Доброго дня, мої шановні читачі. Як ви вже знаєте, попри диплом україністки я планую реалізуватися як перекладачка художньої літератури. Тож зі студентами з перекладу у своїй шаразі я теж була знайома. І вони поділилися зі мною деякими матеріалами зі своєї навчальної програми. Наприклад, ось цією анкетою перекладача. Хоч вона й створена для студійців цієї спеціальності, та буде корисна й для широкого кола читачів. Я, своєю чергою, відповіла на запитання, як змогла, і пропоную цю інформацію до вашої уваги.
За надання ідеї та списку запитань дякую своїм колегам зі спеціальності «Переклад з англійської мови» Аліні Скидановій, Наталії Легкій та Дмитру Терещенку.
А тепер – до справи:
1. Коли вікно або двері закривають, а коли – зачиняють?
Ніколи не закривають, завжди зачиняють.
2. Коли участь беруть, а коли – приймають?
Ніколи не приймають, завжди беруть.
3. Коли у статті щось відмічають, а коли – відзначають?
У цьому випадку я процитую Петра Одарченка (із конволюту «Про культуру української мови»):
«Відмічення Різдва» – тут віддієслівний іменник утворено від слова «відмічати» в значенні «здійснювати певні заходи з приводу свята». В українській мові в такому значенні вживається «відзначати», «відзначення». Приклади: «Ми відзначаємо свято Різдва». «Україна урочисто відзначила Шевченківські дні». «Відзначення Різдва Христового у народних школах США».
Слово «відмічати» і похідне від нього «відмічення» [] вживається в інших значеннях, а саме :
1) ставити мітку, позначку на чомусь;
2) записувати, реєструвати».
Напр.: «Секретар щось відмічав у списках»
Словник української мови подає ще й третє значення «відмічати» – те саме, що й «відзначити», «відзначати», «зазначити». Але академічний Російсько-український словник відкидає слово «відмічати» в цьому, третьому, значенні й подає такі українські відповідники слова: відзначати, відзначити, зазначати, нотувати, занотовувати, позначити, намітити [і похідні – О. Ш.], зазначений, занотований, позначений, відзначення і т. д.
Отже, Російсько-український словник уникає русизму «відмічення», «відмічати» (48).
Інші поради від Петра Одарченка тут:
4. Чи легко назирці ходити здибочки? Що означають ці слова?
Звісно, що ні
Назирці:
1) Слідом, услід за ким-, чим-небудь, не відстаючи.
3) Не спускаючи очей з когось, чогось.
2) Потай, непомітно для інших; крадькома.
Ходити назирці за кимось – стежити за ким-небудь.
На жаль, слово «здибочки» самостійно не вживається лише у фразеологізмі «ходити на здибочках» – ходити на кінчиках пальців. Судячи з цього фразеологізму, здибочки – це, мабуть, і є кінчики пальців.
5. Чим відмінні їжа і їда?
Їда – це прийом їжі, а їжа – власне те, що вживають під час їди.
6. Посмішка й усмішка?
За Антоненком-Давидовичем, усмішка щира, а посмішка вдавана.
Подаю уривок із його праці «Як ми говоримо»:
Подивімось, як користувались цими словами наша класика й народна мова: «Нехай мати усміхнеться, заплакана мати» (Тарас Шевченко); «Я вам з того світа, любі, усміхнуся» (Тарас Шевченко); «До смерті не забуду його погляду, його усмішки» (Олекса Стороженко); «Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?» (Марко Вовчок); «Нічого, нічого, ні вітру буйного, ні усміху з неба, нічого не треба» (Микола Вороний); «А радість уже осміхається то з одного, то з другого віконця темним червоним вогником» (Степан Васильченко); «І очі сміялись, а на губах перебігав осміх» (Іван Нечуй-Левицький); «А осміхнулось воно як — аж любо глянути!» (з живих уст).
У цих прикладах слова усмішка, усміхатися, усміх, осміх, осміхатися стоять там, де мовиться, що людині весело, приємно, гарно.
Наведемо тепер приклади з словом посмішка: «Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно» (Михайло Коцюбинський); «Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посміхнулась» (Олесь Гончар); «Це… посмішка з мене» (Словник Бориса Грінченка).
Не важко помітити, що тут слова посмішка, посміх, посміхатися передають відтінок іронії, сарказму, кепкування чи глузування з когось. У Словнику української мови Павла Білецького-Носенка слово посміх, що є синонімом до слова посмішка, перекладено тільки словами насмешка, шутка. Подібне бачимо й у Словнику мови Тараса Шевченка Інституту мовознавства АН УРСР, де слово посміх стоїть у тім же значенні. Слова посмішка нема в цих двох словниках. Тим часом у Тараса Шевченка та в інших письменників є похідні іменники від дієслова посміхатися: посмішище («Бо на посмішище ведуть старого дурня научати». — Тарас Шевченко), посміховисько («Робила мій дім посміховиськом та метою всяких дотепів». — Михайло Коцюбинський).
