Літо в поезіях для дітей від Наталі Карпенко


На відео: збірка віршів Наталі Карпенко про літо. Записано в медіа лабораторії ПК "Березіль". Читає - Оксана Поправа.

 

 

 

     Наталя Карпенко

Прийшло очікуване літо

Прийшло очікуване літо –
Короткі ночі,  білі дні.
Зірки росою миють квіти,
Гойдають трави запашні.

Суничка визирнула з листя,
Бджола збирає в лузі мед,
У полі жито колоситься,
Шумить круг ставу очерет. 

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Крокує літо світом.

 

 

Крокує літо світом

Літо! Літо! Крокує літо світом. 
Літо – біле крило.

Літо! Літо! Радіють літу діти. 
Літо – їду в село.

Літо! Літо! Метеликом літає.
Літо – вудка, ставок. 

Літо! Літо! Обіймами вітає. 
Літо – море, пісок.

Літо! Літо! Гудуть завзято бджоли.   
Літо – в лісі гриби!

Літо! Літо! Не має сну ніколи.  
Літо – ягід торби.

Літо! Літо! Промінчиком лоскоче.
Літо – в пояс трава!

Літо! Літо! Гуляє аж до ночі. 
Літо – пісня нова!

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Літо тішиться.

 

 

   Літо тішиться

Літо тішиться: – Лечу!
Я гуляю досхочу!
Хто тут літечко чекав,
Хто без мене сумував?

В мене промені у жмені, 
В мене ягоди в кишені.
В мене грядка для борщу,
Налітайте, пригощу.

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко.

 

 

      Літечко працює...

Літо теплі промені назбирало,
Стільки треба встигнути – дня замало. 
Треба літу ягідку запалити,
Треба жито й зіллячко накосити.

Грає влітку сонечко височенько,
Бачить влітку сонечко далеченько. 
То коли ж тут літечку спочивати?
Треба теплим променям раду дати.

Тож працює літечко щохвилини,
Понад світом жайвора пісня лине.
Гріє літо поглядом і зоріє,
Хто збирає промені, той зуміє!

 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Заплітає літо квітам промінці.

 

 

Заплітає літо квітам промінці...

Заплітає літо квітам промінці
Сонечко на носі, сонце на щоці.
Бавиться пелюстям вітер-садівник,
Чеше косенята, люляє квітник.

І мені, й комашці літо до смаку! 
Є де погуляти бджілці і жуку,
Є чим ласувати… Літо – таки рай!
Виростають крила! Грай, цвіркуне, грай! 

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Літній вечір

 

 

    Літній вечір

Вкрила вечір сива пара,
Сіла квочкою – ко-ко.
Нагулялись в полі трави, 
Нагуляли молоко. 

Вечір в купелі дрімає,
Ніжить парою боки. 
Вечір з літепла збирає 
Свіжу пінку і вершки.

 

* * *

 

Скрипалі

Де співають цвіркуни,
Там гуляють сині сни,
Пізні сни і ранні,
Тихі і медвяні.

У музики-цвіркуна
Сюр-смичок і сюр-струна.
Скрипка проти ночі
"Сюр-лю-лю" сюркоче.

Дякуємо скрипалю
За крилате «сюр-лю-лю».
Котиться по світу
Тепла пісня літа.

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Гуляє літо-літечко у нашому дворі.

 

 

               Тепле літечко

Гуляє тепле літечко у нашому дворі,
За руку водить промені від ранку до зорі.
Хіба гуляє літечко?  У нього стільки справ!
А літо усміхається – мій день крилатим став.
Працює тепле літечко! Дивуються зірки:
Ви бачили, як світяться у ягідки боки!
В городі зріють овочі, підвівся красень-кріп,
І проситься на вулицю горох і дядько біб.
Полоще тепле літечко хмаринки у ставку,
Що сохнуть і гойдаються на синьому горбку.
Не спить ніколи літечко, цінує кожну мить,
Де ходить тепле літечко, там радість гомонить.

 

 

 

* * *

 

 
 
 
Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Обіймає вечір плечі.
 
 

 

Обіймає вечір плечі

Обіймає вечір плечі,
Пригортається до ніг.
Цвітом липи пахне вечір,
Духмяніє для усіх.

