Купальські пісні — збірка (з книги "Календарно-обрядові пісні")

КУПАЛЬСЬКІ  ПІСНІ
 
КУПАЙЛО,  КУПАЙЛО

Купайло,  Купайло,
Де  ти  зимувало?
Зимувало  в  лісі,
Ночувало  в  стрісі;
Зимувало  в  пір’ечку,
Літувало  в  зіллєчку.

*******

КУПАЙЛО, КУПАЙЛО

Купайло, Купайло,
Де  ти  ночувало?
На  бабиній  стрісі,
У  відьми  в  колисці.

*******

ЗАПЛЕТУ  ВІНОЧОК
 
 Заплету  віночок,
 Заплету  шовковий,
 На  щастя,  на  долю,  
 На  чорні  брови.

 Ой  пущу  віночок
 На  биструю  воду,
 На  щастя,  на  долю,  
 На  милого  вроду.  
 
 Ой  поплинь,  віночку,
 Прудко  за  водою,
 На  щастя,  на  долю  
 Милому  зо  мною.

******* 

ОЙ ВІНКУ, МІЙ ВІНКУ

Ой вiнку мiй, вiнку, хрещатий барвiнку!
А я тебе плела вчора до вечора.
Виси, мiй вiночку, на злотiм кiлочку,
На злотiм кiлочку, шовковiм шнурочку.
А матiнка взяла, миленькому дала.
Якби-м була знала, ще б кращего вбрала,
Злотом взолотила, м’ятою обвила.

*******

ПРОТИ  ІВАНА  СОНЦЕ  І  ГРАЛО

Проти  Івана  сонце  іграло.
Приспів:
Ой  рано,  на  Івана.
А  де  ж  воно  ночувало?
Ночувало  у  Івана.
А  що  ж  воно  вечеряло?
Вечеряло  варенички,
Варенички  з  цибулею,
З  цибулею,  з  чорним  маком,
З  чорним  маком,  з  пастернаком,
І з  юшкою,  з  петрушкою,
Ой  рано,  на  Івана.

*******

 
 
 ДЕ  КУПАЛО  НОЧУВАЛО?

 Де  Купало  ночувало?
 Купало  на  Йвано!
 Ночувало  воно  у  борку  на  клинку.
 Купало  на  Йвано!
 Ой  що  ж  воно  да  вечеряло?
 Купало  на  Йвано!
 Вечеряло  ж  воно:  хрущі  в  борщі.
 Купало  на  Йвано!
 Хрущі  в  борщі,  комарі  в  юшці.
 Купало  на  Йвано!
 Комарі  в  юшці,  жуки  в  капусті!

*******
 
 
 
 НАШЕ  КУПАЙЛО,
 ДЕ  ТИ  ЗИМУВАЛО
 
 Наше  Купайло,  де  ти  зимувало?
Зимувало  в  лісі  на  орісі,
 А  тепер  буду  в  стрісі.
 Ми  тебе,  Купайло,  скупаємо,
 На  другоє  літо  заховаємо.
Молодая  молодиця,
 Вийди  на  улицю,
 Заспівай  дівонькам  купайлицю.
—  Як  же  мені  вийти,
 У  мене  дитинка  маленькая,
Свекруха  лихенькая,
 В  комору  зачиняє,
 У  улицю  не  пускає.

*******
 
 
  ОЙ  НА  ІВАНА  КУПАЙЛОГО
 
 Ой  на  Івана  Купайлого
Ходила  відьма  ногайлою.
 Як  на  дуб  лізла  —  кору  гризла,
А  з  дуба  впала  —  зілля  копала.
А  з  дуба  впала  —  зілля  копала,
Свої  корови  заправляла.
 Як  заправила  у  вівторок,
 То  видоїла  корів  з  сорок,
 А  як  заправила  в  середу,
 То  видоїла  всю  череду.

*******
 
 
 ХТО  НЕ  ПІДЕ  НА  КУПАЛА
 
 Хто  не  піде  на  Купала,
 Щоб  йому  ноги  поламало,
Щоб  поклало  колодою,
Колодою  смоловою.
 Сонце  пече,  смола  тече,
 Да  ідіть,  хлопці,  смоли  брати,
Відьмі  очі  заливати:
 Щоб  по  ночах  не  ходила,
Чужих  корів  не  доїла.
 Бо  корівоньки  старенькі,
 В  них  телятка  маленькі.

******* 
 
 
 ОЙ  НАШІ  ХЛОПЦІ  НЕДБАЙЛИЦІ
 
 Ой  наші  хлопці  недбайлиці,
Не  вирубали  купайлиці.
 Ой  як  би  вони  про  нас  дбали,
Нам  купайлицю  вирубали.
Нам  купайлицю  вирубали,
 Нас  на  улицю  викликали.

******* 
 
 
 ОЙ  НАШІ  ХЛОПЦІ  НЕДБАЙЛИЦІ
 
 Ой  наші  хлопці  недбайлиці,
 Не  поставлять  дівчатам  купайлиці.
 —  Ой  ти,  молода  молодице,
 Ой  вийди,  вийди  на  вулицю.
 Ой  вийди,  вийди  на  вулицю,
 Постав  дівонькам  купайлицю!
 —  Нехай  дитину  заколишу,
 Ще  й  чоловіка  перепрошу!

******* 
 
 
 ВИЙДИ,  МОЛОДИЦЕ,  НА  УЛИЦЮ
 
 Вийди,  молодице,  на  улицю,
Розведи  нашу  купалицю:
  —  Ой  як  же  я  маю  виходити,
 Да  вам  купалицю  розводити?
 В  мене  свекруха  —  не  матінка,
Мені  діти  не  поколише,
 А  як  поколише  —
 Кулаком  махне:
 —  Ой  люля,  люля,  дитя  спати,
Не  на  роботі  твоя  мати.
 Ой  твоя  мати  на  улиці,
 Розводить  дівкам  купалиці.

*******
 
 
 ОЙ ВИЙДИ,  ВИЙДИ,  МОЛОДИЦЕ
 
 —  Ой  вийди,  вийди,  молодице,
Ой  винеси  нам  купайлиці.
 —  Ой  як  же  мені  виходити:
 У  мене  свекорко  —  не  батенько,
У  мене  свекруха  —  не  матінка, —
Заставила  мене  діла  робити,
 Під  круту  гору  камінь  котити,
Іще  під  крутішу  воду  носити.

*******

 НАШЕ  КУПАЙЛА  З  ВЕРБИ,
 З  ВЕРБИ
 
 Наше  купайла  з  верби,  з  верби,
 А  ти,  Іване,  прийди,  прийди.
 А  як  не  прийдеш  доріжкою,
 То  привеземо  теліжкою.