Якщо вже шукати синонімів до слів посмішка, посміхатися, то це будуть насмішка, насміхатися. Проте слід зазначити, що в словах насмішка, насміхатися мовиться не стільки про глузливий вираз обличчя або очей, скільки про глузливий зміст того, що каже смішко або насмішник: «Із матки старенької насміхається» («Українські пісні» Михайла Максимовича); «Ой іде багач, ой іде дукач, насміхається — ой за що, за що бідна голота напивається?» (народна пісня); «Не пущу я, дитя моє, в ліски по горішки, бо вже мені надоїли хлоп’ячі насмішки» (народна пісня)».
Хоча існують й інші думки з цього приводу.
7. Гривна і гривня?
Гривна – металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї.
Гривня:
1) У Київській Русі – срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею.
2) Мідна монета в три, а в деяких місцях – у дві з половиною копійки.
3) Грошова одиниця Української Народної Республіки (1918-1920 рр.).
4) Національна валюта України з 2 вересня 1996 р.; дорівнює 100 копійкам.
8. Чим – проноза і шлапак?
Проноза – спритна, хитра людина; пронира.
Шлапак – тюхтій, роззява. Також іще вживають у значенні «шкарбан», «шкарбун» – старе, стоптане, рване взуття. Є стале словосполучення «старий шкарбан» – стара людина. Однак на сьогодні цей вислів може вважатися ейджистським, тож краще його уникати.
9. Солопій і розвеза?
Нічим не відрізняються, це синоніми.
Солопій – дуже неуважна, некмітлива людина; роззява.
Розвеза – це теж роззява.
10. Нетяга, неборак і горопаха?
Неборака й горопаху можна вважати контекстуальними синонімами. Однак ставити їх в один синонімічний ряд із нетягою вже не вдасться.
Нетяга – бідна, неімуща людина.
Неборак – людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття.
Горопаха – людина, яка постійно живе в горі, біді; бідолаха.
11. Чим відрізняються "волокита" і "волоцюга"?
Значеннями. Це пароніми.
Волокита:
1) Блуканина, поневіряння.
2) Навмисне бюрократичне уповільнення вирішення справи у суді, державній установі; тяганина.
Волоцюга:
1) Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. || Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. || Про того, хто певний час був відсутній дома.
2) Той, хто любить волочитися за ким-небудь.
12. "Небіж" і "небіжчик"?
Це також пароніми, однак у значенні «бідолаха» вони є контекстуальними синонімами.
Небіж (фемінітив – небога, небіжка):
1) Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник.
2) Звертання до чоловіка, молодшого за віком.
3) Бідолаха.
Небіжчик (фемінітив – небіжчиця):
1) Померла людина; покійник.
2) Бідолаха.
13. "Галайда", "гайдамака" і "гайдабура"?
Це також пароніми, усі слова мають різні значення.
Галайда – бродяга.
Гайдамака:
1) Учасник народно-визвольної боротьби 18 ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського та єврейського гніту.
2) Під час іноземної інтервенції та громадянської війни 1918-1920 рр. – солдат особливих кінних частин Центральної Ради, а також загонів Петлюри та Скоропадського.
Гайдабура – пустун, бешкетник.
14. "Панночка" і "панянка"?
Ці слова мають різні значення, однак можуть бути контекстуальними синонімами.
Панночка – зменшено-пестливе до «панна».
Панна:
1) Молода незаміжня поміщиця або дочка пана у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || Дівчина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. || У дореволюційний час – дочка заможних батьків, хазяїв.
2) Ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина.
3) Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до молодих дівчат в Україні та деяких інших країнах.
Панянка:
1) Те саме, що панна.
2) Про розпещену, не призвичаєну до праці дівчину.
3) Незаміжня дівчина.
15. Які на вигляд горобина й журавлина?
Зазвичай горобина має помаранчевий колір, інколи наближений до червоного, однак є й чорноплідна горобина, більш відома як аронія. Журавлина має яскравий червоний, малиновий чи багряний відтінок.
16. Що шиють швець і кравець?
Перший – взуття, другий – одяг.
17. Хто такі харциз і джиґун?
Харциз – розбійник, грабіжник (має знижений регістр, уживається як лайка).