Пахне кріп і полуниця…
Як же гарно у селі.
В червні сонечку не спиться,
В червні ночі замалі.

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Літо красне барвами

 

  

        Влітку

Літо красне барвами,
Літо пишне травами,
Миле співом пташечки,
Стрекотом комашечки.

Влітку дні багряні,
Вечори духмяні,
Ночі яснозорі,
Світанки прозорі.

Пахне літо квітами,
Зеленіє вітами,
Грає переливами,
Надихає силами.

Літо з райдуг виткане,
І дощами випране,
Сонечком звеличене,
Радістю насичене. 

 

 

 

* * *

 

 

 

Натал Карпенко. Вірші про літо. Літнє сонцестояння.

 

 

Літнє сонцестояння

День забрав третину ночі.
Повертати день не хоче 
Жодної хвилинки.
Он які обжинки!

Плаче ніч: «Тобі все мало,
Віддала усе, що мала.
Поділися трішки, 
В мене терпнуть ніжки.

Я втомилася лежати...
Все! І я пішла гуляти. 
Двері відчиняю, 
Я тебе впіймаю».

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

Сьогодні червню тридцять! 

Сьогодні червню тридцять! 
Коли це він підріс?
Горять у червня лиця –  
У червня бенефіс.

У червня іменини 
І бал – усе нараз.
Он пташечка з калини
Виспівує для нас.

Он трутень на ожині
Гуде: «Та це ж мені!».
Он вечір синій-синій 
Приїхав на коні 

І кліпає з веранди
До першої зорі.
А як цвіли троянди 
У кожному дворі!

А як пахтіли липи…
На згадку – смак суниць.
Стоїть на розі липень, 
Торкається зірниць.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

Змилосердилась погода

Змилосердилась погода, 
Після спеки – прохолода.
Креслять крилами стрижі
Карколомні віражі.

Просять хмару огірочки:
– Влий водиці на листочки!
Перша крапля? Та невже!
Хмара випалила: – Вже!

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про дощ. Гуляти дощик проситься.

 

 

Гуляти дощик проситься...

Висить, висить, бурмоситься,
До даху дістає.
Гуляти дощик проситься,
Та хмара не дає.

Гойдає хмара ліжечко:
– Нікуди не пущу.
Посидь у хаті трішечки,
Не треба їм дощу.

Ти бачиш – світить сонечко…
А дощ, неначе вуж,
Проліз через віконечко
І гайда вниз чимдуж.

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Дощ кропив і кропив…Світлина - Костянтина Шмідта

Світлина - Костянтина Шмідта (фрагмент).

 

 

  Дощ кропив і кропив…

Дощ кропив і кропив… Збився з ніг
І надвечір спочити приліг.
На черешеньці щось майорить…
Та це ягідка в листі горить. 

ЇЇ дощ батогом частував,
ЇЇ  вітер і град шматував.
Попри холод, вона таки є!
І росте, і вогнем виграє! 

Притулилася міцно гілля
Й споглядає на нас звідтіля.
Всі незгоди позаду, повір,
Онде літечко вийшло надвір.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про дощ. Станцюй-но дощик гопака.

 

 

Станцюй-но дощик гопака

Станцюй-но дощик гопака
В Купайла перед носом.
У тебе вдача козака!
Ми дуже тебе просим. 

Дощ взувся в чоботи нові –  
І у танок підскоком.
Танцює дощик у траві
Наприсядки і боком.

Умився дощиком листок,
Блищать вологі губи.
Ото вже тішиться ставок:
– Іди до мене, любий. 

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про дощ. Плакала хмара.

 

 

   Плакала хмара

Плакала хмара кудлата:
– Де мої хмари-малята?
Я їх гойдала і годувала,
Де мої хмари-малята?

Геть відцуралися хати,
Як мені їх наздогнати?
Сили не маю… Вітре, благаю,
Як мені їх наздогнати?

– Годі тобі голосити,
Треба дітей відпустити.
Діти кудлаті стали крилаті,
Треба дітей відпустити. 

Вже аж по вінця водички, 
Витри заплакане личко.
Годі тужити, сядь відпочити, 
Витри заплакане личко.