******* 
 
 
 ПОСТАВЛЮ  Я  ВЕРБУ
 
 Поставлю  я  вербу,
 Сама  сяду  зверху,
 На  вербі  я  сижу,  гукаю,
 Дівчат  на  Купайла  скликаю.
Котра  не  вийде  на  Купайла,
 Щоб  вона  сіла  та  й  не  встала,
Щоб  вона  сіла  лемішкою,
 Щоб  її  везли  теліжкою.
 Щоб  вона  сіла  колом,  колом,
 Щоб  її  везли  волом,  волом.

*******

 
 КОЛО  КУПАЙЛА  ОБМЕТЯНО
 
 Коло  купайла  обметяно,
 Ще  й  барвінком  оплетяно,
Ще  й  васильочком  обтикано,
Нас  на  Купайла  викликано.
Хто  не  вийде  на  Купайла,
Щоб  йому  ноги  поламало!
Не  старому,  не  малому,
Іванкові  молодому.

*******

 ІВАНЕ,  ІВАШЕЧКУ
 
 Іване,  Івашечку,
 Не  переходь  стежки-дорожки,
 Іване,  Івашечку*⁽¹⁾,
 Бо  як  перейдеш,  так  винуват  будеш,
Поймаємо,  зарубаємо,
 Посічемо  на  дрібен  мак,
 Розсіємо  на  три  шляхи,
 Та  вродиться  три  зелиночки:
 Перва  зелина  —  любисточок,
 Друга  зелина  —  василечок,
 Третя  зелина  —  барвіночок.
 
  *⁽¹⁾  Повторюється  за  кожним  другим  рядком.

*******

 
 МИ  КУПАЙЛА  ІСКУПАЛИ
 
 Ми  купайла  іскупали
Та  на  той  рочок  сховали;
Горе  нам,  діроньки,
 У  чужої  матінки,
 Бо  чужая  мати
Гіршая  татарки:
 Сказала  мені
Три  діла  робити,
 В  неділеньку  золити,
 На  морі  попрати,
 На  клепку  вішати.
 А  я  не  татарка  —
 В  неділю  золити, —
 Не  ластівонька  —
На  морі  попрати,
Я  не  пчілонька  —
На  кленку  вішати.

*******

 ОЙ  ІВАНЕ,  ІВАНОЧКУ
 
 Ой  Іване,  Іваночку,
Не  грай  конем
Понад  морем.
 Що  ж  у  Івана,  Івана
Дочечка  Уляна,
 У  Івана  Купала.
Купався  Іван,
Доведеться  і  нам.
 На  Петра  хліб  пекла,
А  на  Івана  вибирала,
На  Івана  Купала.

*******

 КУПАВСЯ  ІВАН
 
 Купався  Іван
Да  у  воду  упав.
Мати  моя,  матюр*⁽¹⁾  
А  купався  Петро
Да  і  вплив  у  відро.
Купався  Василь
Да  водиці  просив.
Купався  Клим
Да  і  в  воду  вплив.

 *⁽¹⁾  Повторюється  за  кожним  другим  рядком.

*******
 
 

 ПЛИВИ,  ВІЛЕЧКО,
 ЗА  ВОДОЮ
 
 Як топлять купайла наприкінці
свята, дівчата співають:
 
 Пливи,  вілечко,  за  водою,
 А  я  буду  йти  за  тобою.
 Там  сядемо,  відпочинемо,
 Та  дрібні  листи  напишемо.
 Та  дрібні  листи  напишемо,
 До  Петруня  одішлемо.
 Та  нехай  Петруньо  прочитав,
 Та  нехай  знав,  де  Маруся  гуляє.

******* 
 
 
ПО  ЧУЖИХ  СЕЛАХ
ДОЩІ  ЙДУТЬ

 Два хлопці підіймають Купайла,
несуть круюм села або кругом  
свого кутка.
Дівчата в той час співають:

По  чужих  селах  дощі  йдуть,
А  до  Борисова  річки  течуть.
Ідіть,  люди,  дивитися,
 Як  буде  Василько  женитися.
Буде  брати  паняночку  —
 Собі  Марійку  за  жіночку.

******* 
 
 
 НА  КУПАЛУ  ОГОНЬ  КРЕШУТЬ
 

Велику вільхову гілку убирали квітами,
і з криками та піснями виносили Купала  
за село, і там спалювали.
Вірили, що з Купалом виходять із села  
всі відьми, до того і співали:

На  Купалу  огонь  крешуть,
Нехай  відьми  на  пень  брешуть;
Нехай  брешуть,  нехай  знають,
Нехай  молока  не  одбирають.

*******

 ЙШЛИ  ДІВЧАТА  ГРЯНИЦЕЮ
 
Йшли  дівчата  гряницею,
Зустріли  відьму  з  дойницею.
Йніли  дівчата  мостом,
Зловили  відьму  з  хвостом.

*******
 
 
 ІДЕ  КУПАЙЛО  ТОПИТЬСЯ
 
 Іде  Купайло  топиться,
 За  ним  дівчата  дивйться;
 Ой  стой,  Купайло,  не  топися,
 На  той  рочок  іздасися.

*******

 КУПАЛА  НА  ІВАНА
 
 Купала  на  Івана.
 Купався  Іван  да  в  воду  впав.
 Купала  на  Івана.
 Шли  дівочки  по  ягідочки,
 Купала  на  Івана,  Купала на Івана*⁽¹⁾
 А  молодиці  по  полуниці.
 Купався  Іван  да  в  воду  впав.
 Прийшли  слухи  до  матінки.
 Купався  Іван  та  в  воду  впав.
 —  Ненько-матінко,  Маринка  втонула.
Маринка  втонула,  плахта  зорнула.
 Як  прийшлося  дівці  Маринці  перед  вести,
Перед  вести,  на  Дунай  плисти.
 Дівка  Маринка  утонула.
 Маринка  втонула,  плахта  зорнула.
 
  *⁽¹⁾  Приспів  «Купала  па  Івана»  двічі  повторюється  за  кожним  рядком.

******* 
 
 
КОЛО  ВОДИ-МОРЯ
ХОДИЛИ  ДІВОЧКИ

 Коло  води-моря  ходили  дівочки.
 
 Приспів:
 Коло  Мареночки  —  Купало!
 Грає  сонечко  на  Івана!
 
 Пішли  дівочки  та  по  ягідки.
 Уже  дівочки  наплели  віночки.
 
 Віночки  не  в’януть,  дівочки  не  плачуть.
 Віночки  зав’яли,  дівочки  сплакнули.

