Василь Голобородько, "Мова рослин" (вірш-верлібр до свята Івана Купала)

** Купала - свято дорослих дівчат. Дорослість кожної окремої дівчини наставала протягом року індивідуально, а в цей день соціально для усіх разом, для всієї купи уже дорослих дівчат. Подібно, як діти протягом року доростали до семи років, а першого вересня усі разом, купою, ішли до школи у перший клас. Купала невід'ємне від обряду "проганяння русалок" - відлучення від святкування дівчаток-підлітків, семиліток, бо це свято дорослих дівчат. Перекази про цвіт папороті прив'язані до купальської ночі. Якщо мати на увазі, що Купала - це свято дорослих дівчат, то цвіт папороті має метафоризувати одну із найголовніших прикмет дорослої дівчини, а саме, актуалізовану її незайманість, яка має в українській міфопоезії ознаку "бути тим, що найкрасивіше за все на світі". Обряд Купала та різні супутні вірування інтегровані в українську культуру, а не існують якимось окремим епізодом: повір'я про цвіт папороті та пошуки скaрбів також у цю ніч, що має тотожне значення є складовою вечорничних обрядів та весілля.
(Василь Голобородько)

За матеріалами: https://www.facebook.com/

 Більше творів Василя Голобородька на "Малій Сторінці":

Поезія Василя Голобородька

«Гострий зір Василя Голобородька вихоплює з буденного життя вагомі зерна поезії. Своєрідність його бачення світу виявляється в умінні змалювати звичайне в казковому забарвленні, осягти соняшним промінням щось тривожне, часом драматичне. Прикметною рисою Василя Голобородька є вміння поєднувати народно-традиційні засоби з новим змістом, наповнювати музикою свої лаконічні малюнки з життя людини. Коротше кажучи — Василь Голобородько поет з своєрідним світосприйманням, органічним чуттям музики слова, закоханий у життя, яке в його баченні є отією білою казкою, де наче на рушнику, червоні й чорні барви створюють неповторну картину живої дійсности». (Володимир П’янов. Журнал "Дніпро").