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Райдужний віночок

 

 

Райдужний віночок

Барви літечка збираю
Розмаїті й запашні,
У віночок заплітаю,
Любо й весело мені.

В ньому маківки червоні
І яскраві нагідки,
В ньому жовтий цвіт красолі,
Шишки хмелю і листки.

Край блакитних незабудок 
Синьоокий васильок,
Я дзвіночки не забуду
Вплести в райдужний вінок. 

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Літні кольори

 

 

Літні кольори

Де збирає літечко
Різні кольори,
Чим фарбує квіточку
І усі дари?

Просіває літечко
Світло з вишини
Крізь прозоре ситечко
На сади й лани.

Променисте сяєво
Обіймає світ. 
Промінь віддзеркалює 
Усмішку ягід,

Теплий погляд квіточки,
Шовк духмяних трав…
У палкого літечка
Безліч добрих справ!

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Дзвіночки

 

  

      Дзвіночки

На дзвіночках не віночки,
А корони, як дзвіночки – 
І блакитні, і лілові,
І усі такі чудові!

Б’ють у дзвони тихо квіти,
Гомонять про все на світі!
Про сусідів іменитих,
Про комашок працьовитих.

Де дістали блиску зорі,
Чому дощ такий прозорий.
Звідки вітер прилітає,
Коли пташечка дрімає.

Хто фарбує квітам лиця,
Як з’являється росиця…
І про сонечко привітне,
Що у небі синім квітне. 

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Білолиця королівна

 

 

Білолиця королівна 

Квітне в лузі королиця
Королівна білолиця.
 
Гарна квіточка така,
Жовтоока і струнка!

Чом ромашкою всі звуть?
Королиці скрізь ростуть – 

І у полі, і в садку,
І у нашім квітнику!

Нагадати тут доречно,
Що ромашка в нас – аптечна!

Її квіти запашні,
Невисокі і дрібні 

Ромен-зіллям величають
І рум’янком називають. 

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Журилася ромашка

 

 

Журилася ромашка

Журилася ромашка:
- Не рви мою красу,
Тут бавиться комашка,
Я радість принесу.

Чому це всі гадають:
Хто любить, а хто ні,
І білий цвіт зривають…
То ж боляче мені!

Не кривди жодну квітку,
Земля наш спільний дім.
А я ще довго влітку
Всміхатись буду всім. 

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Мальва

 

 

       Дивина

Дивина густоквіткова
В’є вінки нові й чудові
Круг величної голівки
Аж до самої верхівки.
Височіють жовті квіти – 
Свіжим медом пахне літо.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Звіробій

 

 

            Звіробій

Зіллячком божим зовуть звіробій,
Він стільки силоньки має! 
З жовтих верхівок цілющий настій
Аж сто недуг виганяє.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Космея, Явдошка, розтріпана  пані

 

 

Космея, Явдошка, розтріпана  пані…

Космея, Явдошка, розтріпана  пані…
І як цю красунечку тільки не звуть.
А може це зорі на аероплані   
Спустилися з неба на землю… Й цвітуть!

Такі вони милі, такі вони рідні,
Я знаю з дитинства цих любих сестриць.
Вони непримхливі й водночас тендітні,
І дуже вже схожі усі до зірниць.

Тому-то космеєю звуться ці квіти,
Що зорі п’ють роси з її пелюсток.
Красуні космеї – це зоряні діти,
У них навіть очі такі, як в зірок.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про літо. У саду.

 

 

      У саду

Подивитися йду
Що зросло у саду.
Може, ягідка там?
Я і вам трохи дам.
А в саду смакота
Для мого живота.
Піднімаю листок, 
Там сидить огірок.
Хрум-хрум-хрум жартома,
Хрум-хрум-хрум… Вже нема!
Зародило вишень!
Де набрати кишень? 
Скаче серце моє:
– Пригощайтеся! Є!

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Шовковиця.

 

 

Шовковиця

Щось очі розбігаються
Липневої пори. 
На гілочці  гойдаються 
Шовковиці.  – Бери!

Здійняла галас пташечка:
– Не треба, не чіпай! 
Гуде й собі комашечка:
– Це наш солодкий рай!