*******

 
 
 ДА  КУПАВСЯ  ІВАН,
 ДА  Й  У  ВОДУ  ВПАВ
 
 Да  купався  Іван,  да  й  у  воду  впав.
 
 Приспів:
 Купала  на  Івана,  Купала  на  Івана!
 
 Да  купався  Клим,  да  й  у  воду  вплив.
 Да  купався  Іван,  доведеться  і  нам.
 Да  купався  Мусій,  доведеться  усім.
 На  калину  роса  пала,  у  пас  на  улиці  Купала.
 Купала  на  Івана,  Купала  на  Івана!

*******

 НАША  ХРОСИНА  КУПАВОЧКА
 
Наша  Хросина  купавочка
Посеред  моря  купалася,
 На  беріжечку  білилася
Та  на  улиці  хвалилася:
 —  В  мене  личенько,  як  яблучко,
 А  в  мене  брови  чорнесенькі,
 А  в  мене  брови  чорнесенькі,
 А  в  мене  тіло  білесеньке,
 А  сама  я  дівка  ладнесенька.

******* 
 
 
 ОЙ  НА  КУПАЙЛА,
 НА  ІВАНА
 
 Ой  на  Купайла,  на  Івана
 Там  ластівонька  купалася,
 На  беріжечку  сушилася,
 Дівка  Наступи  журилася,
 Що  ще  рушничків  не  наткала,
 Собі  Петруся  сподобала,
 Що  ще  рушничків  не  зробила,
 А  вже  Петруся  полюбила.

*******

 КУПАЛАСЬ  ЛАСТІВОЧКА,
 КУПАЛАСЬ

 Купалась  ластівочка,  купалась.
 —  Й  кого  ж  ти,  Ганнусю,  удалась?
 
  —  У  того  явора  зеленого,
 У  того  Миколу  молодого.
 
 Купався  соловейко,  купався.
 —  В  кого  ж  ти,  Миколо,  удався?
 
 —  У  тую  руточку  зелененьку,
  У  тую  Ганнусю  молоденьку.

******* 
 
 
 А  В  НАШОГО  ХАЗЯЇНА
ТАМ  ШИРОКИЙ  ДВІР

 А  в  нашого  хазяїна  там  широкий  двір.
 Івана  Купала!
 А  у  тому  та  й  дворику  чотири  куми.
 Кумуйтеся,  любуйтеся,  любіть  і  мене,
 Як  будете  в  садок  іти,  збудіть  і  мене.
 Як  будете  квітки  рвати,  нарвіть  і  мені,
 Як  будете  вінки  плести,  сплетіть  і  мені,
 Як  будете  в  воду  пускать,  пустіть  і  мого.
 Усі  вінки  повертались,  а  мого  нема,
 Ой  боже  ж  мій  милосердний,  як  я  нещасна!
 Івана  Купала!

*******

 ПІДУ  Я  В  САДОЧОК,
 НАРВУ  Я  КВІТОЧОК
 
 Піду  я  в  садочок,  нарву  я  квіточок,
 Гей,  гей,  нарву  квіточок.
 Нарву  я  квіточок,  сплету  віночок,
 Гей,  гей,  сплету  віночок.
 Я  свій  вінок  візьму,  кину  в  ставочок,
 Гей,  гей,  кину  в  ставочок.
 Хто  той  вінок  спійме,  той  мене  візьме,
 Гей,  гей,  той  мене  візьме.  

*******

 ПЛИВИ,  ВІНОК,  ЗА  ВОДОЮ
 
 Пливи,  вінок,  за  водою,
 Пливе  доля  за  тобою;
 Пливи,  вінок,  к  бережечку,
 К  рокитяному  кущечку.

******* 
 
 
 ІВАНЕ,  ІВАШЕЧКУ,
 НЕ  ПЕРЕХОДЬ  ДОРІЖЕНЬКИ
 
 Іване,  Івашечку,  не  переходь  доріженьки.
 Іване,  Івашечку!
 Перейдеш,  виноват  будеш,  Іване,  Івашечку!
 Піймаю  —  зарубаю,  Іване,  Івашечку!
 Посічу  тебе  на  дрібний  мак,  Іване,  Івашечку!
 На  дрібен  мак  і  на  кашечку,  Іване,  Івашечку!
 Да  посію  тебе  у  трьох  городочках,  Іване,  Івашечку!
 В  первому  городочку  да  любисточок,  Іване,  Івашечку!
 У  другому  городочку  да  барвіночок,  Іване,  Івашечку!
 У  третьому  городочку  да  васильочок,  Іване,  Івашечку!
 Що  любисточок  —  задля  дівочок,  Іване,  Івашечку!
 А  барвіночок  сади  устеляє,  Іване,  Івашечку!
 А  василечок  три  запахи  має,  Іване,  Івашечку!

******* 
 
 
 КОЛО  МАРЕНОНЬКИ
 ХОДИЛИ  ДІВОНЬКИ

 Коло  Мареноньки  ходили  дівоньки,
 Стороною  дощик  іде,  стороною.
 Що  на  морі  хвиля,  а  в  долині  роса,
 Стороною  дощик  іде,  стороною,
 Над  нашою  рожею  червоною.
 Ой  на  горі  жито,  а  в  долині  просо,
 Стороною  дощик  іде,  ще  й  дрібненький,
 Та  на  наш  барвінок  зелененький.

*******

 ЩО  НА  ІВАНА  ХЛІБ  САДЖАЛА
 
Що  на  Івана  хліб  саджала,
Купала  на  Івана*⁽¹⁾
А  на  Петра  вибирала.
А  в  мого  батька  двір  невеличкий,
Двір  невеликий,  зілля  велике,
А  в  тім  зіллі  вовки  вили,
Вовки  вили,  Маринку  задавили.
 
 *⁽¹⁾  Повторюється  приспів  за  кожним  рядком.

******* 
 
 
 ОЙ  НА  КУПАЙЛА,
 НА  ІВАНА
 
Ой  на  Купайла,  на  Івана
Там  скакав  коник  під  гречкою,
Там  скакав  коник  під  гречкою,
А  за  ним  Василь  з  вуздечкою:
—  Не  скачи,  коню,—  загнуздаю,
А  ввечері  ще  й  осідлаю.
Та  й  поїдем  до  Марини,
Ой  там  Марина  подруг  скликає,
Вона  купайла  прибирає.
Вона  купайла  прибирає,
А  мене  молодого  дожидає.
Прибирає  купайла  все  квітками,
Ще  й  восковими  свічечками.
Вона  свічечки  засвічує,
Свого  Василя  дожидає.

