Юлія Хандожинська. Дитячі вірші про тварин, птахів, комах


 Юлія Хандожинська. Дитячі вірші про звіряток

 

 

Юлія Хандожинська

ВЕДМЕДИК

Сів ведмедик на пеньочку,
Заліз лапкою у бочку:
Там медок густий зібрався
І від бджілок заховався.

Аж тут бджілки налетіли,
"Дзик" ведмедя й полетіли.
Ведмідь чухає за вухом:
"Може, в мене щось зі слухом?
Чи з очима щось не так?
Вже і мед гіркий на смак!"

Засміялася  ворона:
"В тебе гості були вдома,
А ти навіть їх не бачив,
— Кар-кар-кар, — ворона скаче, —
В тебе в лобі сидить жало,
А тобі все меду мало."

Ведмідь встав, перекотився  
І на бджілок розгнівився,
А ворона: "Не годиться,
Треба з друзями ділиться,
Ти — комусь, тобі дадуть,
Тільки так друзі живуть!"

 

* * *

 

ЗАЙЧИК

Полем, лісом, через гай
Бігав зайчик пострибай.
Назбирав торбинку груш
А ж тут вовчик: "Ані руш!"

Зайчик вушко підіймає
І до сірого гукає:
"Ти на мене не дивись —
Глянь, біжить на тебе рись!"
Сірий стишився, злякався
Зайчик швидко в ліс сховався.

 

* * *

 

ДЛЯ КОГО В ЛІСІ ДАХ?

Хто будує в лісі дах?
Не кабан дикий, не птах,
Не лисичка і не дятел,
Та хтось дуже вже завзятий.

І велика досить гірка,
Не одна  суха там гілка.
Ціле військо там мурах,
Ось для кого в лісі дах.


* * *


БІЛЯ РІЧКИ​
(безкінечник)

Біля річки, під вербою,
На стежині аж півдня,
У зеленій сорочині
Задрімало жабеня.

Як проснулось — розгубилось:
— Де це, де це, де це я?
І подумало: — Мабуть, я
Заспіваю своє "КВА!".

Мама-жаба теж дрімала,
Як почула сина "КВА!"
Прискакала, обійняла
Своє чадо-жабеня.

— Не лякайся, любий сину,
Я з тобою, ось я, ось!
І на стежці під вербою
Знов те саме почалось...

 

* * *

 

КУРЧАТКО

Каже мама-квочка         
до свого синочка:
— Біля мене, сину, будь,
Бо ворони украдуть.

А мале курча: — Мене?
Хай спочатку дожене!
— Добре, сину, та не гайся,
Глянь, ворона! Заховайся!

А курча навшпиньки стало:
— Мамо, мамо! — закричало. 
— Ой, ріднесенька моя,
Біля тебе буду я!

 

* * *

 

КОТИКІВ СЕКРЕТ

— Котику-вуркотику, чорні лапки й ніс,
Ти за літо, котику, гарно так підріс!
Хто за тебе, котику, так поклопотав?
Потягнувся котик і промовив: — Няв!
Не скажу нікому, це лиш мій секрет,
Залишусь тоді я без смачних котлет.

 

* * *

 

ДОЩИК ТА ПЕСИК

Дощ веселий став співати,
Усім краплі роздавати,
Впав на тин потім — на хату,
На собаку пелехату.

А собака: "Гав, — сваритись, —
Що, не можна зупинитись?
В мене шуба пелехата
Довго буде висихати.
Що мені тепер робити?
В гості сонечко просити,
Щоб пригріло під обід,
Висушило все, як слід?"

Дощ веселий посміхнувся:
"Ну, нарешті, ти проснувся,
А то — спиш, як носоріг,
Геть не миєш своїх ніг!
Будеш ти, тепер чистенький,
Як копійочка, новенький!
А я з хмаркою полину,
Дощ сипну на тополину."   

 
     

 Юлія Хандожинська. Дитячі вірші про звіряток

 

 

 

 

Гуска–мама по садочку
Водить семеро гусят,
Всі за мамою рядочком
Поспішають, ґелготять.

Потім хтось скубне травичку,
Хтось побачить черв'ячок,
Хтось залізе у водичку,
Хтось сховається в тіньок.

Гуска–мама вихвалялась:"
"Подивіться!  Ґа-ґа-ґа!
Яка в нас весела, славна,
Дружна лагідна сім'я!"

 

* * *

 

Борщ варили лисенята    
Усього туди багато
Накидали, посолили,
Гарно кришкою накрили.

І побігли гратись в ліс
В ігри, в кого довший хвіст.
Там зібрались вже зайці
Вовк, ведмідь, три горобці.

Міряли вони гілки
І листочки, і стежки.
Ігри трішки затягнулись
Лисенята вже й забулись,

Що в хатині борщ кипить,
Як згадали
все згорить!
Вмить прибігли: Ой біда,
Там лиш дим, борщу нема.

Як беретесь готувати
То не гоже забувати.

 

* * *

 

Даша дивиться в вікно:
"Мамо, там таке було!
Бігли в небі пишно гриві
Із хмаринок коні сиві!

Як впіймати їх не знала,
Я їх тихо рахувала!
Раз, два, три, чотири, п'ять!
Хай хмариночки біжать!"

 

* * *

 

Каже мама–квочка        
до свого синочка:
"Біля мене сину, будь
Бо ворони украдуть!"

А мале курча: "Мене?
Хай спочатку дожене!"
"Добре сину, та не гайся,
Глянь, ворона… Заховайся!"

А курча навшпиньки стало
"Мамо,мамо!
закричало.
Ой, ріднесенька моя,
Біля тебе буду я!"

 

* * *

 

Хто будує в лісі дах?
Не кабан дикий, не птах,
Не лисичка, і не дятел,
Та хтось дуже вже завзятий!

І велика досить гірка,
Не однасуха там гілка,
Ціле військо там мурах,
Ось для кого в лісі дах!

 

* * *

 

Біля річки,під вербою,
На стежині, вже пів дня,
У зеленій сорочині
Спить-дрімає жабеня.

Як проснулось - розгубилось:
"Де це, де це, де це я?"
І подумало, мабуть: "Я
Заспіваю своє "Ква!""

Мама жаба теж дрімала,
Як почула сина "Ква!"
Прискакала, обійняла
Своє чадо-жабеня:

"Не лякайся, любий сину,
Я з тобою, ось я, ось!"
І на стежці під вербою
Знов те сааме почалось.

 

* * *

 

Котику-вуркотику,
чорні лапки й ніс,  
Ти, за літо, котику,
гарно так підріс.

Хто за тебе, котику,
так похлопотав?
Потягнувся котик
і промовив: "Няв!

Не скажу нікому,
це лиш мій секрет,
Залишусь тоді я
без смачних котлет!"

 

* * *

 

На долині, в тихім царстві,
Їжачок по господарству
Обійшов усі двори,
Чує
хтось біжить згори.

Ще раз двір оббігав весь,
Чує
спів лунає десь.
Десь це
де, не зрозуміло,
Тож узявся він за діло.

Увімкнув він ліхтарі,
Що в кульбаб на голові,
Капелюха взяв в дзвіночка,
Посох в дідуся-грибочка.

 Чую, чую, хтось десь є
Барабанить, воду ллє.
Тільки ще не розумію
І спіймать  тебе не вмію.

 Не лякайся, любий друже,
Обізвався дощ з калюжі.
Я тут поряд пробігав
Ось й до тебе завітав.

 Ой, це ти дивак в картузі,
Ми з тобою давні друзі!
Рясно, живо поливай,
Буде гарний урожай!

 

 

Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Більше віршів Юлії Хандожинської на "Малій Сторінці":

Юлія Хандожинська. Вірші для дітей. Пісні для дітей
Протягом всього свого життєвого шляху, з дитинства й до тепер, Юлія Хандожинська пронесла свою любов до слова. Перші її рядки побачили світ ще під час роботи у дитячому садочку. Там поряд з дітьми і відкрився той дивній і загадковий світ у серці Юлії. Більш серйозніше Юлія Миколаївна почала писати вже у квітучій Сквирі. Перша збірка "Мрії у вогні не згорають"побачила світ у 2014 році. Далі вийшли друком такі збірки: "Я пелюстками серця обійму цілий світ", "Бентежить душу батьківська земля", "У сяйві слова", "Мелодия чувств","Перлини моїх снів", "Намальовані душі". Юлія Хандожинська також є активним громадським діячем, має немало досягнень, завжди активно приймає участь у творчих конкурсах і фестивалях. 
 
 

Більше поезій про тваринок на нашому сайті:

Дитячі вірші про тварин, птахів, комах та риб

Вірші про тваринВірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок - від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена.


Останні коментарі до сторінки
« Юлія Хандожинська. Дитячі вірші про тварин, птахів, комах»:
Лариса , 2020-12-30 11:24:49, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми