Анатолій Костецький. Добірка віршів про дітей


Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Ходім на майданчик.

 

 

ХОДІМ НА НАШ МАЙДАНЧИК!

Вірте, друзі, 
чи не вірте, 
наш майданчик — 
кращий в світі!
А не вірите — 
тоді
разом глянути 
ходім!

КАРУСЕЛІ

Каруселі —
річ весела, 
не побачиш тут 
сумних.
Але наші каруселі 
не лише 
веселий сміх.

Вам відкрию таємницю — 
тільки ж ви 
не прохопіться!
Якщо хочете вже знати — 
тут готують...
в космонавти!

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Ходім на майданчик. Каруселі.

 

ПІСОЧНИЦЯ

Кожному в пісочниці 
повозитись хочеться, 
бо не просто в ній 
пісок:
тісто в ній    
на пиріжок,
для фортеці — 
цегла в ній, 
для машин — 
гараж новий.
Ось чому в пісочниці 
всім
погратись хочеться.
 
ГІРКА

З гірки 
швидко 
я лечу!
Хоч і лячно, 
а мовчу:
знизу ж
дивляться на мене 
Ліза й Ліля,
Костя й Женя.

А як буду я 
боятись — 
то почнуть вони 
сміятись,
бо мужчині    
знає кожен! — 
боягузом
буть
негоже.

ГРИБОК

Сонце з неба 
так пече, 
що на гірці — 
гаряче.

Де знайти нам 
холодок?
Так для цього ж 
є грибок!

ГОЙДАЛКА НА ДВОХ

Спробуй на гойдалці 
сам покататись! 
Будуть навколо 
всі дивуватись.
Тут
навіть зовсім 
затятий жаднюга 
місцем
повинен ділитися 
з другом.

ХАТИНКА

Раптом небо 
хмари вкрили, 
почалася 
літня злива. 
Тільки ми — 
не налякались:
ми
в хатинці 
поховались!

 

 

ЛАВОЧКА

Награлись, нагулялися — 
і всілися на лавочці, 
щоб трохи відпочити, 
а ще — 
поговорити: 
про друзів 
і про рідний клас, 
про те,
як любо жити, 
і що майданчик гарний наш 
насправді —
кращий в світі!

Ну що?
Переконалися?
А що я говорив!
Коли ж
такі майданчики 
у кожному дворі 
вам стануть будувати, 
то ви — 
допомагайте!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Ходім на майданчик.

 

* * *

 

 

У ГОСТЯХ

У Віті — день народження.
Ми всі туди запрошені
і ввечері, о шостій,
прийшли до нього в гості.

Нам одчинила двері
мала сестричка Віті
і зразу запитала:
— Хто ноги з вас не витер?

В нас килим — не для того,
аби його бруднити!
Ану, біля порога
знімайте черевики!

Та подарунки зразу
давайте, я сховаю.
Та кришталеву вазу
не скиньте! Я вас знаю!..

Ви думаєте: просто
отак ходити в гості?
А це — наука справжня,
відповідальна справа!..

І меблі у вітальні
не мацайте руками,
і пальцями по стінах
не мажте — будуть плями...

Іще сестриця Віті
щось стала говорити.
Та ми її не слухали —
хіба ж це варто слухать?!

Ми від її «гостинності»
помчали геть щодуху,
бо й справді: ох, не просто
отак ходити в гості!

 

 

* * *

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Уважний Вова..

 

 

«УВАЖНИЙ» ВОВА

Вам за мить
«уважний» Вова
найспритнішу гаву
зловить:
цим мистецтвом
Володимир
досконало володіє!
Ще б учитись добре
міг    
був би
кращий
від усіх...

 

 

* * *

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

 

 

КАЗКА ПРО СІМ НЕДІЛЬ У ТИЖНІ

1

На другому поверсі,
в сьомій квартирі,
в будинку 
під номером
тридцять чотири,
на вулиці Мрій,
що тяглась 
аж під небо,
жив хлопець Сергій —
третьокласник 
і ледар.

Найбільше за все
любив він поспати,
тож кожного ранку
і мама, і тато
будили Сергія
не менше години,
бо зовсім 
не діяв будильник
на сина.

До школи 
він завжди ішов 
неохоче.
Сидів на уроках —
злипалися очі.
Зате,
як останній дзвінок
продзвенить,—
наш ледар 
найпершим
додому летить!
Наїсться,
а потім
лежить на дивані —
і мріє,
аж поки і ніч
не настане!..

А мріяв Сергій,
щоб у тижні
всі дні
зробилися 
геть як один, -
вихідні!

2

От якось під вечір,
в одну із неділь,
зостався 
Сергій у квартирі
один...

Поспав, попоїв,
увімкнув телевізор -
хотів надивитись
його скільки влізе...

Коли закінчилась
недільна програма.
Сергій 
неохоче підвівся 
з дивана
і мовив:
— Лягатиму краще
у постіль!

Аж тут
на екрані
з'явилася постать!..
— Зажди! — просичала.—
Не треба лягати!..—
І раптом
стрибнула з екрана
в кімнату!

Злякався Сергій —
не промовить і слова...
Нарешті 
спромігся спитати:
— А хто-о ви?..

— Я грізний чаклун,
всемогутній фон Брукк,
професор і доктор
ледачих наук!
Бажай, що завгодно,
ледащо Сергію,—
я можу здійснити
усі твої мрії!

Почувши слова ці,
Сергій аж затрясся,
та вже 
не від жаху —
від радості й щастя,
і враз загорлав,
наполохавши тишу:
— Хай тільки 
неділі
залишаться в тижні,
щоб я відсьогодні
ніколи-ніколи
не мусив щоранку
спішити до школи!

Фон Брукк усміхнувся:
— Хай буде,
як хочеш!..—
І зник непомітно
у темряві ночі…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

3

Наступного ранку,
о пів на десяту,
прокинувся ледар
у власній кімнаті,
покліпав очима зі сну,
позіхнув —
і вмить пригадав
про пригоду нічну!

Підскочив хутчіш,
календар відшукав,
поглянув у нього —
і мало не впав:
з листочка,
де мусило йти
«понеділок»,
до нього
всміхнулося слово
«неділя»!..

Сергій,
не повіривши
власним очам,
ще швидше
гортать календарик
почав.
Гортав і гортав,
а листки шелестіли:
«Неділя, 
неділя, 
неділя...»

«Неділя!..»

— Урра-аа! —
заволав
третьокласник і ледар. —
Так, значить, 
до школи ходити 
не треба!
Так, значить, 
насправді
у тижні всі дні
віднині й довіку 
тепер —
вихідні!..

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

 

4

Тепер у Сергія —
свободи удосталь:
захочеш —
і зранку лягай собі
у постіль,
бо в школі уроків
нема все одно!
А хочеш —
іди в зоопарк 
чи в кіно...

Підкинув наш ледар
угору п'ятак —
і випало:
їхати у зоопарк!

Все б гарно!..
Та тільки —
трамваї не ходять,
бо транспорт увесь —
вихідний
відсьогодні!

«Ач, мудрі які
спочивати б їм тільки!» —
подумав Сергій —
і поплентався пішки...

Нарешті
дістався ледь-ледь
до воріт —
поглянув...
Та що це?!
Зачинено вхід!
А поруч —
об'ява висить 
на стіні:
«Тепер в зоопарку 
всі дні -
вихідні!»

Від розпачу в ледаря
зуб заболів,
ще й так,
що від болю
гуде в голові!

Помчав до лікарні
бідаха -
та марно!
Усі лікарі —
вихідні
у лікарнях...

