.jpg "Віршовані казки Наталі Забіли")
|
|
"Під дубом зеленим
трава-мурава. На дубі зеленім пташина співа. У листі лапатому грає вітрець. Хто книжку читатиме той молодець!" (Наталя Забіла)
|
|
Наталя Забіла. "Прабабині казки" (збірка віршованих казок для дітей)
Зміст збірки:
Жолудик
Двое козенят
Зайчикові пригоди
Хто сильніший?
Лисиця й Журавель
Зайчата і Свиня
Мавпочка й горіхи
Чотири пори року
"Була собі хатиночка,
навколо неї пліт.
Жили в хатинці півничок
і сірий кіт-воркіт.
Кіт зрання та до вечора
у лісі полював,
а півник в хаті порався
та квіти поливав."
(Наталя Забіла)
"Очеретяна хатина
біля річечки була,
і жила у ній родина
не велика, не мала:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя жабенятко-жабеня"...(Наталя Забіла)
"Там, де сосни та ялинки у лісочку стали вряд,
скаче білка-сіроспинка, закликає всіх звірят.
Сіра спинка, довгий хвостик, по деревах — плиг та плиг!
— У свою хатинку в гості я сьогодні кличу всіх!
У моїй малій хатинці, на ялинці між гілок,
наготовлено гостинців для звіриних для діток!.."(Наталя Забіла)
"Ой розгулялись взимку віхоли,
до вікон хатку замели,
де під солом'яною стріхою
дідусь із бабою жили.Біля віконця якось ввечері
сиділи вдвох собі старі
та милувалися малечею,
що розважалась у дворі..."(Наталя Забіла)
"Два морози йшли у ліс,
все вбирали в іній.
В того був червоний ніс,
а у цього — синій.— Старший буде той із нас,
каже брат до брата, -
хто людину зможе враз
до кісток пробрати!.." (Наталя Забіла)
"От колись ведмідь угледів,
як у полі оре дід,
і схотілося ведмедю
поживитися як слід.До старого він підходить,
каже: „Нумо вдвох робить,
а усе, що в полі вродить,
будем нарівно ділить..."(Наталя Забіли)
"До козиної до хати
з лісу стежечка веде.
В хаті маму ждуть козлята,
а коза із лісу йде.Ясне сонечко заходить,
в небі місяць блискотить.
До воріт коза підходить,
у ворота стукотить..."(Наталя Забіла)
"Якось каже дід бабусі:
— Розпали вогонь в печі
та для нашої Ганнусі
ти плискачика спечи.
Замісила баба тісто
і плискачика спекла,
а тоді, щоб трохи вистиг,
на віконце віднесла...."(Наталя Забіла)
"Оселились біля річки
сірий зайчик та лисичка.
Зайчик —в хатці луб'яній,
а лисичка — в крижаній..."(Наталя Забіла)
"Десь жила собі лисичка,
тим відома між звірят,
що була у неї звичка
глузувать з усіх підряд.Глузувала із сороки,
що у неї білі боки.
Насміхалася з жука —
в нього роги, як в бика..."
(Наталя Забіла)
"Мильна булька невеличка,
соломинка й черевик
йшли по лузі.
Бачать — річка.
Як добратись на той бік?.."(Наталя Забіла)
"Була на світі дівчинка
і братік Івасьок.
Пішла гуляти дівчинка
із братіком в лісок.Поклала спати братіка
під кущик на траві
й пішла збирати ягоди
та квіти лісові...."(Наталя Забіла)
"По ялинку внучка з дідом
йшли по лісі навмання.
А за ними бігло слідом
довговухе цуценя.Задивилась, мабуть, внучка
на ялинку, на сосну
і зронила якось з ручки
рукавичку хутряну...." (Наталя Забіла)
"У сороки-
білобоки
п'ять малят-сороченят.
Усі чисто
хочуть їсти.
Треба всім їм дати лад..."(Наталя Забіла)
Завтра я завершу друкувати цю казку. Нажаль у мене немає ні назви казки, ні назви видавництва. Є тільки 10 сторінок з цієї книжечки, з 5 по 15. Перші та останні сторінки відсутні. Але я пам'ятаю і напишу, вірш до кінця.
Це неймовірно, пане Олександре!!!
Дякуємо Вам щиросердно!!!
Де ж ти мамочко моя я у біду ускочив я в вовка очі як жарене зуби гострі наче ніж бідний зайчик твій загине порятуй його скоріше заховався бідолаха аж за пічку у куток і тремтить увесь від жаху як осиковий листок тук тук тук тук тук тук чути в лісі перегук по горбках по низині ні линуть в простір позивні схема минулася зайчиха мабуть там і справді лихо і пустилась навпростець швидко наче вітерець а тим часом на лужок вибігає їжачок як побачив вовка злого покотився йому під ноги гаруда вертуха білка стала кидать шишки з гілки І летять вони мов кулі набивають вовку гулі тут зайчиха мчить до хати бачить лихо у зачати кинулись вовк тоді за нею гнався лісом і стернею довго-довго бігти біг догнать і її не зміг зрозумів маленький зайчик побігайчик лиш тоді як справжнє лихо у житті його свідка буде кликати він зайчику друга дятла по гука де той зайчик той не тягне що свою не слухала маму та шукати його дарма вже такого в нас нема добре знає зайчик сірий як неправду говорити ніхто не вірить з них в приклад не беріть
де ж ти мамочко моя у біду ускочив я в вовка очі як жарини зуби гострі наче ніж бідний зайчик твій загине порятуй його скоріш заховався бідолаха аж за пічку у куток і тремтить увесь від жаху як осиковий листок тук-тук-тук тук-тук-тук чути в лісі перегук по горбках по низені линуть в простір позивні схаменулася зайчиха мабуть там і справді лихо і пустилась навпростець швидко наче вітерець а тим часом на лужок вибігає їжачок як побачив вовка злого покотивсь йому під ноги а руда вертуха білка стала кидать шишки з гілки І летять вони мов кулі набивають вовку гулі тут зайчиха мчить до хати бачить лихо у зайчати кинувсь вовк тоді за нею гнався лісом і стернею довго-довго біг та біг а догнать її не зміг зрозумів маленький зайчик безтурботний побігайчик лиш тоді як справжнє лихо у житті його спітка буде кликать він зайчиху друга дятла погука де той зайчик той нетяма що свою не слухав маму та шукать його дарма вже такого в нас нема добре знає зайчик сірий як не правду говорить брехунцям ніхто не вірить з них ви приклад не беріть
Сердечно Вам дякуємо, шановний пане Олександре!!!!