******* 
 
 
 ОЙ  У  ПОЛІ  БЕРЕЗА  СТОЯЛА
 
 Дівчата  ходять  кругом  вогню і  співають:
 
 Ой  у  полі  береза  стояла,
 На  березі  зозуля  кувала.
 —  Ти,  березо,  суха,  незелена,
 Чого,  Ганно,  смутна,  невесела?
 —  Ну  як  же  мені  веселою  бути,
 Що  щодень  свати  в  хаті,
 Не  оддає  мене  мати.

******* 
 
 
 А  МИ  РУТОНЬКУ  ПОСІЄМ,
 ПОСІЄМ

 Під  час  співу  виконуються відповідні  рухи.
 
 А  ми  рутоньку  посієм,  посієм!
Зеленую  руту,  жовтий  цвіт
Посієм!
 А  ми  рутоньку  пополем,  пополем!
Зеленую  руту,  жовтий  цвіт
Пополем!
 А  ми  рутоньки  нарвемо,  нарвемо!
Зеленую  руту,  жовтий  цвіт
Нарвемо!
 А  ми  віночки  сплетемо,  сплетемо!
Зеленую  руту,  жовтий  цвіт
Сплетемо!
 А  ми  дівочок  вберемо,  вберемо!
Зеленую  руту,  жовтий  цвіт
Вберемо!

*******

 ОЙ  ЯНКУ  МІЙ,  ЯНКУ
 
Ой  Янку  мій,  Янку,
Хрещатий  барвінку.
Ой  у  чистому  полі
Дівка  траву  жала.
Ой  прийшов  ік  їй  Янко,
Хрещатий  барвіико:
—  Дівко  чорнобрівко!
Хоч  я  тобі  серпа  зломлю,
Хоч  я  тебе  за  себе  возьму.
—  Ой  Янку  мій,  Янку,
Хрещатий  барвінку!
Не  бери  мене  у  суботоньку,
Возьми  мене  у  неділеньку,
Як  я  вийду  да  на  юлоньку.
 
 
*******

 НА  ІВАНА,  НА  КУПАЙЛА
 
На  Івана,  на  Купайла
Що  Іван  діє?  Гречку  сіє.
У  нашої  гречки  чорнії  вершечки.
Було  ж  тобі,  Іванку,  не  купатися,
Було  ж  тобі,  Іванку,  з  нами  гратися.
Що  Іван  діє?  Пшеницю  сіє.
У  нашої  пшениці  золотії  косиці.
Було  б  тобі,  Іванку,  не  купатися,
Було  б  тобі,  Іванку,  з  нами  гратися.

*******

 ОЙ  НА  ПЕТРА,  НА  КУПАЙЛА
 
Ой  на  Петра,  на  Купайла
Вийшла  Параска  та  як  пава.
А  за  неї  хлопці  заглядаються,
Зачепити  стидаються.
Один  хлопець  не  стидався,
Взяв  за  ручку,  поручкався,
Взяв  другую,  повінчався.

*******

 МАЛАЯ  НІЧКА  ПРОТИ  КУПАЛА
 
Малая  нічка  проти  Купала,
Де  ти,  дівчинонько,  да  ночувала?
Ночувала  нічку  у  барвіночку,
Вставай,  козаченьку-недовірочку.
Ночувала  другу  у  темному  лугу,
Вставай,  козаченьку,  невірний  другу.
Ночувала  третю  під  ожиною,
Із  вірною  да  дружиною.

******* 
 
 
 ОЙ  НА  КУПАЙЛА,
 НА  ІВАНА
 
Ой  на  Купайла,  на  Івана
Там  зозуленька  купалася,
На  беріжечку  сушилася,
Дівка  Оксана  журилася.
—  Ой  ти,  Оксано,  не  журися,
Піди  в  садочок,  проходися,
Там  з  своїм  Левком  зустрінешся.
—  Ой  ти,  Левку,  Левкунечку,
Зустрінусь  з  тобою  щораночку.

*******

 ОЙ  НА  КУПАЛА  ВОГОНЬ  ГОРИТЬ
 
Ой  иа  Купала  вогонь  горить,
Ой  там  Ганнусю  перевозять.
Ой  помаленьку  її  ведіте,
Її  віночка  не  загубіте,
Її  віночок  рутв’яненький,
Її  Іванко  молоденький.

******* 
 
 
 НАШЕ  КУПАЙЛА  З  ВЕРБИ,
 З  ВЕРБИ
 
Наше  купайла  з  верби,  з  верби,
А  ти,  Іване,  прийди,  прийди,
Наше  купайла  не  ламати,
А  собі  дівку  вибирати.

******* 
 
 
 А  У  НАШІМ  СЕЛЬЦІ
ЗБИРАЛИСЯ  ХЛОПЦІ

 А  у  нашім  сельці  збиралися  хлопці.
 
 Приспів:
  Дерево,  клен-дерево,  збиралися  хлопці.
 Своїми  дівчатами  похвалялися.
 
 —  А  тепер,  Трохиме,  похвались  своєю.
 —  А  моя  Віруня  добра  господиня:
 Хуру  дров  спалила  й  борщу  не  зварила.
 —  А  тепер,  Матвію,  похвались  своєю.
 —  А  моя  Одарка  добра  господарка:
 Сім  день  фартух  шила,  за  день  ісходила.
 —  А  тепер,  Василю,  похвались  своєю.
 —  А  моя  Олена  добра  господарка:
 Пішла  в  поле  жати  —  три  снопи  нажала,
 Три  снопи  нажала  та  й  тих  не  зв’язала.

******* 
 
 
ЧЕРЕЗ  НАШЕ  СЕЛО
ВЕЗУТЬ  КЛЕН-ДЕРЕВО

 Через  наше  село  везуть  клен-дерево.
 
 Приспів:
  Дерево,  клен-дерево,  дрібненько,  зелено.
 Дерево  стосують  та  хату  будують.
 
Збудували  хату  із  шістьма  вікнами.
 А  у  тії  хаті  три  свічечки  ясних.
Три  свічечки  ясних,  три  дівочки  красних.

******* 
 
 
 ЧОРНА  ХМАРОЙКА  НАСТУПАЄ
 
 Чорна  хмаройка  наступає,
 Ой  то  царойко  виїжджає
Та  до  царівни  на  зальоти.
 А  царівнойка  злякалася,
 Под  трой-дерево  сховалася.
 —  Ой  слуги  ж  мої  вірнейкії,
 Крешіте  вогні  яснейкії!
 Будем  палити  трой-дерево,
 Будем  шукати  царівнойку.
 А  царівнойка  злякалася
 Та  до  службойки  озвалася:
 —  Ой  слуги  ж  мої  вірнейкії,
 Гостріте  ножі  гострейкії!
 Буду  краяти  кошулейку,
 Поїду  з  царом  до  шлюбойку.
 Не  потрапила  в  полотенце,
 Та  й  розкраяла  собі  серце.
 —  Ой  ліпше  маю  в  землі  гнити,
 Ніж  за  царойком  в  світі  жити!
 Ой  ліпше  буду  землицею,
 Ніж  за  царойком  царицею.

******* 
 
 
 ОЙ  ТИ,  ЗЕЛЕНА  ДУБРОВОЙКО
 
 Ой  ти,  зелена  дубровойко,
 Як  тебе  рано  спустошано,
 Траву  на  сіно  покошано,
 Ой  покошано  й  пограбляно,
  Ще  у  копиці  поскладано.
 Та  зосталося  трой-зіллячко,
Нікому  ж  його  ополоти.
 Стоїть  Іванко  при  воротях,
 Ой  стоїть  же  віп  при  куточку,
Ой  грає,  грає  у  дудочку,
 Ой  грає,  грає,  виграває,
 Свою  Марисю  викликає:
 —  Вийди,  Марисю,  серце  моє,
Поллємо  зілля  майовоє
Та  поберемось,  серце  моє!

*******

 А  ЧИ  БУЛО  ЛІТО,
 ЧИ  НЕ  БУВАЛО
 
 А  чи  було  літо,  чи  не  бувало?
 Чому  воно  мені  не  докучило?
 Що  я  молода  да  не  гуляла,
 Що  мати  гуляти  да  не  пускала,
 Нову  комірочку  да  зачиняла,
 Трома  замочками  да  замикала,
 Да  на  гору  ключі  да  закидала,
 Вірнесеньким  словом  да  приказала:
 —-  Сиди,  доню,  да  й  у  темниці,
 Покіль  розійдуться  да  вечорниці.
 —  Пусти  мене,  мати,  да  погуляти,
 Уже  челядонька  да  полягла  спати.
Тільки  мій  милий  да  походжає,
 В  нову  свистілочку  да  виграває,
 Мене,  молодую,  да  викликає:
 —  Вийди,  дівчинонько,  да  не  гай  мене,
 —  Вийду,  козаченько,  дожидай  мене.
 —  Вийди,  дівчинонько,  да  не  барися.
 —  Вийду,  козаченьку,  да  й  не  журися.

******* 
 
 
 Й  А  ЛЕТІЛА  УТОЧКА  ТА  Й  СІЛА
 
 Й  а  летіла  уточка  та  й  сіла.
 За  кого  ти,  Марійка,  схотіла?
—  За  того,  дівчата,  за  того,
 За  того  Івана  молодого.
 За  того  Івана  молодого,
  Бо  немає  кращого  за  нього.
 А  не  буде  дощ  іти  без  хмари
 І  не  буде  Марійка  без  пари.
 Надійде  хмара  —  дощ  буде,
 Як  приїде  той  Іван  —  пара  буде.
 А  приїде  той  Іван  з  дороги
 Та  й  привезе  віночок  рожовий,
 Щоб  його  Марійка  сходила,
 Нас  на  весілля  просила.

******* 
 
 
 ОЙ  СТОЯЛА  ТОПОЛЯ
 
 Ой  стояла  тополя
Край  поля.
 Хто  ж  тебе,  тополе,
Обполе?
 Хто  ж  тебе,  дівчино,
Пригорне?
 Обізвався  та  й  хлопець
Молоденький:
 Я  ж  тебе,  дівчино,
Пригорну.

*******

 ОЙ  НА  ГОРОДІ  БУРКУН-ЗІЛЛЯ
 
 Ой  па  городі  буркун-зілля,
Ой  там  Петруньо  теше  кілля.
Ой  теше,  теше,  витинає,
 Свою  доленьку  проклинає:
 —  Ой  доле  ж  моя  нещасная!
Ганнусю  ж  моя  прекрасная!
Ой  доле  моя  нещаслива!
Ганнусю  ж  моя  чорнобрива!
 —  Я  ж  тебе,  тополю,
Обполю.

*******
 
 

 ПОМАГАЙБІ,  МИКОЛО,
 КУДИ  ЙДЕШ?
 
 —  Помагайбі,  Миколо,  куди  йдеш?
 Де  ж  твоя  пшениченька,  що  ти  жнеш?
 —  За  гаєм,  дівчата,  за  водою,
 Буду  жати  з  Ганнусею  молодою.
 —  Помагайбі,  Ганнусю,  куди  йдеш?
Де  ж  твоя  пшениченька,  що  ти  жнеш?
 —  За  гаєм,  дівчата,  зелененьким,
 Буду  жати  з  Миколою  молоденьким.

******* 

 
 ЧАС  ТОБІ,  ВЕРБИЩЕ,
 РОЗВИТИСЬ

 Час  тобі,  вербище,  розвитись,
Час  тобі,  Іване,  женитись!
 —  Ой  час  —  не  пора,
 Бо  ще  моя  Храсинка  молода.
Нехай  вітер  вербицю  похитає,
Нехай  Храсина  погуляє!

*******

 ОЙ  ЧОМ  ТИ,  ХМЕЛЮ,
 НЕ  ХМЕЛИШСЯ
 
 Ой  чом  ти,  хмелю,  не  хмелишся,
Чом  ти,  Петруньо,  не  женишся?
Ой  як  же  мені  женитися,
 Не  хоче  Тетяна  дивитися.
 Тоді  я  буду  женитися,
 Як  буде  Тетяна  дивитися.

*******
 
 
 
 ЛЕТІЛИ  ГУСИ  РЯДКОМ;
 РЯДКОМ
 
 Летіли  гуси  рядком,  рядком,
 Й  а  засюрчали  усі  разом:
 
 —  Чом  ти,  барвінку,  не  стелешся,
Чом  ти,  Іванку,  не  женишся?

  —  Я  ще  зелений  —  розстелюся,
 Я  ще  молодий  —  оженюся!
 
 Летіли  гуси  рядом,  рядом,
 Й  а  засюрчали  усі  разом:
 
 —  Чом  ти,  рутонька,  вгору  не  йдеш,
Чом  ти,  Людуню,  замуж  не  йдеш?

 —  Я  ще  зелена  —  вгору  піду,
 Я  ще  молода  —  замуж  вийду!

******* 
 
 
 ЧОМ  ТИ,  ІВАСЮ,
 НЕ  ЖЕНИШСЯ
 
 Чом  ти,  Івасю,  не  женишся?
 
 Купала  на  Йвана*⁽¹⁾.
 
