Поет, прозаїк, перекладач Анатолій Григорук народився 20 березня 1932 року в селі Махаринці на Вінниччині в родині службовця. У 1956 році він закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Майбутній письменник два роки вчителював на Хмельниччині, працював завідувачем редакції у видавництві «Веселка», викладачем на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, головним редактором журналу «Малятко».
Першу книжку А. Григорука «Семафори відкрито» надруковано у видавництві «Веселка» 1964 року. За нею побачили світ «Гусак Червонолап», «Сніговик-дражнилко», «Жилетка «Пінгвін», «Солом’яне море», «Чим хата багата», «Що край, то звичай», «Побрехенька про лиху напасть», «Волелюбний вітер», «Праправнук барона Мюнхгаузена», «В Поторочі чорні очі…», «Триста бочок із медами» т а багато інших.
Вірші, казки, оповідання та повісті на морально-етичні теми, пізнавальні мініатюри про розмаїтий довколишній світ, пісні, загадки, лічилки, скоромовки – власне, майже всі популярні жанри дитячої літератури не лишаються поза увагою письменника.
Анатолій Іванович Григорук – заслужений журналіст України, відмінник народної освіти, лауреат премії ім. Наталі Забіли.
За матеріалами: Національна бібліотека України для дітей.
"Анатолій Іванович Григорук — один із найулюбленіших дитячіх письменників сучасності. Понад півстоліття він працює у дитячій літературі. Розмаїття жанрів, у яких Анатолій Іванович виявляє свій надзвичайний талант і майстерність, вражає: це - лірична поезія, сюжетний вірш, оповідка художня і оповідка науково-пізнавальна, казка, переклади й переспіви зарубіжної поезії (як авторської, так і фольклору) та прози, перекази фольклорних казок. Анатолій Григорук — автор понад двох десятків книжок для дітей. Його художнє слово торкає серця маленьких читачів, відкриває перед ними світ і допомагає знайти у світі своє місце. Усі його твори належать до золотої скарбниці української дитячої літератури." (за Оксаною Кротюк)
Дитячі віршики Анатолія Григорука: "А в кізоньки борідонька", "Індикові корали", "Рудьку-бицю, їж травицю", "Білий човник", "Хто загубив підкову", "П'ятсот п'ятдесят пацят-поросят", "Теремок для куряточок", "Влітку день годує рік", "Що робить мельник", "Пухова сніговиця". А також - його переспіви українських народних пісень: "Вийди, вийди, сонечко", "Івасьо коника пасе", "Сто кіп і снопочок", "Щоб наша родина весела була", "Посію я рожу", "Білі гуси", "Трясуть коні поводами", "При зеленім мачку", "Випав сніжок", "Невеличка сімеєчка", "Щедрівка" та інші.
В українській дитячій літературі Анатолій Григорук виступає і як поет, і як прозаїк, і як перекладач. Вірші, казки, оповідання на морально-етичні теми, пізнавальні замальовки про розмаїтий довколишній світ, слова до пісень – власне, жоден із популярних жанрів дитячої літератури не лишається поза увагою письменника. Як правило, твори його вибудовуються на гострому цікавому сюжеті. В них багато веселої вигадки, словесної гри, буфонади.
"Під самісінький Новий рік у господі в Діда Мороза об'явилися миші. "От лихо! — занепокоївся Дід Мороз. — Це ж вони до крихточки з'їдять наготовлені для дітей гостинці!" Узяв Дід Мороз лантуха з подарунками і, охкаючи від натуги та крекчучи, примостив його на футлярі великого, мало не під стелю, годинника. Цілу ніч годинник сердито ворушив стрілками, махав погрозливо маятником і тримав напоготові проти крадіїв дві важкенні гирі. «Тік-так! Тік-так! Бом-бом-бом! Хто підступиться до мене, той поплатиться хвостом. Бом!» — басовито застерігав він..." (Анатолій Григорук)