– Ой шпаче, всім дістанеться,
Вродило, озирнись!
Візьму! Біди не станеться,
Вгамуйся та не злись.

Стою і усміхаюся,
Нектар на язиці.
Я літечку вклоняюся
За ягоди оці.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Абрикоси

 

 

      Абрикоси

Помаранчеві голівки 
Обліпили кожну гілку.
На солодкі абрикоси
Налетіли жовті оси, 
Налетіли роєм бджоли…
Зумкотить усе довкола!
В зелен-листі вітер в’ється, 
Теплим подихом сміється 
Й носить запахи медові. 
Дні стоять такі чудові!
Як тут нам не порадіти,
Шле гостинці красне літо!

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Літечко

 

 

            Літечко

Умивало літечко ранки росами,
Щебетало співами стоголосими.
Напувало ріки підземні зливами,
Вигравало теплими переливами.

Походжало літечко хлібним полечком,
Золотило колос гарячим сонечком. 
Пригощало літечко урожаями,
Розважало сяйвом і водограями.

Обіймало літечко надвечір’ями,
Гомоніло з місяцем і сузір’ями,
Простелило стежечку подорожньому,
Посміхалось барвами літо кожному! 

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Липень у садочку.

 

 

          Липень у садочку

Завітав наш місяць липень до садочка:
– Де ви, ягідки, виходьте з холодочка.
Прокидайтеся, сливки і абрикоси,
Посмакують солоденьким бджоли й оси.

Грає липень промінцями на городі:
– Прокидайтесь, огірочки, спати годі.
Вже бабуся до світанку сну не має,
Рано-вранці під листочки заглядає.

Всівся липень по-хазяйськи на баштані:
– В мене дині з кавунами не в пошані.
Ви поспіть, мої хороші, подрімайте,
Я не буду вас будити, засмагайте.  

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Котить липень повний віз.

 

 

Котить липень повний віз

Котить липень повний віз,
Косить липень трави.
Щось розсипав, щось привіз,
Щось додав до страви. 

Котить липень день згори,
Лічить липень статки,
Заглядає у двори,
Грядці чеше п’ятки. 

Сумно дивиться вишняк,
Де ви, ясні очі?
Липень, друже! Як це так! – 
Йдуть у наступ ночі.

Смик за чуба! Смик за хвіст!
Смик собі до поли.
Впав на землю перший лист, 
Колоситься поле.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Вбралася хмара

 

 

     Вбралася хмара...

Вбралася хмара у плаття нове,
В білому платті по небу пливе. 
В білому платті і білих панчішках,
Білі балетки у хмари на ніжках.

Кроїть і кроїть вітрисько-кравець,
І модельєр… І закрійник… І швець. 
В синьому небі хмарини-сестриці
Носять нові сорочки і спідниці.

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Сіра хмара сукню прала.

 

 

Сіра хмара сукню прала

Сіра хмара сукню прала, 
Сіра сукня в річку впала.  
Хмара очі закотила:
– Сіру сукню загубила.
Сукні іншої не маю,
Сукню в річці упіймаю. 
Буду сукню пильнувати,
Буду сукню шанувати.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Тихо дощ про щось бурмоче.

 

 

 

Тихо дощ про щось бурмоче

Тихо дощ про щось бурмоче, 
У калюжі ноги мочить,
Хмари слухати не хоче, 
Плаче.

То притихне на хвилину,
То листочку миє спину,
То навшпиньках, як дитина, 
Скаче.

– Йди до річеньки, благаю,
Вип’єш з річенькою чаю,
Попливеш до водограю
Грати. 

Як піднімешся до хати, 
Буде хмара колисати,
Колискової співати – 
Спати.

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Дощик вирвався на волю.

 

 

Дощик вирвався на волю

Не ховайте парасолю, 
Дощик вирвався на волю.
Он який у хмари вдався!
Он як в небі розгулявся!

Каже сину хмара-ненька:
– Я з тобою, мій маленький,
Я з тобою завжди буду,
Вимий, сину, світ від бруду.