 Ой  як  мені  та  женитися,
 Та  за  мене  дівки  не  йдуть,
Де  я  хочу,  там  не  дають,
 А  де  не  хочу,  там  три  дають.
Та  одну  сліпу,  другу  криву,
А  третюю  та  горбатую.
 Сліпу  водити,  криву  возити,
А  із  горбатою  та  вік  ізжити.

*⁽¹⁾  Повторюється  за  кожним  рядком

*******

 ЧОГО,  ІВАСЮ,
 ЗМАРНІВ,  ЗМАРНІВ
 
 —  Чого,  Івасю,  змарнів,  змарнів?
Чого  шукаєш?  —  Волів,  волів.

 —  Ой  твої  воли  давно  в  шкоді,
Ой  у  Марусі  на  вгороді.

 Ой  там  Маруся  воли  гнала,
 Собі  Івася  сподобала:
 
 —  Ой  ти,  Івасю,  серце  моє!
Сподобалося  личко  твоє.

 Ой  не  так  личко,  як  ти  самий,
 Мов  на  папері  написаний,
 
 Ой  на  папері-паперочку,
 На  тонкім,  білім  серпаночку.
 
 На  тонкім,  білім  серпаночку,
 Ой  ти,  Іване,  мій  паночку.

******* 
 
 
 СВІТИ,  СВІТИ,  МІСЯЦЮ,
 МІСЯЦЮ
 
 Світи,  світи,  місяцю,  місяцю,
 Та  й  на  нашу  вулицю,  вулицю,
 А  на  нашій  вулиці,  вулиці
Усі  хлопці  молодці,  молодці.
 А  немає  кращого,  кращого
Від  Романа  нашого,  нашого,
 Сім  пар  чобіт  витоптав,  витоптав,
Поки  Надю  висватав,  висватав.

*******

 ОЙ  ЛІСОМ,  ЛІСОМ-ДОРІЖКОЮ
 
 Ой  лісом,  лісом-доріжкою
їхав  Микола  теліжкою.

 Йому  теліжка  поламалась,
 Йому  Ганнуся  сподобалась.
 
 Вітер  петрушку  підвіває,
Микола  Ганнусю  підмовляє.

 —  Не  йди,  Ганнусю,  ні  за  кого,
Підеш  за  мене,  молодого.

*******

 ОЙ  У  ГОРОДІ  КОПАНОЧКА
 
 Ой  у  городі  копаночка,
 Там  купалася  ластівочка.
 
 На  бережині  сушилася.
Дівка  Ганнуся  журилася.

 А  ще  рушнички  не  напряла,
А  вже  старостам  слово  дала.

 А  ще  рушнички  на  верстаті,
А  вже  старости  давно  в  хаті.

*******

 ОЙ  ЗАГОРОДЮ  ТЕРНОМ  РІЧКУ
 
 Ой  загородю  терном  річку,
 Та  пустю  лебедя  і  лебідочку,
 А  сама  буду  дивитися,
 Як  буде  лебідь  купатися,
 Із  лебідкою  вітатися.
 То  не  лебедь  і  не  лебідочка,—
 То  Ригор  парубок  і  Наталя  дівка.

******* 
 
 
 НА  ГОРОДІ  ПІД  ЦИБУЛЬКОЮ
 
 На  городі  під  цибулькою
Сидить  голуб  із  голубкою.

 А  в  голуба  золотая  голова,
 А  в  голубки  позолочувана.
 
 А  в  голубки  позолочувана,
Чорним  шовком  подоточувана

 А  в  Миколи  така  думка  була,
Щоб  Наталка  йому  жінка  була.

*******

 ОЙ  У  ЛІСІ,  ПРИ  ГОРІСІ,
 ПРИ  ДУБКУ
 
 Ой  у  лісі,  при  горісі,  при  дубку,
Там  повісив  Іваньо  гойдалку.
Там  повісив  Іваньо  гойдалку
Та  посадив  Голяну-коханку.
—  Гойдайся,  Голяно,  високо,
Щоб  було  видненько  високо,
Щоб  було  видненько  далеко.
Щоб  твої  биндочки  маяли,
 Щоб  твої  перстні  сіяли.
 Сіяла  зіронька,  сіяла,
 З  ким  же  ти,  Голяно,  стояла?
 —  Я  з  тобою,  Іваньо,  з  тобою,
Під  зеленою  вербою.—
 Де  Іваньо  коня  пас,
 Там  йому  барвінок  по  пояс.
 Де  Голяна  ходила,
 Під  нею  рутоиька  зродила.

******* 
 
 
 ПОСІЮ  Я  РОЖУ
 
 Посію  я  рожу,
 Покладу  сторожу
Батечка  рідного.
 Не  добра  сторожа  —
Ощіпана  рожа.
 Посію  я  рожу,
 Покладу  сторожу
Нененьку-рідненьку.
 Не  добра  сторожа  —
Ощіпана  рожа.
 Посію  я  рожу,
 Покладу  сторожу
Братика  рідного.
 Недобра  сторонка  —
Ощіпана  рожа.
 Посію  я  рожу,
 Поставлю  сторожу
Миленького  свого.
 Добра  сторожа  —
 Повная  рожа.

******* 
 
 
 СЬОГОДНЯ  КУПАЛА,
 А  ЗАВТРА  ІВАНА
 
 Сьогодня  Купала,  а  завтра  Івана,
Треба  мені  та  до  торгу  торгувать,
  Ізв’язала  свекорка  продавать.  У!
 А  рідного  батенька  купувать.  У!
 І  свекорка  не  продала  на  місті,
 І  рідного  не  купила  за  двісті.  У!
 Не  купила,  не  купила,  не  купила,
Тілько  собі  славоньки  наробила.  У!

*******

 ОЙ  ПІД  ГОРУ,
 МІСЯЧЕНЬКО,  ПІД  ГОРУ
 
 Ой  під  гору,  місяченько,  під  гору,
 Там  будує  Іванко  комору.
 
 —  Будуй,  будуй,  Іванку,  комору,
 Та  й  вибудуй  віконечком  угору.
 
 Й  а  щоб  сонце  віконечком  сходило,
 Щоб  до  мене  соловейок  прилітав.
 
 Щоб  до  мене  соловейок  прилітав,
 Щоб  він  мене  ранесенько  розбуджав.
 
 Бо  свекруха  —  чужа  мати,  пе  збуде,
 Вона  піде  на  сусіди,  осуде:
 
 —  Й  а  людськії  невісточки  до  череди  —
Спить  моя  невісточка  до  середи.

 Й  а  людськії  невісточки  на  просі  —
 Спить  моя  невісточка  ще  й  досі!
 
 Вставай,  вставай,  невісточко,  щоб  не  встала!
Я  вже  тії  подоїла  ще  й  нагнала.