Джиґун:
1) Те саме, що баламут у значенні «особа, яка настирливо залицяється, домагається взаємності в коханні; спокусник».
2) Те саме, що дженджик – особа, яка любить пишно одягатись, пишно одягнена особа; легковажна людина.
18. Що роблять бондар і драгоман?
Бондар – майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра тощо (а ще це український народний хороводний танець).
Драгоман – перекладач при європейському дипломатичному або консульському представництві, у країнах Сходу.
19. А ще "лимар" і "стельмах"?
Лимар – майстер, який виготовляє ремінну збрую.
Принагідно уточнімо, що таке збруя:
1) Предмети для запрягання або сідлання коней та інших тварин; упряж.
2) Спорядження воїна.
Стельмах:
1) Майстер, який робить вози, сани, колеса тощо.
2) Тесляр, тесля.
20. Що виробляють папірня, гута, ґуральня і броварня?
Папірня – папір.
Гута – скло.
Ґуральня – спирт і горілку.
Броварня – пиво.
21. Як перекласти по-тутешньому слово "імплементація"?
Упровадження (чи впровадження, залежно від попереднього звука).
Що таке імплементація (раптом хтось не знає):
1) Здійснення, виконання державою міжнародних правових норм.
2) Введення результатів референдумів у конституцію держави.
22. А "прайс-лист" і "бренд"?
Процитую тут свою статтю:«Як інтегрувати українську мову в життя: порада № 1 – глобалізуймося!»
«Тепер щодо прайс-листа, як його помилково замінюють українським цінником. Цінник – це документ, який засвідчує ціну на один конкретний вид товару. Прайс-лист раніше був відомий нам як «прейскурант», у закладах громадського харчування він досі лишився «меню» або ж набув вужчих назв відповідно до сегменту товарів – «винна карта» (тут лише алкогольні напої), «шоколадна карта» (тут десерти й гарячий шоколад) тощо. Але всі ці назви відображають загальне поняття – перелік послуг чи товарів та їхні ціни».
«Звідки мода вважати бренд ґатунком – я гадки не маю. Адже бренд – це будь-яка торгова марка, яка легко вгадується серед інших. Це назва чи ім’я, яке викликає у вас множинність асоціацій або ж одну, але стійку й невід’ємну. Причому бренд може бути як із ніші мас-маркету (товарів масового вжитку), так і серед сегменту люкс (преміальні товари). Звісно, межі люксу й мас-маркету відносні й змінні, проте їх об’єднує одна риса – назви їхніх товарів чи послуг упізнають і чітко ідентифікують – а отже, останні стають брендами. Під ґатунком, мабуть, поняття ексклюзивних та масових товарів і мались на увазі».
23. А "інтенція" і "рецепція"?
Інтенція:
1) Направленість свідомості на певний об'єкт.
2) Намір, задум, конкретна спрямованість психічної активності людини на будь-який об'єкт.
Рецепція:
1) Запозичення та застосування державою соціологічних і культурних форм, що виникли в іншій країні або в іншу епоху.
2) Запозичення однією державою більш розвиненого права іншої держави. Рецепція права.
3) Здійснюване рецепторами сприйняття і перетворення енергії подразників на нервові збудження. || Процес сприйняття та переробки інформації, яка надходить в організм від сенсорних систем при дії на них адекватних подразників.
24. А "памперс" і "трансформер"?
«Памперс» – це власна назва бренду (чи торгової марки, хто як забажає) компанії ‘Procter & Gamble’, яка з часом стала загальною назвою, потіснивши слово «підгузок».
Із трансформером складніше – це слово багатозначне. Ну, офіційний словник подає таке значення, мабуть, воно й найперше: дитяча іграшка, яка може набувати різної форми – від ляльки-солдата до космічного корабля; різновид дитячого конструктора. Проте тепер трансформером називають практично будь-яку мультифункційну річ, деталі якої можна перевертати, від’єднувати чи навпаки поєднувати. Такі слова творяться способом словоскладання: сукня-трансформер, сумка-трансформер, сережки-трансформери, коляска-трансформер, поїзд-трансформер.
25. Коли кажемо "мимохіть", а коли – "мимохідь"?
Перше – коли щось учиняємо ненароком чи всупереч власному бажанню, друге – коли проходимо повз чи робимо якусь дію паралельно з іншими.
26. Коли – "напохваті" і "похапцем"?
Напохваті:
1) На незначній відстані, дуже близько.
2) У стані або положенні готовності; напоготові.
Похапцем:
1) Швидко, поспішаючи; похапливо, поквапливо.
2) Між іншим, мимохідь.
27. Коли – "навзнак" і "навідліг"?