Вернувся додому
наш ледар сумний.
Вмикає скоріше
екран рятівний,
а там,
на екрані —
слова лиш одні:
«У нас, 
в телестудії, 
всі —
вихідні!..»

 

 

5

І тут за хвилину
збагнув третьокласник,
що сталося в місті
страшенне нещастя,
бо всі —
не працюють,
бо всі —
спочивають!..

Лікарні закрито,
не ходять трамваї,
і годі чекати
від друзів листів —
всі пошти
зосталися без поштарів!

Шофери і вчені,
майстри і міністри —
ніхто
не працює
у нашому місті,
бо всі —
вихідні,
тож од ранку до ночі
роби — 
що завгодно,
гуляй — 
скільки хочеш!..

Так чом же 
ніхто не співа, 
не танцює?
Так чом же 
навколо всі люди 
сумують?
То звісно — чому!
Бо без праці та діла
не може 
лишатися довго
людина!
Бо лікар — не лікар,
коли не лікує,
бо кухар — не кухар,
коли не готує,
а льотчик — не льотчик,
коли він без неба...
Робота улюблена —
кожному треба!..

 

 

 

6

І стало 
Сергію страшніше,
ніж вчора!
І вигукнув він:
— У-у, негіднику чорний,
лукавий професор,
підступний фон Брукк!
Ех, тільки б 
мені ти потрапив 
до рук!..

І ледь він устиг
ці слова проказати —
як постать фон Брукка
з'явилась в кімнаті.

— Ти кликав?
Так ось я! —
сказав він Сергію.
— Хоч я -
вихідний,
та здійсню твою мрію!..

Сергія 
удруге не треба 
просити.
Усе зрозумівши,
він зойкнув щосили:
— Хай стане скоріше
усе, як раніше:
одна лиш неділя
хай буде у тижні!..

І тільки
останні слова
відлунали, -
здригнулась підлога —
і Брукка не стало...

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

 

7

І знову навколо усе —
як раніше:
всі дні,
як і треба,
у кожному тижні!

І знову
по рейках спішать
поїзди,
і знову
до друзів надходять
листи,
знов лікар —
лікує,
а кухар — готує,
і майстер
над справами зранку
мудрує,
спішать на роботу
в трамваях
міністри...
Всі — 
знову щасливі
у нашому місті!

Сергія тепер  
не взнати нікому:
уже не тікає
зі школи додому,
а разом із класом
саджає дерева,
збирає насіння
чи брухт металевий,
майструє шпаківні,
щоб птаство зустріти...

А так, як раніше,—
не думає жити,
бо знає чудово,
що радість і щастя
приходять не ледарям,
а роботящим!

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

 

 

* * *

 

ПРОСТО

Дуже легко
й дуже просто
перегнати
тата
зростом!
Та щоб схожим
стать
на тата,
треба ще
й розумним
стати.

 

* * *

 

ВЕСЕЛО!

Тра-ля-ля!
Тру-лю-лю!
Я усіх і все 
люблю.
Дуже весело
мені
в ці ласкаві 
літні дні.
Мама — тут,
і тато — тут, 
на прогулянку ідуть. 
Тато
братика несе.
От і все!

 

 

* * *

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Мрія.

 

 

МРІЯ 

Якась бджола 
в траві гуде.
Кудись
якийсь хлопчак іде. 
Повзе
мені на майку жук.
А я —
на сонечку лежу, 
лежу —
і думаю про те, 
чому так швидко 
клен росте?

Вночі — росте, 
росте і вдень, 
росте й тоді, 
як дощ іде,— 
щомиті вище й вище, 
мов у казках 
чи віршах!

От взяв би — 
та й мене навчив 
(йому ж це, 
мабуть, просто!) 
рости і вдень, і уночі, 
щоб стати 
вище зростом.

Бо я оце
вже десять днів
все про одне лиш мрію:
як хоч на голову мені
перерости Сергія?!