*******

 ЩОСЬ  ВІТЕР  BIЄ,
 ПОВІВАЄ

 Щось  вітер  віє,  повіває,
 Щось  воротечка  поторкає.
 Я  думала:  вітер  віє,
 А  то  свекорко  з  торгу  їде:
 «Ой  одчини  ж,  невістонько,
 Ой  одчини  ж,  лебедонько».
 Ой  вийшла  я,  одчинила,
 Свому  свекорку  не  вгодила,
 Свому  свекорку  не  вгодила,
 Що  воротечка  одчинила.
 Щось  вітер  віє,  повіває,
 Щось  воротечка  поторкає.
 Я  думала:  вітер  віє,
 А  то  свекруха  з  торгу  їде:
 «Ой  одчини  ж,  невістонько,
 Ой  одчини  ж,  лебедонько».
 Ой  вийшла  я,  одчинила,
 Своїй  свекрусі  не  вгодила,
 Своїй  свекрусі  не  вгодила,
 Що  постіленьку  не  постелила.
 Щось  вітер  віє,  повіває,
 Щось  воротечка  поторкає.
 Я  думала:  вітер  віє,
 А  то  миленький  з  торгу  їде:
 «Ой  одчини  ж,  милесенька,
 Ой  одчини  ж,  лебедонько».
 Ой  вийшла  я,  одчинила.
Миленькому  догодила,
 Його  коника  узяла
Та  й  до  стаєнки  завела.

*******

 ОЙ  ШУМИТЬ-ГУДЕ,
 ДОЩИК  ІДЕ
 
 Ой  шумить-гуде,  дощик  іде,
 А  то  вітер  віє,
 А  я  думала,  то  свекорко  з  міста  іде.
 —  Ой  оченися,  невісточко,
 Ой  оченися,  пасмурнице!
 Ой  шумить-гуде,  дощик  іде,
 А  то  вітер  гуде,
 А  я  думала,  матінка  з  міста  іде.
 —  Ой  оченися,  невісточко,
 Ой  оченися,  сонливая!
 Ой  шумить-гуде,  дощик  іде,
 А  то  вітер  віє,
 А  я  думала,  діверко  з  міста  іде.
  —  Ой  оченися,  невісточко,
 Ой  оченися,  зеленушко!
 Ой  шумить-гуде,  дощик  іде,
 А  то  вітер  віє,
 А  я  думала,  то  зовиця  з  міста  іде.
 —  Ой  оченися,  невісточко,
 Ой  оченися,  клеветушко!
 Ой  шумить-гуде,  дощик  іде,
 А  то  вітер  віє,
 А  я  думала,  миленький  з  міста  іде.
 —  Ой  оченися,  милесенька,
 Як  голубонька  сивесенька!
 —  Не  оченюся,  милесенький,
 Як  голуб  сивесенький.
 Бо  в  твого  батенька  —  посмурниця,
В  твоєї  матінки  —  сонливая,
 В  твого  братика  —  зеленушка,
 В  твоєї  сестриці  —  клеветушка.
 —  Не  гнівайся,  милесенька,
 Ти  голубонька  сивесенька:
 Пахмурниця  —  чорна  хмара,
 Сонливая  —  темна  нічка.
 А  зеленушка  —  ягідочка,
 А  клеветушка  —  ластівочка!

******* 
 
 
 ОЙ  НЕ  СПОДІЙСЯ,
 ХМЕЛИХО
 
 Ой  не  сподійся,  Хмелихо,
 З  чужого  села  невісточки,
 Бо  у  Потапа  одна  дочка,
 То  тобі  буде  невісточка.
 То  ж  тобі  буде  хуста  прати,
 А  Танасеві  постіль  слати,
 А  з  тобою  буде  говорити,
 А  з  Танасем  вірно  жити.

******* 
 
 
 НЕ  КУЙ,  ЗОЗУЛЕ,
 НА  ЛІЩИНІ
 
 Не  куй,  зозуле,  на  ліщині,
 Ще  й  накуєшся  на  калині.
 Не  плач,  Марисю,  у  матюнки,
  Ще  й  паплачешся  у  свекрухи.
Через  пороги  ступаючи,
 Чужі  звичаї  переймаючи.
 Ой  як  переймеш,  хвалитимуть,
А  не  переймеш,  судитимуть.

*******

 ЛЕТІВ  ШУЛЯК  ЧЕРЕЗ  УЛИЦЮ
 
 Летів  шуляк  через  улицю,
 Схопив  Яриню  за  потилицю.
 Йому  Степанко:  —  Гай,  гай,  гай,
 Мені  Яриню  назад  оддай.
 Оддай  Яриню-робітницю,
 Візьми  Фрузиню-ледащицю.

******* 
 
 
 ОЙ  У  ПОТАПА  ВИСОКИЙ  ТИН
 
 Ой  у  Потапа  високий  тин,
 Там  зачепився  Хмелишин  сип.
 Ой  зачепився  вчора  зранку,
 А  за  Горгшну  за  коханку.
 Як  зачепився,  нехай  висить,
 Бо  він  Горпинки  не  залишить.

*******

 ТОНКИЙ,  НЕВИСОКИЙ  ДУБОК
 
 Тонкий,  невисокий  дубок,—
 А  то  й  славний  той  Семенко  парубок.
 Тонка  невисока  ліщина,
 Там  то  славна  Марійка  дівчина.
 Коли  б  мені  ту  ліщину  зрубать,
 Коли  б  мені  ту  Марійку  узять.
 Як  ісхочу,  то  ліщину  ізломлю,
 Як  ісхочу,  то  Марійку  я  возьму.

******* 
 
 
 ЗА  БОРОТИ  НА  МУРАВІ
 
 За  вороти  на  мураві
 Шовком  коні  попутані,
 Сріблом  гривоньки  поплутані.
—  Вийди,  Марисьо,  за  ворота,
Розплітай  коня  вороного
Для  Івася  молодого.

 *******

ЦИБУЛЮ  САДИЛА
 
 Цибулю  садила,
 Часник  поливала.
 Там  Марина  Максимові
 Коника  тримала.
 Взяв  її  за  ручку,
 Став  її  питати:
 —  Який  тобі,  Марино,
 Фартушок  набрати?
 —  Набери  біленький,
Шовковий  тоненький,
Тим  я  тебе  полюбила,
Що  ти  молоденький.

*******

 ОЙ  ШАРІЛА  ВИШЕНЬКА,
 ШАРІЛА
 
 Ой  шаріла  вишенька,  шаріла,
 А  під  нею  дівчина  сиділа.
 —  Ой  не  сиди,  дівчино,  не  сиди,
Взуйся  собі  в  черевички  та  й  ходи.
 —  Нащо  мені  батькові,  старії,
Купить  мені  мій  милий  новії.