Навзнак:
1) Обличчям догори, на спині; на спину.
2) зі упасти, простягтися і т. ін. Пластом, як пласт.
Навідліг – розмахнувшись із силою; з розмаху.
28. Коли – "розглянемо і звернемося", а коли – "розгляньмо і звернімося"?
Перша пара словоформ уживається у дійсному способі, друга – у наказовому. До речі, останні є питомими українськими словотвірними моделями на противагу калькам «давайте розглянемо» чи «давайте звернемося».
29. Коли – "йду полем, вулицею", а коли – "по полю, по вулиці"?
Бажано вживати орудний відмінок – полем, вулицею. Однак у випадку частого повторення можна й чергувати зі сполученнями слів «по полю», «по вулиці». А так тут загальний принцип я би сформулювала так: використовувати орудний відмінок лише в тих випадках, де обставина місця не може трактуватися як інструментальний додаток (додаток знаряддя дії). Якщо ж виникає подвійне трактування слова (неясно – чи то знаряддя, чи місце дії), то варто вживати місцевий відмінок іменника у сполученні з прийменником «по».
30. Чим несхожі обставини, за яких говоримо а) я хотів спитати, б) я хотів було спитати, в) я хотів був спитати і г) я хотів би спитати?
а) минулий час, використаний у ролі теперішнього часу. Позначає дію, яка безпосередньо передувала моменту мовлення: надумав спитати – й одразу ж спитав
б) та в) давньоминулий час, позначає дію, яка відбувалася в відносно далекому минулому щодо моменту мовлення: довго думав – нарешті наважився спитати
г) умовний спосіб, можна вживати замість дійсного (я хотів би). Тут різниця лише в модальності: хотів би спитати, та не наважився
31. Коли нам бракує оригінала, а коли – оригіналу?
За матеріалами Українського лінгвістичного порталу «Словники України on-line», більш відомого серед людей як «Словник відмінків» (тут і в наступних трьох питаннях), у значенні «людина» – оригінала, у значенні «першотвір» – оригіналу.
32. Коли не бачимо феномена, а коли – феномену?
Відповідно до матеріалів ресурсу ‘Wiki dot’ (розділ «Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку»), феномена не бачимо в людині, а феномену – в явищі.
33. Що позначають слова "терміна" і "терміну"?
Перший – лексеми, другий – проміжки часу.
34. "Знака" і "знаку"?
У значеннях «мітка», «позначка», «марка», «літера», «значок», «сигнал» – знака, у значеннях «слід», «відбиток», «прикмета» – знаку.
35. "Звука" і "звуку"?
У значенні «термін у музиці чи лінгвістиці» – звука, у значенні «слухове відчуття» – звуку.
36. Коли закривають очі?
Коли щось ігнорують або коли виконують обряд закриття очей покійнику.
37. Як назвати одним словом дуже дрібний дощик і пустий горіх?
Відповідь на це запитання мені підказали учасники фейсбучної групи «Пишемо грамотно українською мовою. Запитуйте – відповідаємо!»
38. Які значення має слово "притьмом"?
1) Дуже швидко, поспіхом. || За короткий відрізок часу. || Негайно, без затримки. || Відразу, тієї ж миті.
2) Обов'язково, неодмінно. || Лише, тільки.
3) Настирливо, наполегливо, рішуче.
4) Дуже, надто, надзвичайно.
5) Зовсім, абсолютно. || Повністю, до кінця. || Достовірно, напевно.
6) Раптом, несподівано.
39. Чи слід тетеріти, спізнившись на побачення й почувши "Де ти блудиш?"
Не слід. Одне зі значень слова «блудити» – пересуватися навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати.
40. Де хиба на табличці в метро "вихід в місто"?
Тут порушено принцип евфонії (милозвучності) – збіг приголосних [д], [в] та [м].
Коефіцієнт милозвучності української мови такий: у середньому на три приголосні фонеми припадають дві голосні.
Тож правильно «вихід у місто».
41. Що прочитується в написі "прохід заборонено" – крім того, що проходу нема?
Безособовість. Пасивний стан.
42. Хто каже "вуз", "прикид", "ксива", "губернатор регіону"? І що цим людина каже про себе?
Нічого людина цим про себе не каже, адже ці розподіл суспільства на класи за вокабуляром, говіркою, акцентом тощо вже неактуальний десь із 60-х років 20 ст.
ВУЗ – то калька абревіатури «высшее учебное заведение». Українська абревіатура – виш (вища школа) або ж внз (вищий навчальний заклад), чи, за останніми оновленнями – зво (заклад вищої освіти).
Прикид – сленгове слово на позначення вбрання, запозичене з російської мови.