Тоді б я
так йому сказав
неголосно, та чітко:
— Гей, ти!
Щоб Олю — не чіпав! 
Вона — моя сусідка.
А як зачепиш, 
то гляди:
намну одразу ж вуха!..

Ну й налякався б 
той Сергій — 
і втік би геть 
щодуху!
Отак було б...

А поки я 
дивлюсь на нього і
здаля,
лежу на сонечку й мовчу: 
рости у клена 
вперто вчусь...

 

* * *

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Нема нікого вдома.

 

 

НЕМА НІКОГО ВДОМА

Ур-р-ра!        
Нема нікого вдома!        
Тепер, що хочеш —        
те й роби!        
Не заважаєш ти        
нікому,        
ніхто не заважа        
тобі.        
        
«Ввімкну спочатку        
телевізор,—        
подумав я,—        
та буду зблизька        
дивитися,        
і як захочу —        
дивитись буду    
хоч до ночі!»    
    
Ввімкнув.        
Та вже        
за три хвилини        
екран поплив        
перед очима...        
        
Тоді
до ванної сходив,
набрав
холодної води,
щоб капця мами
запускати.
Та передумав.
Нецікаво...
Я клав на стіл
обидва лікті.
Я в кухні
на підлогу влігся.
На дверях
покатався навіть!
Та все покинув.
Нецікаво...    

Все можна!
Годі й говорить...
Захочу —
буду гризти лід,
захочу —
занявчу, мов кіт,
на нашому балконі.

Адже в кіно
пішли батьки,
свободи —
як ніколи!

Я навіть можу
в шафі тата
яку завгодно книгу
взяти
і з нею
в татовому кріслі
сидіти,
підібгавши ноги...

Але мені,
немов навмисне,
чомусь не хочеться
нічого.

Хоч сядь — і плач,
діла такі...
Скоріш би вже
прийшли
батьки!

 

 

 

* * *

 

УТРЬОХ

Славкові,
що з квартири сорок,
велосипед
купили вчора.

Він зразу 
в двір його потяг, 
прудкого та дзвінкого, 
все хизувався ним, 
та нас
не підпускав до нього.

Просила Іра:
—    Славчик, дай, 
проїду до паркану! —
А він Ірині:
—    Не займай, 
бо дам —
так враз одстанеш!

Просив Юрко:
—    Ну дай хоч раз, 
проїду метрів двісті! — 
А він Юркові:
—    Ач який!
Собі купи та їзди! 

І я просив.
Та він:
— Моє! —
І нам кататись 
не дає...

Ну й що?
Нехай!
А ми зате 
утрьох
в кіно ходили, 
утрьох
у нашому дворі 
співали — 
скільки сили, 
а потім грали у квача, 
аж поки
вечір не почавсь.

А що Славко?
Він сам-один 
сидів з велосипедом 
і вже кататись не хотів...

Отак йому і треба! 
Хай трохи нам 
позаздрить — 
хай виправиться 
завтра!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Секрет. Утрьох.

 

 

СЕКРЕТ

Що зробити,
щоб удвічі 
видавався 
торт смачнішим?

Що зробити, 
щоб удвічі 
кожен день 
для вас побільшав?

Щоб і радості, 
і щастя 
вам було — 
аж ніде діти?

А немає тут 
секрету: 
треба з другом
поділитись!

 

 

* * *

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Що найкраще.

 

 

ЩО НАЙКРАЩЕ?

Не вгадать тобі 
нізащо,
котра з іграшок 
найкраща!

—    Знаю!
Трактор заводний!
—    Зовсім ні.

—    Електрична 
залізниця!
—    Помилився.

—    Ну, тоді це - 
пароплав!
—    Не вгадав.

—    Зрозуміло: 
це — літак!
—    Знов не так.

Добре,
відповідь я дам: 
та, яку зробив 
ти САМ!

