Прислів'я та приказки про серце (з книги Володимира Плав'юка "Приповідки або українсько-народна філософія")

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО СЕРЦЕ
(записано Володимиром Плав'юком)

Малюнок Зіновії Юськів

Аж мені серце скаче з радости. (Дуже утішився.)

Аж мені серце тріскає з болю. (З великого горя серце болить.)

Від серця до Бога навпростець дорога. (Щира молитва лине сама до Бога без нічієї помочі.)

Від серця до неба, дороги не треба. (Добрий чоловік не потребує аби його справляти до неба, його діла ведуть.)

В’ївся в серце й печінки. (Дуже докучив. Наробив багато прикрости.)

Вразив в саме серце. (Зробив дуже велику прикрість, кривду.)

Добре серце має. (Про щиру людину.)

Доброго серця чоловік. (Щирий, рад кожньому добра та щастя.)

Куди серце лежить, туди око біжить. (Хто що любить, за тим і поглядає.)

Мені мати не велить з тобою, серденько, говорить. (Мама заборонила мені говорити з тобою любий парубче.)

Не бери собі до серця. (Не вдавайся в тугу, це тобі не поміч.)

Ой, серденько моє любе, завидують мені люди. (Лебеділа бідна дівчина свому багатому та вродливому любкові.)

Припустив собі до серця. (Затужив туже, зажурився дуже.)

Серце мені тріскає з жалю. (Дуже велика розпука.)

Серце серцю вість подає. (Люди близькі собі, відчувають щастя, чи нещастя одні других навіть на далеку віддаль.)

Серце того не хоче, хоч язик лепоче. (Хоч і терпкі слова, але серце щире й добра бажає.)

Серцю ні розказати, ні укарати. (Серця не присилуєш, воно має свою волю.)

Серця не навчиш. (Його не переробиш, не переконаєш аргументами.)

Ухопив за серце масними словами. (Приподобався облесними словами.)

Хай радіє, поки надія серце гріє. (Не убивай нікому надії, бо це одинока радість його.)

Хто візьме дитину за руку, той взяв маму за серце. (Кожна мама вдячна тим, хто прихильний її дитині.)

Хто дає серце, той дасть і гроші. (Хто любить, той не пожаліє трудів та матеріальних засобів.)

Чим серце повне, те й язиком спливає. (Серце повне любови, любов'ю й дише, а повне злоби, злобою й дише.)

Що з серця походить, те й до серця доходить. (Щира бесіда находить місце в людськім серці, її радо слухають.)

Що на серці, те й на язиці. (Щирий та добродушний чоловік не таїть нічого, а скаже як і думає.)

Що на серці накипіло, те й сказав. (Виказав усі свої кривди.)

Що серце, то й бажання. (Кожен має свої бажання і старається осягнути їх.)

Яка небудь юпка, а серце горить, як губка. (Про чоловіка що любить женщин.)

Як наш мужик попаніє, то серце його одубіє. (Розпанілий чоловік стає байдужним на чуже горе, чи нещастя.)

**  В дужках подається пояснення значення кожної приказки.

За матеріалами:  Приповідки або українсько-народна філософія. Том перший. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946, стор. 298 - 299.

Більше прислів'їв та приказок, зібраних Володимиром Плав'юком дивіться на нашому сайті:

Володимир Плав’юк - відомий збирач українських паремій у Канаді. Після себе В. Плав’юк залишив не тільки опубліковану у 1946 році збірку „Приповідок”, але й велику кількість рукописних матеріалів для другого тому. Пояснення до паремій першого тому написані у дотепній і дохідливій для українсько-канадського читача формі. Володимир Плав’юк зробив надзвичайно цінний вклад у розвиток української фольклористики в Канаді.  Приповідки опубліковані за алфавітом і за темами, тому із задоволенням будемо знайомити читача з ними, починаючи від букви "А", і закінчуючи - "Я".

 

Інші українські прислів'я та приказки:

Українські прислів'я та приказки

До перлин українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, що в художній формі змальовують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів'я та приказки збагачують мову, роблять її образнішою, яскравішою. Дивіться у цьому розділі велику колекцію найрізноманітніших прислів'їв та приказок на будь-які теми.