*******

 ЯК  ХМІЛЬ  НА  ТИЧИНУ
 ЗАВИВАЄТЬСЯ

 Як  хміль  на  тичину  завивається,
Мужик  з  дочкою  набивається:
 —  Іване,  Івашенько*⁽¹⁾,
 Сватай  в  мене  дочку,
 Дочку  чорноброву.
 Дам  тобі  віна  —
 Три  вози  сіна,
 І  свиту-сіряк,
 Іще  й  семеро  собак,
 І  корову  круторогу,—
Сватай  дочку  чорноброву!

*⁽¹⁾  Повторюється  за  кожним  другим  рядком

*******

 В  ВІННИКІВЦЯХ  ШУМИТЬ,
 ГУДЕ
 
 В  Вінниківцях  шумить,  гуде,
 А  в  Дубові  дощик  йде.
 Сходьтеся,  люди,  дивитися,
 Як  буде  Іван  женитися.
 Сам  молоденький  на  конику,
 Везе  Галю  на  возику.
 А  той  возик  тарах,  тарах,
 Везе  Іван  Галю  в  синіх  биндах.
 Їде  на  собаці,
 Везе  Галю  на  ломаці.
 А  та  ломака  зломилася,
 Впала  Галя,  забилася.

******* 
 
 
 ОЙ  НА  ГОРОДІ
 ПІД  БУЙНИМ  ВІТРОМ

 Ой  на  городі  під  буйним  вітром
 Не  чули  хлопці  зозулі  літом,
 А  як  почули,  полякались,
 В  глуху  кропиву  поховались.

*******
 
  
 ОЙ  ЛЕТІВ  ЧЕРЧИК  БУЙНИМ  ВІТРОМ
 
Ой  летів  черчик  буйним  вітром,
Не  чули  дівки  зозулі  літом,
А  як  почули,  злякалися
Та  й  под  місточком  сховалися.
Вони  ж  думали,  що  місточок,
Аж  то  пшеничний  колосочок.

******* 
 
 
 А  ГОРОБЧИК  ТА  СИНИЧКУ  ЛЮБИВ
 
 А  горобчик  та  синичку  любив,
 По  колосочку  та  пшеничку  носив.  (2)
 
 А  Микола  та  Ганнусю  любив,
 По  кишенях  та  гостинці  носив.  (2)
 
 —  Ой  Ганнусю,  ти  голубко  моя!
 Дірявая  та  кишеня  була.  (2)

 Дірявая  та  кишеня  була,
 За  то  тобі  та  гостинця  нема.  (2)

******* 
 
 
 ОЙ  У  ГОРОДІ  ПТАШКИ  В’ЮТЬСЯ
 
Ой  у  городі  пташки  в’ються,
За  Ганнусею  хлопці  б’ються.

Ой  не  бийтесь,  нема  за  що,
Хоть  вона  гарна,  та  ледащо.

Як  до  роботи  —  не  нагнеться,
Бачить  Миколу  та  й  сміється.

*******

 ЧЕРЕЗ  СЕЛО
 
Через  село
Піч  везено,

Купайла  на  Івана*⁽¹⁾

А  в  тій  печі
Книші  да  калачі.

Всім  дівкам
Да  по  книшу,

А  Марусі
Да  немає  книша.

Нащо  ж  їй  книша,
Як  Іванко-душа.

*(1)  Повторюється  за  кожним  другим  рядком.

*******

 
 ЛЕТІЛО  ПОМЕЛО
 
Летіло  помело
Через  наше  село.
Стало  спочивати
На  Іванковій  хаті.
Іванова  хата
Запалилася,
Іванові  голова
Засмалилася.
А  Павлінка
З  радощами,
Носить  воду
Пригорщами.

*******

 ЛЕТІЛА  СОВА  ІЗ  ЧУЖОГО  СЕЛА
 
Летіла  сова  із  чужого  села,
Окропом  очі  завішала,
Соломою  уші  позатикала.
Та  тому  люди  дивувалися.
Не  дивуйтеся  ж  ви  сьому,  люди!
Бо  я  бачила  ще  і  дивнійшеє:
Що  щука-риба  сукно  ткала,
А  рак-неборак  цівки  сукав.
Муха-горюха  їсти  варила,
А  комар  пищить
Та  в  воду  тащить.

*******

 А  В  НАШОГО  СВЕКРА
 ДВІР  ВЕЛИКИЙ

А  в  нашого  свекра  двір  великий,
Купала  на  Івана!
 А  в  тім  дворі  зілля  велике,
 А  в  тім  зіллі  вовки  вили,
 Вовки  вили,  свекра  їли,
 А  я,  молода,  обороняла:
 —  Тю,  тю,  вовки!  їжте  мовчки!
Купала  на  Івана!

*******

 НА  ІВАНА  КУПАЙЛА
 
 На  Івана  Купайла
 Жаба  в  борщ  упала.
 Дівки  пе  поспіли  —
 Хлопці  жабу  з’їли.
 На  Івана  Купайла
 Гуска  в  борщ  упала.
 Хлопці  пе  поспіли  —
 Дівки  гуску  з’їли.

*******
 
 
БУЛА  НА  КУПАЛИ
 
 Була  на  Купали,
 Посмалила  гали.
 Не  піду  додому,
 Боюся  сорому.
 Сором  за  порогом,
 Женихи  за  столом.
 Не  піду  до  хати,
 Женихів  вітати.

******* 
 
 
 СХОДИЛОСЬ  КУПАЛО  ІЗ  ДОЛУ
 ДО  ДОЛУ

 Сходилось  Купало  із  долу  до  долу,
 Час  нам,  дівочки,  додому,  додому.
 А  єдна  дівчинонька  зостанься,  зостанься,
Буде  їхати  парубок  з  Любліна,  з  Любліна,
Та  привезе  вінок  з  кадила,  з  кадила,
 Щоб  здорова  дівочка  зносила,  зносила.

******* 
 
 
 УЖ  ПО  ЯНІ,
 ПО  ЯНОНЬЦІ
 
 Уж  по  Яні,  по  Яноньці,
 Уж  по  нашій  собітоньці!
 
 Як  горіла,  так  загасла,
 На  попіл  ся  нам  розтрясла.

******* 
 
 
 ДОПАЛИМО  ТА  СОЛОМОНЬКУ
 
 Допалимо  та  соломоньку
Та  ходімо  та  додомоньку.
 Лежи,  лежи,  та  Купалочку,
 В  червоному  та  багаттячку.