За матеріалами: Анатолій Костецький. "Де літо живе?" Вірші для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Київ, видавництво «Веселка», 1986 р., 32 с.

 

* * *

 

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Все не так.

 

 

ВСЕ НЕ ТАК

Сьогодні
все навкруг —
не так...
Чомусь задача —
непроста,
чомусь цукерка —
несолодка,
проміння сонячне —
холодне,
і навіть
запахуща диня
чомусь
не пахне зовсім нині...

У чому ж річ?
Скажу вам прямо:
образилась на мене
мама...

Піду
пробачення попрошу —
хай знову стане
все хорошим!

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Все не так.

 

* * *

 

 

 

СПРАВЖНІ ПОДРУГИ

П'ятикласниця Людмила
вранці
мамі заявила:
— Все!
До школи я —
не йду!
Я не стерплю
цю біду.
Щастя
скінчено моє,
бо у Рити
джинси є!
І тепер зі мною
Рита
відмовляється
дружити...

Здивувалась мама дуже:
— Ви ж були
найкращі друзі!?
— Так.
Але сказала Рита:
поки буду я
ходити
не у джинсах,
а в спідниці —
їй не хочеться
й дивиться,
бо вона вважає:
жінці
для краси
потрібні джинси...
Мамо!
Дружбу виручай:
джинси
і мені придбай!

Мама пильно
подивилась
на похнюплену Людмилу,
а потім мовила:
— Діла-а...
Ви — спра-а-вжні подруги
й пішла...

А ви
що скажете
мені:
це справжні подруги
чи ні?

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Справжні подруги.

 

* * *

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Імена.

 

ІМЕНА

Я хотів би страшенно,
як хочете знати,
все у світі по-своєму
знову назвати!

Я назвав би волошку тоді
голубинка,
щоб дорослі ще більше
її полюбили.

А хлоп'ят і дівчат
я б назвав
любенята,
щоб іще веселіше
було їм гуляти.

Я б ласкаву тополю назвав
лопотуля,
щоб вона для птахів
дарувала притулок.

А бабусю
назвав би тоді я
любуся,
щоб світилася ніжністю
кожна бабуся.
І цвіли б любенят
голубникові очі,
і любусі
гуляли б із ними охоче,
а над ними
співала б собі
лопотуля,
і цю пісню її
всі б навколо почули...

Та речей безіменних
на світі нема.
Жаль,
що є вже для всього давно
імена...

 

 

* * *

 

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Вітя може все.

 

 

ВІТЯ МОЖЕ ВСЕ!

Все на світі
може Вітя!..
Може
меншого побити,
на уроках
спати може
та дражнити
перехожих.
Може
бахнути з рогатки,
посадити в зошит
ляпку,
у вікно
пульнути сніжку
і нову порвати
книжку...
Словом,
все на світі Вітя
може —
годі й говорити!..
То чому ж
не може Вітя
краще, ніж на три,
учитись?..

 

 

* * *

 

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Чемний герой.

 

ЧЕМНИЙ ГЕРОЙ

Вітько-третьокласник
крокує додому
героєм таким,
що й не снилось нікому.
Аж раптом
Вітькові назустріч —
першак.
Всміхнувся Вітько
і промовив:
— Так-так! —
І, випнувши груди,
підходить до нього:
— Гей, ти!
Треба старшим
давати дорогу! —
І хлопця малого
портфелем як лясне!
Аж всівся на землю
малий першокласник...

Вітько реготнув:
— Так і треба,щоб знав! —
І далі по вулиці
покрокував.

Іде і пишається
подвигом власним.
Аж раптом
назустріч йому —
семикласник!

Від жаху герой,
мов листок,
затремтів —
і в перше ж парадне
стрілою влетів.
Тремтять його руки,
тремтять його ноги...

— Чого ти злякався? —
питаю у нього.
— Та просто я чемний, —
Вітько відказав,—
тож старшому хлопцю
дорогу і дав...