Ксива – жаргонне слова на позначення документу: посвідчення особи, перепустки тощо.
Губернатор регіону – це помилка не лише мовного, а й юридичного та лінгвокраїнознавчого характеру. Губернатори в США, а Україні ця посада має назву «голова облдержадміністрації». Чи варто сказати «голова регіону»? Гадаю, що ні.
43. Що краще – бути "просто ввічливим" чи "взаємно ввічливим"?
Відповідь на це запитання мені підказали учасники фейсбучної групи «Пишемо грамотно українською мовою. Запитуйте – відповідаємо !»
44. Як відповісти на привітання "добрий день"?
Як вам заманеться. Стійких правил щодо уживання форм «добрий день» чи «доброго дня» нема. Є дві традиції: бажати доброго дня (тут саме імплікація ритуалу побажання блага) або ж, за Олександром Авраменком, уживати родовий відмінок лише вранці (Доброго ранку!), а удень – називний (Добрий день!). Також можна відповісти «Доброго здоров’я!», «Добридень!», «Вітаю!».
45. Що не так у крамниці продуктів харчування, де пропонують чорну смородину?
Чорна смородина може так називатися винятково в ботанічній літературі для розрізнення серед інших різновидів смородини – червоної, жовтої та білої. Однак в українській традиції смородина – це апріорі ягода чорного кольору, а червоного – порічка. Однак, якщо вірити інтернету, білі ягоди зрідка також називають порічками. А сайт «Уніан» усі сорти смородини ще поетично називає «аптекою на гілці».
Ось й ілюстрація цих понять від сайту «Мова – ДНК нації»:
У лексичній системі української мови майже будь-який продукт – це результат продукування. Отже, продукти харчування – то продукти діяльності шлунково-кишкового тракту. Це послівний калькований переклад. Правильно казати «харчові продукти».
46. Чи цегельний завод завжди цегляний?
Не завжди, лише тоді, коли він сам збудований із цегли.
За матеріалами сайту «Словопедія» -
Цегельний – який виробляє цеглу, призначений для її виробництва: цегельний завод, цегельне виробництво, цегельна піч, цегельна глина.
Цегляний, рідше цегловий:
1. Виготовлений, зроблений з цегли: цегляна будівля, цегляний димар, цегляна стіна, цегляна кладка.
2. Те саме, що цеглястий: цегляний колір.
Цеглястий, рідше цеглистий – який нагадує колір цегли; жовто-червоний: цеглястий колір, цегляста фарба, цеглястий відтінок.
47. Як розуміти вислів "Народ переможе капітал"?
Цей вислів слід інтерпретувати залежно від контексту, оскільки через однаковість категорій відмінка та числа не вдається одразу визначити підмет і додаток. Поза контекстом можливі два варіанти: або капітал б’є по народу, або ж народ протидіє капіталу. Ну, точно одне з двох
48. Хто кохає один одного?
Гомосексуальна або бісексуальна чоловіча пара.
Гомосексуальна або бісексуальна жіноча пара кохають одна одну.
Гетеросексуальна або бісексуальна різностатева пара кохають одне одного.
Щодо інших різновидів сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності я, на жаль, не знайшла такої інформації, тож хай поки будуть "одне одного".
49. Як звуть тубільців Америки?
Тубільці – це автохтонне населення певної місцевості. А автохтонними мешканцями Північної Америки (тут важливо конкретизувати, яка саме мається Америка на увазі – Південна чи Північна, а раптом Латинська Америка – це вся територія від Мексики й до острову Вогняної землі і не плутати її з державою Сполучені Штати Америки) є індіанці. До речі, «СУМ-11» конкретизує, що до індіанців не зараховують ескімосів. А от індійці чи індуси – то в Індії.
50. Скільки ніг у мокриці?
Багато. Можливо, понад сто, оскільки мокрицю ще називають стоногою. А хтось помилково називає її сороконіжкою, однак ця назва не властива українській мові.
Якщо цей матеріал став вам у пригоді – будь ласка, поширте його у своїх соцмережах. Також ви можете опублікувати його на вашому сайті за умови прямого посилання на першоджерело. А ще пишіть у коментарях побажання, зауваження чи запитання.
Матеріали надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті:
Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.
Звісно, користуйтесь на здоров'я!
«здибочки» то від «дибки»
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12172-dybky-ii.html#show_point
Дякую за доповнення, згодом додамо до матеріалу.
Шановні читачі! Доповнено статтю "Конспектування чи мавпування: мій досвід".
Усі охочі можуть долучитися до телеграм-каналу: https://t.me/s/truephilologist