Напувай і веселися, 
Та дивись – не застудися.
Ти ж у мене відчайдуха – 
Босі ноги, голі вуха… 

Дощ помив у лузі квіти
І калюжі став місити, – 
Кулачками барабанить, 
Теревені тарабанить.

 

 

 

* * *

 

 

 

Натал Карпенко. Вірші про літо. Не мають розкладу дощі

 

 

Не мають розкладу дощі

Не мають розкладу дощі.
Ото було би славно, 
Якби вони до нас вночі
Ходили в гості справно.

І мили голови лісам,
І мили ноги квітам…
І кожну ніч – і тут, і там,
Приймало ванни літо.

Чекав би дощик до пори, 
Коли проснуться зорі.
А день би сонечком згори
Всміхався всім надворі.

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. В небі гніваються хмари.

 

 


В небі гніваються хмари

В небі гніваються хмари,
Розвели такі сварки!
Тари-бари, тари-бари, 
Лоб у лоб, як ті бики.

Мирить хмари блискавиця,
Зводить брови – блись і блись!
То спалахує, то злиться:
– Зупиніться! Розійдись!

Налякали всю округу,
Розкуйовдили садки…
Відпустіть свою попругу,
Гайда пастись на ставки.  

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Хвоща.

 

 

        Хлюща

Це не дощ, а справжня хлюща,
Репетує дужче й дужче!
Не кажи, що всім не вгодиш,
Ти – то ллєш, то не приходиш! 

Навесні чекали зливи!
А тепер дозріли  ниви,
У воді стоять городи…
Ми втомились від негоди! 

Набурмосилося небо,
Нам дощу уже не треба! 
Врожаї пора збирати…
Пусти сонце погуляти! 

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Хмара

 

 

Що ти, хмаро, наробила...  

Хмаро, годі тобі злитись!
Де ти сил береш казитись?
Як з відра, все ллєш та ллєш,
Вийти з хати не даєш!

Що ти, хмаро, наробила,
Всі околиці залила!
А надворі красне літо,
Нам би сонцю порадіти! 

 

 

 

* * *

 

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Заховалися гриби

 

  

Заховалися гриби

Там, де сосни і дуби,
Заховалися гриби.

Притулились до травички
Помаранчеві лисички,

Жовто-бурі маслюки,
Хазяї боровики.

Вмились дощиком свіженьким
Підберезники й опеньки,

Зеленушки, печериці,
Сироїжки круглолиці…

Та чому це в лісі мухи
Мухомори і свинухи

За три стежки обминають,
На поганки не сідають?

Ці гриби отруйні дуже.
Будь завжди обачним, друже! 

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Грибів цього літа.

 

 

    Грибів цього літа…

Грибів цього літа – великі коші,
Ідуть чередою липневі дощі.
Зібрали вологу ліси і поля,
Духмяні гостинці дарує земля. 

Стирчать капелюшки на різні смаки,
Зраділи дарункам жуки й слимаки.
Чекає на оплески дід боровик,
Який до пошани ще змалечку звик.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Куди ти, літечко, спішиш

 

 

Куди ти, літечко, спішиш?

Куди ти, літечко, спішиш?  
Зітреш у травах п’яти.
Біжиш-летиш, біжиш-летиш,
Ніяк не наздогнати.

Дай нам потішитись, зажди,
Припни-но дні крилаті.
Ми раді бачити завжди
Тебе у нашій хаті.

Та зупинися хоч на мить…
А літечко не чує, – 
Летить-біжить, летить-біжить,
Крокує та крокує.

Куди ти, літечко, куди?
Йому сьогодні воля!
І літо коником рудим
Гарцює серед поля.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Відчинив пан Липень хвіртку...

 

 

Відчинив пан Липень хвіртку...

Відчинив пан Липень хвіртку:
– Йди-но, Серпню, на повірку.
Часу, братику, не гай,
І мене не забувай.

Залишаю все для тебе,
А мені прощатись треба.
Я поля позолотив, 
Дочекався гарних жнив.

Я щодня виходив з хати
З любим сонечком гуляти. –
Грядці чуба фарбував, 
Грядці п’яти лоскотав.

Прокидався на світанку… 
Намагався до останку
Працювати недарма. 
Тепер ти біля керма.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

Садибами селом іду...

Садибами селом іду.
Яка краса! Все на виду!
Довкола озираюся,
Від щастя усміхаюся.

Чому у нас так повелось,
Що ми чекаємо чогось,
На біди нарікаємо…
Ми так багато маємо!

На трави кажемо бур’ян, 
А він від немочі та ран.
Недуги гоять травами,
А ми їх нищим, травимо.

Усі щедроти біля ніг,
Природа – друг і оберіг.
Милуймося, вдивляймося,
За милості вклоняймося.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

          Котиться дощ...

Котиться, котиться, котиться дощ,
Плечі розправили грицики й хвощ. 
Миють чуприну і миють боки
В нашім городі брати буряки. 

Ванни приймає і дядько гарбуз,
Виставив черево, скинув картуз.
Тільки не тішиться бджілка мала,
В хаті вичікує сонця й тепла. 

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

        Серпень

В серпня теплі рученята,
Пахне медом в полі м’ята.
В серпня сонце на щоці, 
Чорнобривці у руці.

В серпня теплі сині очі
І такі сливові ночі! 
Як виспівує цвіркун!
Як полискує кавун! 

Серпень – праця і розвага,
Грає золотом засмага.
Серпень збіжжю голова,
Серпню гАряче – жнива! 

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

     Що ти смажиш?..

– Що ти смажиш, друже серпню,
І земля, й повітря терпне,
Ані продуху ніде…
І чому той дощ не йде!

Вижми, серпню, з хмари квасу!
– В мене дуже мало часу.
Засмагайте досхочу,
Я побуду і втечу.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

        В серпня часу замало...

В серпня часу замало, серпень кутає дні,
Вже кубельце зіткала осінь їм в пелені.
Скинув сад босоніжки,  жовкне перший листок, 
Мліють сонячні  ніжки, мліє річка й ставок.

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

      Серпень дні долічує

Серпень дні долічує. Літечко, бувай!
Ми тебе чекаємо нарік, так і знай. 
Дні твої, веселчасті, стали на крило. 
Нам з тобою, літечко, хороше було!
Ти теплом ділилося з нами до кінця, 
Треба тобі, літечко, бігти до кравця. 
Бачиш, твоє платтячко стерлося до дір.
Ми тебе так любимо! Літечко, повір,
Ти було нам радістю! Літо для забав … 
Серпень тепле літечко в слоїки сховав.
В серці щось ворушиться, пальчиками – шкряб…
Я не буду плакати. Небо плаче… Крап!

 

 

 

* * *

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Кавун.

 

 

Було пильнувати...

Кавун-кавунисько,
Зелений хлопчисько
Котився, котився,
Упав і розбився.

Такий червоненький, 
Такий солоденький.
І що тут казати…
Було пильнувати! 

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Кавун.

 

 

 

Ти куди, моє сонячне літо?..

Ти куди, моє сонячне літо…
А воно заховалось в стерні
І виспівує коником звідти
На прощання так тепло мені.

А воно виціловує сливи,
Лущить сонях і котить кабак…
Літо вибрало лакітку з ниви
І плете з павутини гамак.  

Прощавай, моє літечко миле,
Впав на землю пожовклий листок.
Зупинити тебе я безсила,
Чую осені впевнений крок.

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Ти куди, моє сонячне літо…

 

Матеріали люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

   Дивіться також:

Малюнок Вікторії Кірдій (фрагмент)"Виходь надвір! Там сонце світить!
Мені не віриш? Ти поглянь!
Там білий день! Надворі літо!
Пора відпусток і гулянь!"
(Наталя Карпенко)
 
 
 
 
 

 

Вірші для дітей від Наталі Карпенко

Вірші для дітей від Наталі Карпенко
Пропонуємо почитати нашим діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу - про усе, що нас оточує.

Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо!

 

 

 

 

 

Вірші про літо
 

Читайте віршики про літо від  Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Наталі Ткаченко, Михайла Стельмаха, Анатолія Камінчука, Марії Пригари, Лесі Храпливої-Щур, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Галини Кирпи, Наталі Карпенко.


Останні коментарі до сторінки
«Літо в поезіях для дітей від Наталі Карпенко»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми