"Так все влаштовано у світі,
Щось настає, а щось мина.
Хто бореться за право жити,
Той наче промінь запала."(Артем Кулигін)
““Our kids keep asking.
Why their schools have been dressed.
With a flag of another state.
What can I say...”
In ‘orcs’-controlled Melitopol.
Her 13-year-old child is getting ready.
To begin the 8th grade.
She is worried...”(Kurama)
У цьому розділі розміщаємо вірші про різні рослини: про квіти, дерева, городину, тощо. Читайте вірші про рослини від Михайла Стельмаха, Катерини Перелісної, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Уляни Кравченко, Анатолія Костецького, Сергія Губерначука, Надії Кир'ян, Галини Мирослави, Галини Римар, Ксенії Бондаренко та іншіх українських поетів та потес.
"Давним-давно в Карпатах-горах
Жив парубок на ймення Прут.
На небі засвітились зорі,
Додому лісоруби йдуть.
А він, вмостишись під ялину,
Кептар під голову поклав,
Заснув і бачить: в полонині
Бреде красуня поміж трав.
Чи так було, чи то здалося..."
(Марія Яновська)
"Від почуттів глибоких лине слово,
Воно рядочком ляже на папір.
Симфонією лине серця мова,
Слова, вірші - душі моєї твір.
В тих строфах - енергетика чудова,
Нектар кохання і терпке вино,
В них шквал, веселка, щирість і розмова,
Гірські джерела, дощик заодно..."(Марія Яновська)
"В давнiх лiтописях наших
Єсть одно оповiдання,
Що зворушує у серцi
Найсвятiшi почування..."(Микола Вороний)
"Жити – значить творити. Творити прекрасне, чудове, добре, а значить, корисне людям. Так творити, щоб для користі іншим вкладати в свою працю всю свою душу, вміння, працювати від щирого серця, із натхненням і радістю, що така праця – не щось марне, а потрібне людям. У цьому я вбачаю красу життя..." (Сергій Губерначук)
"На долині туман,
На долині туман упав.
Мак червоний в росі,
Мак червоний в росі скупав..."(Василь Діденко)
"In a glorious country
Hard working people
Flourish happily
Ever after.
Their houses are decorated
With flowers and gardens.
In the spickandspan homes
Songs to the Sun are sang..."(Galyna Rymar)
"sun dies again
in a crimson agony
time repeats itself
a thousand children are born
in blood each day in Ukraine"(Gabriel Rosenstock)
"Континентальний тихий клімат,
М'яка зима і тепле літо.
Красиві люди і привітні.
Самодостатні, дружні, рідні.
Сонячно вдень, яскраво в ночі.
Київ — це місто барв Землі.
У злагоді всі стилі й мерчі,
Всі течії, традиції."(Alex Marti)
Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. У Страсну п'ятницю віруючі люди нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні. У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Наведемо деякі з них...
1 вересня у Львові владика Борис Ґудзяк, єпископ Української греко-католицької церкви та президент Українського католицького університету, прочитав лекцію про виклики української освіти. Публікуємо найцікавіші моменти із лекції владики.
"У країні небесній, далекій
Де, на жаль, не літають лелеки,
Де немає ні сліз, ані болю,
Дивний сад розцвітає весною...
На деревах, між тих білих квітів,
Черевички новенькі для діток,
Різнобарвні, яскраві, красиві,
Та не взули їх і не носили..."(слова Тетяни Строкач,
музика Ольги Тимошенко)
Книга “Дім” Катерини Тихозорої й Олександра Продана розповідає історію маленького хлопчика та його сім’ї, чий дім було зруйновано через повномасштабне вторгнення росії в Україну і через що вони були змушені покинути його. Розповідь написана від імені хлопчика, бачення якого — реалістично й водночас по-дитячому оптимістично — за допомогою ілюстрацій майстерно передав Олександр Продан. Сам митець на момент початку вторгнення перебував на Київщині, тож на власні очі бачив, як все починалося. Дорослі роздуми, над якими розмірковує маленький герой книги дорогою до безпекового місця, влучно й по-дитячому просто передала авторка Катерина Тихозора.
"До пітьми не звикли очі.
Та одначе – пам’ятаймо:
Найгустіша темінь ночі –
За годину до світання.
Йди поволі, але вперто.
Не оглянься, не спіткнися.
Не шукай доріг затертих:
Ними ходять темні й ниці.
Вмій навпомацки впізнати,
Друг чи ворог із тобою.
Не спокушуйсь на принади.
Переймись лиш боротьбою..."(Любов Сердунич)
"Настане скоро світлий день,
Війна скінчиться, ворог щезне,
Ми вирвемося з пекла, ми не вмрем,
В долонях Бога Україна вся воскресне!(Наталія Грегуль)
«Коли закінчиться війна» — картина 11-річного Максима Бровченка із Запоріжжя.
"Я дам тобі з собою
Кохання в оберіг,
Щоб з ним ти подолати
Враз труднощі всі зміг!
Що збереже від злого,
Підтримає у скруті,
Примножить твою радість,
Та скаже щастю бути!.."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
Валентина Матвіїв — львівська поетеса з волинським корінням. Тож, без сумніву, унікальне поєднання ментальностей цих країв вплинуло на своєрідне формування її особистості та становлення творчого потенціалу. Своє професійне життя присвятила педагогічній діяльності, навчаючи школярів рідної мови та літератури. Саме нагода щодня торкатися неймовірно щедрих на любов і добро дитячих душ допомагають поетесі дивитись на світ щирими очима дитини, щоб потім відтворити це особливе світосприйняття у поетичних рядках. Її лірична героїня завжди винятково відверта зі своїм читачем, сповнена вселенської любові до світу, до життя, до всього, що її оточує та надихає. У 2019 році побачила світ дебютна збірка поезій Валентини Матвіїв, яка має назву «Легкокрила».
Читаймо цікаві казки-легенди від Еліни Заржицької: «Про молодого музику Звенигора», «Про рибалку та русалку», «Сонячний чоловічок».
