблеми вибору відволікають стільки побутових турбот. А проблеми є і не тільки побутові.
Так, проблеми є... Отож саме про наші проблеми. Вірш у іронічному ключі. Чому так?! Бо тема непроста. Отож, щоб голова від неї менше боліла.

На відео: UA: Черкаси. Виборчий округ: співбесіда.

Слухав недавно невелику за часом, але змістовну передачу нашого обласного черкаського радіо. Яке себе нині іменує Українським радіо «Рось». Отож актуальна передача – Смілянський район... троє з кандидатів, що прагнуть пробитися до парламенту.

І з задоволенням констатуєщ – таки навчилися наші радійники працювати... ну, в умовах передвиборного процесу! 
Усе конкретно. Усе стисло. Дві хвилини кожному з кандидатів, щоб звернутися до виборців. Запитання до кожного з політиків – п’ять головних положень вашої програми... І після цього стає у великій мірі очевидним, що ж планує кандидат – щось конкретне робити чи лише... промови проголошувати.
Потім кілька конкретних запитань кожному з кандидатів щодо Смілянського району. Наприклад, два села цього району... У якому з сіл більше населення.
Питання і просте, і непросте.
Це схоже на те, ніби запитати у когось з крутих спортивних знавців – а яка вага була у одного з суперників старшого Кличка на момент їх поєдинку! Та на таке запитання і сам Кличко, може, нині не відповість.
Потім запитання кожному з кандидатів – уже від виборців. Ну, запитують ніби любителі – але на професійному рівні... 
Ось тут радіослухачі і можуть порівняти враження від двохвилинного звернення кандидата до своїх виборців і враження від того, як відповідає кандидат на їх же, виборців, запитання. Бо у першому випадку маємо справу, скоріше всього, з «домашньою заготовкою» учасника, а у другому спостерігаємо, а яке ж уміння у дійової особи – імпровізувати...
Отож і передача була стислою, а за кількістю представленої у ній інформації об’ємною.  
Та і троє кандидатів, що фігурували – люди помітні. А є й інші кандидати по цьому ж округу. То ж прогнозувати щось важко. Можна сказати лише одне – виборцям буде нелегко щось вирішувати.
Отож проблема вибору... Отож будь уважнішим, український народе... Вирішуючи кадрове питання. Ну, щодо власних слуг. Бо це питання важливе. 
Як інколи дехто каже, питання – шкурне... Бо оберемо когось не того, то і хата буде погано заметена, і таргани по столу бігатимуть. Жартую, звичайно ж. 
А завершити хотілося б усе ж на лірико-філософській ноті. Отож і ще один свіжоспечений вірш.
До речі... Кілька слів про те, як створюються вірші. Слухаєш радіо, виступає хтось з експертів. Вже й не пам’ятаю на яку саме тему. А у свідомість врізаються почуті слова:
– В умовах України...
І вже думка – активно запрацювала! І в результаті... Ну, читайте далі.

Статтю надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Читайте також на нашому сайті:

Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р. та 2019 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.