 

 

 

* * *

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Нове життя.

 

НОВЕ ЖИТТЯ

Вчора Вітя
так промовив:
— З мене — досить,
от вам слово:
я почну життя нове!..

Аркуш взяв
та олівець,
сів і пише по порядку:

«В сім встаю,
роблю зарядку.
Чищу зуби,
мию шию.
Неодмінно вуха мию.
Потім — кухня.
Там сніданок
всім готую сам,
без мами.
Посуд мию,
підмітаю
і до школи поспішаю...»

Ще у плані
пунктів двадцять,
та не варто зупиняться...
Чому? — питаєте.
Все просто,
бо знову
мама
миє посуд,
підмітає та готує...

А Вітько?!
Вітько й не чує.
Він — у ліжку.
Досі спить.
Зате
над ліжком
план висить...

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Нове життя.

 

 

* * *

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Вірш Бюро знахідок.

 

 

БЮРО ЗНАХІДОК

1
Будь ласка,
заходьте!
Скоріше заходьте!
Усе,
що згубили,—
шукайте й знаходьте!
Я все покажу вам,
що є на полицях.
Ви тільки, будь ласка,
уважно дивіться.
Можливо,
на котрійсь
із наших полиць
ви знайдете те,
що згубили колись!

2
Отут перед вами —
загублена совість.
Гадаю,
вона в нас
лише тимчасово:
без неї ж не можуть
дорослі та діти
і тижня прожити
на білому світі...
Згубив її хлопець,
який тишком-нишком
надворі
малому підставив підніжку,
у іншого хлопця
м'яча одібрав,
сусідці по парті
малюнок порвав.

А тільки
спитають у нього:
— Навіщо? — Провину
він звалить одразу
на інших,
тому
ні в дворі з ним,
ні в класі не грають.
Гадаю,
він скоро
до нас завітає...

Ну от, подивіться,
а що вам казав я!
Уже поспішає по совість
хазяїн!
— Ця совість, я бачу,
належить тобі?
Будь ласка, бери,
але більш не губи!

 

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Вірш Бюро знахідок.

 

3
А тут на полиці —
роззява з роззяв,
найкращий ловець
і винищувач гав.

Давно вже
усе він забув і проґавив:
забув
школярські* обов'язки
й справи,
забув десь портфель,
рукавички красиві,
забув і про те він,
що мама просила.

А якось на ґаву
так рота роззявив,
що сам загубив себе,
бідний роззява!

Ще й досі
дивується всюди народ:
од хлопця зоставсь
лиш роззявлений рот...

Як тільки зустріне його
хтось із вас,
скажіть,
щоб зайшов за собою
до нас.

4
Ця купа велика —
загублений час.
Боюся, що й місця
не вистачить в нас...

Ось — час для навчання,
загублений в школі,—
його вже, напевно,
не вернеш ніколи!

Тут — час допомоги
і мамам, і татам,
який у розвагах
втрачали завзято.

Там — час для зарядки,
що в ліжках згубили
і разом зі спортом
у ліні втопили...

Тут стільки часу
погубили невчасно,
що я вже й не знаю,
куди його класти!

Напевно,
мені доведеться
на дверях
скоріше прибити
табличку фанерну,
щоб з неї
нарешті довідався кожний:

«Загублений час
повернути не можна!»

 

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Вірш Бюро знахідок.

 

5
А онде в куточку,
далекім і темнім,
лежить і страждає
загублена чемність.
Страждає
за хлопця якогось
страшенно!..

Він лізе в тролейбус,
немов навіжений,
всідається й дума:
«Усі ви хоч трісніть,—
нізащо у світі
не встану я з місця!»

Він запросто
дівчинку може принизить.
Для нього
повага до старших —
дурниці...

Тому-то й страждає
так гірко та вперто
загублена чемність,
що може й померти.
Шепоче про себе:
«Спасибі!», «Будь ласка!» —
таким голосочком,
що й слухати важко.
Привітно
киває голівкою всім
і всім поступається
місцем своїм.

Візьміть її швидше,
я дуже вас прошу,
бо може, бідаха,
загинути просто!
 
6
Ось — дружба,
забута під партою
в школі.
Такого
не бачив я досі ніколи!
Ну як —
поясніть мені! —
може це бути,
щоб дружбу,
як зошит чи ручку,
забути?!

Два хлопці
у класі її загубили —
вони на перерві
ні за що побились.

А друзі ж були —
можна заздрити тільки!
Довіку дружили б,
якби ж то не бійка.
А з чого вона —
невідомо нікому...

Тож порізно
ходять віднині
додому,
насуплені
в класі сидять
на уроках,
і жоден
не зробить до друга
ні кроку.
А вдома сумують,
зітхаючи тужно,
і згадують часто
загублену дружбу...

Я певен:
недовго пролежить вона
її заберуть неодмінно
від нас!

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Вірш Бюро знахідок.

 

7
Це — сміх розвеселий
сидить і регоче,
неначе його
безперервно лоскочуть.
І всі,
хто погляне
на згублений сміх,
так сильно сміються,
що валяться з ніг!
Лежать і регочуть,
забувши про тишу,
а сміху од того
утричі смішніше.

От тільки хазяїн його -
у зажурі...
Од ранку й до вечора
ходить похмурий,
не біга, не гра,
не співа і не скаче,
а сяде
в якомусь куточку —
і плаче...

Хай швидше до нас
завітає за ним.
Невже йому весело
жити сумним?..

8
Як бачите,
є в нас
на що подивитись,
тому не соромтесь,
дорослі та діти,
будь ласка, заходьте,
скоріше заходьте,
усе,
що згубили,—
шукайте й знаходьте!
І все,
що вам треба,—
скоріше беріть.
Та більше
ніколи в житті
не губіть!

 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Вірш Бюро знахідок.

 

За матеріалами: Анатолій Костецький. "Бюро знахідок". Збірка віршів. Художник Геннадій Ясинський. Видавництво «Веселка», 1985 р.

 

 

Більше віршів Анатолія Костецького на нашому сайті:

Анатолій Костецький, вірші для дітей
Анатолій Костецький — улюбленець дітвори. Він служив дитячій літературі більше тридцяти років і за цей час встиг подарувати дітям понад п’ятдесят книг. Ті книги — це велике художнє Дитяче місто, у якому живуть хлопчики та дівчатка, як і в житті, з найрізноманітнішими характерами. Письменник умів говорити зі своїми малими читачами про найскладніші життєві проблеми — з повною серйозністю чи гумором, але неодмінно — із любов’ю, взаєморозумінням та повагою. Він майстерно поєднував дитячі мрії та фантазії з реальним світом. Мабуть, тому, що й сам у дитинстві мав велику мрію — стати письменником, і ця мрія його здійснилася. Анатолій Костецький написав близько тисячі віршів для дітей і багато цікавих прозових творів, які виховують дітей добром, щирістю і правдою. 

 

Більше віршів про дітей на "Малій Сторінці":

Вірші про дітей

Вірші про дітейУ цьому підрозділі читайте вірші про дітей від Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Михайла Стельмаха, Степана Олійника, Василя Шаройка, Анатолія Камінчука, Олени Журливої, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Тетяни Винник, Леоніда Талалая, Миколи Шерника, Лани Виноградової та інших українських авторів.

 

Вірші про дівчат

Вірші про дівчатЧитаємо у цьому розділі віршики про дівчат від Марійки Підгірянки, Марії Пригари, Максима Рильського, Лідії Коломієць, Андрія Динника, Ігоря Калинця, Марії Хоросницької, Наталки Поклад.


Останні коментарі до сторінки
«Анатолій Костецький. Добірка віршів про дітей»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми